22.Фінанси феодального міста. Розвиток податків у феодальному місті.

Відділення капіталу від земельної власності, яке завершується в епоху феодалізму, накладає свій відбиток на формування фінансів міст. Міста знаходяться на землях, які належали васалам, тому міські жителі сплачували також феодальні податки і повинності. Це стало причиною запеклої боротьби міст з феодалами за політичну та фінансову незалежність.

Боротьба міст за самоврядування закінчилась в країнах Зх Європи прийняттям Магдебурзького права – права на самоуправління, самоврядування. Міста отримали право формувати свою фін с-му, вони стали осередком розвитку промисловості і торгівлі, саме тут зародилися фінанси під-в з продуктивним використанням суспільного багатства.

Феодальні міста витрачали кошти на утримання адміністрації міста. Існували видатки на комунальне госп-во. З метою надання допомоги бідним і безробітним був введений спеціальний податок – податок для бідних. Він став основою місцевого оподаткування. Доходи міст в період феодалізму докорінно відрізнялися від доходів феод держав, оскільки основу доходів міст складала і торгівельна і пром-ва діяльність, тобто капітал, а доходи феод держави базувалися на земельній власності. Якщо у феод державі переважали прямі податки, то у містах основними доходами були акцизи (на сіль, вино, пиво, ін види акцизів). Формою оподаткування ремісників став податок на промисел. Він встановлювався залежно не від отиманих доходів, а від виду діяльності. Водночас саме на цій основі була створена база для розвитку основної сучасної форми оподаткування – прибуткових податків.

Певний дохід містам приносило мито.

В процесі розвитку ремісництва і товарно-грошових відносин відбувалась поступова трансформація податків із натуральної в грошову форму, тобто саме феодальні міста започаткували розвиток фінансів у їх сучасному вигляді.

19.Зародження і розвиток фінансів у державах стародавнього світу

Фінанси мають певні історичні закономірності розвитку, їх виникнення обумовлено 2 причинами: 1)зародження і розвиток держави, що обумовило необхідність розподілу і переросподілу нац продукту; 2)розвиток товарно-грошових відносин, які обумовили сучасну форму фінансів.

У Древньому світі функціонування держави було пов'язано переважно із завнішніми ф-ціями. Основним надходженням були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).

Хар-ною особливістю формування доходів держав Стародавнього світу було те, що в умовах натурального господарства основу доходів держави складали натуральні надходження, а саме: натуральні повинності, надходження від держмайна, натуральні податки. Поряд з натуральними надходженнями почали зароджуватись грошове госп-во, грошові відносини і податки. У зв’язку з тим, що в державах, зокрема в Римській імперії, почали зароджуватися грошові відносини, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.

Особливістю формування доходів було те, що мало місце широке залучення продукту в натуральній і грошовій формі, створеного за межами країни. Державні доходи і видатки державах Стародавнього світу визначались специфікою форми влади. Власником землі, зрошувальних с-м, лісів, водоймів, копалин була держава, а уособленням держави був верховний правитель, який як власник здавав членам общини землю (виступали як спадкові власники).

У Стародавніх державах вперше були введені примусові платежі на користь держави у формі поземельного та подушного податку. Для визначення обсягів поземельного податку верховним власником (державою) присвоювалась рента і проводився перепис (регістрація) земельних ділянок. В той час з’явився земельний кадастр (документ з описом земельної ділянки).

В Римській імперії податки справлялись в основному в натуральній формі (зерно та ін с/г продукти). В Індії натуральний податок справлявся у чітко визначеному розмірі, наприклад, 1/6 частина овочів. 1/6 частина шовку, 1/3 частина зерна, 1/10 частина вироблених тов і золота.

Крім поземельного і подушного податку справлялись і інші прямі податки: промисловий, податок зі спадщини, тощо. Всього нараховано 300 податків і зборів. Вільні громадяни римляни прямі податки не платили

У з’язку з роз-ком тов госп-ва і появою грощей були створені економічні передумови для введення непрямих податків, які виступали у формі мита, і податків на торгівлю, зокрема в Римі були відомі такі непрямі податки: універсальний акциз, специфічні акцизи на окремі види товарів.

Існувала також фіскальна монополія на сіль і мито на ввезення товарів.

В Римській імперії також використовувалась позикова форма формування доходів держави у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.

В Афінах з’являється с-ма держ кредиту. Державі надавали грошові позики храми і багаті громадяни. Мав місце факт анулювання державного боргу.

Держ видатки у Стародавньому світі визначались функціями держави. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будування доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м. Велось буд-во портів, гаваней, маяків, храів, театрів, стадіонів, цирків.

Таким чином, можна стрверджувати, що саме у Стародавньому світі були закладені підвалини розвитку фінансів.