Висновок

У цій лекції ми докладно розглянули основні об'єкти даних реляційної моделі, а саме домени і відносини. Домен — це, по суті, тип даних (можливо, визначений у системі, але в загальному випадку визначений користувачем); він являє собою набір скалярних значень, з яких різні атрибути різних відносин беруть свої реальні значення. Домени обмежують порівняння, тобто в загальному випадку потрібно, щоб порівнювані значення належали одному домену. Як наслідок, домени обмежують різні реляційні операції.

Відношення поділяється на дві частини: заголовок і тіло.

Заголовок — це набір атрибутів (точніше, пара імені-атрибута: ім’я-домена), а тіло — це набір кортежів.

Кількість атрибутів називається ступенем, а кількість кортежів — кардинальним числом. Відношення можна уявити собі як таблицю, стовпці якої — атрибути, а рядка — кортежі, але це тільки приблизне представлення. Відносини мають дуже важливі властивості:

1. кожна таблиця складається з однотипних рядків і має унікальне ім'я;

2. рядки мають фіксоване число полів (стовпців) і значень (множинні поля і повторювані групи неприпустимі). Інакше кажучи, у кожній позиції таблиці на перетині рядка і стовпця завжди є в точності одне значення або нічого;

3. рядки таблиці обов'язково відрізняються друг від друга хоча б єдиним значенням, що дозволяє однозначно ідентифікувати будь-який рядок такої таблиці;

4. стовпцям таблиці однозначно привласнюються імена, і в кожному з них розміщаються однорідні значення даних (дати, прізвища, цілі числа чи грошові суми);

5. повний інформаційний зміст бази даних представляється у вигляді явних значень даних і такий метод представлення є єдиним. Зокрема, не існує яких-небудь спеціальних "зв'язків" чи покажчиків, що з'єднують одну таблицю з іншої;

6. при виконанні операцій з таблицею її рядки і стовпці можна обробляти в будь-якому порядку незалежно до їхнього інформаційного змісту. Цьому сприяє наявність імен таблиць і їхніх стовпців, а також можливість виділення будь-якого їхнього чи рядка будь-якого набору рядків із зазначеними ознаками.

Незважаючи на переваги, класичні реляційні системи управління базами даних є обмеженими. Вони ідеально підходять для таких традиційних додатків, як системи резервування чи квитків місць у готелях, а також банківських систем, але їхнє застосування в системах автоматизації проектування, інтелектуальних системах навчання й інших систем, заснованих на знаннях, часто важко.

Іншим серйозним обмеженням реляційних систем є їх відносно слабкі можливості по частині представлення семантики додатки. Якнайбільше, що забезпечують реляційні СУБД, це можливість формулювання і підтримки обмежень цілісності даних. Після проектування реляційної бази даних багато знань проектувальника лишаються зафіксованими в кращому випадку на папері через відсутність у системі відповідних виразних засобів.

Запитання для перевірки

1. Яка база даних називається реляційною ?

2. Назвіть основні поняття реляційної бази даних

3. Дайте визначення первинного ключа

4. Дайте визначення зовнішнього ключа

5. Як ви розумієте термін „схема відносин” ?

6. Які властивості мають відносини ?

7. Назвіть основні переваги та недоліки реляційної бази даних

8. В чому полягає вимога цілісності по посиланнях, чи вимога зовнішнього ключа ?

9. Навіть три підходи, кожний з який підтримує цілісність по посиланнях