32.Теорія асиметрії інформації та її вплив на фінанси мікрорівня.

Призначення теорії інформаційної асиметрії та її формалізація породжують нову парадигму в економ науці. В парадигмі розвивіається новий напрям інформаційної економіки – теорія асиметричної інформації, який заперечує основні принципи неокласичної теорії функціонування ринкової економіки. Основні теоретичні висновки нової парадигми полягають в такому:1)ринкова ек-ка функціонує в умовах асиметричної інформації – у реальній економіці інформація, на основі якої екон агенти приймають рішення складна й багатогранна, доступність до інформації різна, що призводить до послаблення мотивів під-ців до мах прибутку. 2)на ринку нема єдиної рівноважної ціни, в якій міститься вся інформація, насправді на кожному ринку формуються свої ціни 3)ринковий механізм не забезпечує заг рівноваги в економіці. В кожній із галузей формується своя специфічна рівновага.4)в умовах асиметричної інформації підвищується регулююча роль держави. 5) нова парадигма є універсальною – її методи аналізу економіки та фінансів можна застосовувати як на макро- так і на мікрорівні.

Економіст Стігліц зазначає, що макроеконом аналіз базується на принципах здорової мікроекономіки. Серцевиною макроеконом моделей він називає теорію фірми. Засновану на теорії асиметричної інформації, теорія фірми складається з 3 напрямків: фінансування корпорацій; корпоративного управління; організаційних схем.

Нова парадигма пояснює домінанту для фірми позикових коштів (а не збільшення власного капіталу за рах випуску нових акцій) недосконалістю ін-ції. Яку отримують гіпотетичі інвестори. До них доходить викривлена інформація про розподіл прибутку для акціонерів, у них немає впевненості, що прибуток розподіляється пропорційно до пакету акцій. Деформацію ін-ції можуь також спричинювати менеджери корпорації, які є більш інформованими, ніж інвестори і вони можкть свідомо на користь фірми приховувати певну ін-цію.

Важливою проблемою є корпоративне упр-ння. В теорії досконалої інформації проблемам упр-ння економікою та фінансів приділюється недостатньо уваги, головна мета фірми – мах-ція очікуваного прибутку, однак в прагматигному плані корпоративне управління відіграє важливу роль(наскільки ефективно працюють менеджери корпорації, чи є відмінності в їх поглядах та судженнях залежить її конкурентоспроможність корпорат політики і в пеіній мірі її вартість).

Організаційна схема вважається проблемою бізнесу – інформац асиметрія обмежує можливості децентралізації(в прак плані були запропоновані нові побудови організац схем).

33.Наукові концепції неоінституціоналізму кінця 20- поч 21 ст

Прорив у розвитку теорії в кін 20 ст був зроблений америк економістами – Р. Коузом, Р. Фогелем, Д. Нортом.

Дуглас Норт дав чітке та зрозуміле визначення інститутів. Згідно з його концепцією, інститути є «правилами гри» в сус-ві, або створені державою обмежувальними рамками, які формують відносини між людьми (Норт виділяє формальні обмеження – закони, принципи, правила та неформальні – договори, угоди тощо). Учасниками цієї гри Норт назив «організації», що створюються в різних напрямках розвитку – політ органи й установи (держава, політ партії), економ структури(пів-ва, асаціації, сімейні фірми, профсоюзи, спорт організації, навчальні заклади тощо), фін структури та установи(держ бюджет, місц бюджети, фонди соц стр-ння, банки, кред спілки, страхові та інвест компанії, фондові біржі тощо). Всі ці сис-ми та структури взаємодіють та визначають еволюцію інституціональної економ і фін сис-ми. Саме тому кожній технологічній структурі та політ ладу сус-ва властива відповідна інституціонал структура. В тому випадку, коли в дію вводяться інститути, які не відповідають реальному стану економіки, то функціонування навіть досконалої структури, може справляти негативний вплив.

Не менш важливе відкриття було зроблено Р.Коузом, який ввів в економ аналіз поняття трансакційних витрат. Суь концепції Коуза – функціонування економіки визначається не тільки цінами товарів та послуг, як це стверджувала класична, а потім і неокласична теорія. Агенти виробництва – фірми несуть витрати, пов'язані з самим процесом обміну, перш ніж здійснити угоду купівлі-продажу, обидва контрагенти повинні здійснити різноманітні трансакції(операції), що пов'язані з пошуком та вибоом покупця, перевіркою його платоспроможності, фін стійкості і ліквідності, процесами страхування, кредитування, тощо. Всі ці витрати отримали назву трансакційних витрат.

Коуз критикує одне з вихідних положень класичної теорії, згідно з яким в рин ціні міститься вся необхідна інформація, доступна учасникам ринку, а ціна є однаковою для всіх та відомою всім. Однак, в сьогоденні функціонування ринкової економіки ціна не може відображати всю інформацію, оскільки учасники ринку сплачують також досить значні трансакційні витрати. Звідси виникає необхідність в отриманні інформації про трансакції та витрати на них, а також включення їх в ціну послуг фін х-ру при прийнятті рішення про купівлю-продаж.