187 Визначення домогосподарства як економічної одиниці та його характеристика як суб’єкта фінансових відносин.

домогосподарство — сукупність фізичних одиниць — резидентів, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування.

Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової економіки полягає в тому, що цей сектор є основним споживачем ринкових та не-ринкових продуктів і послуг, а також власником факторів виробництва (земля, праця, капітал). Він формує пропозицію робочої сили і попит на матеріальні блага та послуги, в обмін отримує дохід, одна частина якого споживається, а

інша зберігається у формі заощаджень або може бути використана як інвестиції.

Сфера фінансів домашніх господарств забезпечує надходження грошових коштів у загальнодержавний і регіональні (місцеві) бюджети у формі податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також інвестиції в різні цінні папери (інші фінансові активи), емітовані різними державними органами та окремими підприємствами.

Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється через розподільну, регулюючу, контрольну та інвестиційну функції.

188/ Сутність і особливості фінансів домогосподарств.

Як суб’єкт ринкових відносин домг-во може бути представлено як однією особою, так і великими сім”ями із дному помешканні, спільно володіють певними ек. ресурсами, ведуть спільне г-во і приймають самостійні госп. рішення.

Як власники ресурсів таких як робоча сила, капітал, земля, домог-ва взаємодіють з виробниками товарів і послуг, отримують доходи і витрачають зароблені кошти. При цьому домог-ва приймають такі фін.рішення:

1. щодо джерел доходів, їх величини і структури;

2. з приводу споживання і заощадження отриманих доходів;

3. щодо розміщення заощадженої частини доходів (у які активи доцільно вкласти кошти);

4. залучення додаткових джерел фінансування;

5. щодо управління ризиками (як їх ліцензувати, захистити заощадження).

Фінанси домог-ва можна визначити як сукупність ек.відносин пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням грошових доходів, необхідних для забезпечення матеріальних і соц.умов життя домог-в і їх відтворення.

Фін.відносини, що визначають ек.зміст категорії „фінанси домог-ва” виникають як в середині домог-ва, так із зовнішніми ек. суб’єктами.

До вн.фін.відносин домог-в включають відносини між його окремими учасниками з приводу формування грошових фондів, що мають певне цільове призначення. Наприклад, фонди призначенні для підтримки життєдіяльності і рівня поточного споживання, для інвестування у матеріальні активи, для заощадження з метою оплати послуг освіти, охорони здоров”я, туристичних поїздок, заощадження з метою наступного розміщення коштів у певні активи, зокрема, в тому числі фін.активи)

До зовн.фін.відносин домог-в включають:

• В. З іншими домог-ми з приводу формування грошових фондів

• В. з роботодавцями

• В з комерційними банками

• між домог-ми і страховими компаніями щодо формування і використання стр. фондів

• з інвестиційними фондами

• з кредитними спілками й ін. установами

• з державою

На рівні домог-в фін.відносини є найменш регламентованими з боку держави. Домог-ва самостіно приймають рішення про необхідність і способи формування грош.фондів, про їх джерела і цільове призначення, як правило, на підставі власного життєвого досвіду, а не на підставі правових норм, які встановлюються державою. Держава впливає на домог-ва через методи податково-бюджетної і валютної політики.

Фінанси домогосподарств в умовах розвинутих ринкових відносин беруть участь у кругообігу капіталу та охоплюють частину процесу виробництва. Проте, на відміну від фінансів комерційних підприємств і організацій, що мають вирішальне значення у створенні, первинному розподілі та використанні вартості валового внутрішнього продукту і національного доходу, фінанси домогосподарств у сучасних умовах вітчизняної економіки не є пріоритетною ланкою фінансової системи і відіграють епізодичну, хоча і важливу, роль у загальній сукупності фінансових відносин.