63. Характеристика Трьохрічного акту 1641р .В Англії.

Після розгону Королівського парламенту політична ситуація в Англії ще більш ускладнилася. В Лондоні один за одним спалахували народні заворушення. Відсутність грошей, невдоволення не тільки в низах, але і серед фінансистів, купецтва і нового дворянства зробили положення Карла І безнадійним.

Усвідомивши, що  без допомоги парламенту йому не вдасться вивести країну з кризи, король  в листопаді 1640 року скликав новий парламент.  За безперервність роботи до 1653 р. він отримав назву “Довгого”. Практично відразу парламентарі подали королю ряд актів, спрямованих  на обмеження королівської влади і  встановлення конституційної монархії.

15 лютого 1641 р. король підписав “трьохрічний акт”, в якому регламентувалися скликання парламенту (1 раз на  три  роки) незалежно від волі короля.

Актом від 5 червня були знищені важливі органи англійського абсолютизму – “Зоряна палата” і “Висока комісія”, а  також передбачено обмеження повноважень Таємної ради короля.

1 грудня 1641 р. парламент прийняв “Велику ремонстрацію”, в якій  підтверджувалися основні положення “трьохрічного акту”, констатувався факт знищення свавілля в стягненні податків з боку королівської влади; йшлося про необхідність упорядкувати роботу судів;  вводився  порядок призначення службовців з відома парламенту. Цим фактом було заборонено переслідування незгодних.

64. Характеристика Навігаційного акту 1651р .в Англії.

Торгівля. Держава під натиском революції також сприяла розвитку зовнішньої торгівлі. У 1651 р. було прийнято Навігаційний акт Кромвеля, який зобов'язував доставляти товари в Англію з Азії й Америки тільки на англійських суднах, а з європейських держав - на англійських або суднах країн-експортерів. Навігаційний акт сприяв розвитку англійського суднобудування та мореплавства і був спрямований на підрив монопольного становища Голландії.

Реалізація його в другій половині XVII ст. призвела до ряду англо-голландських воєн. Після їхнього успішного завершення Англія стала найбільшим у світі морським і торговим центром. Положення Навігаційного акта потім були розширені в актах 1660, 1663, 1672 і 1696 pp.

Основані на принципах меркантилізму, вони відіграли велику роль у розвитку зовнішньої торгівлі. Їх скасували лише в середині XIX ст. у зв'язку з досягненням Англією промислової гегемонії у світі і з переходом до вільної торгівлі. У цей час Англія вже обігнала за масштабами колоніальної та торгової експансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію і перетворилася на світову колоніальну імперію.

Після революції почався активний процес зміцнення великої земельної власності. Наприкінці XVIII ст. англійське селянство зовсім зникло з історичної арени, а середні розміри земельної власності становили вже 300 акрів (акр дорівнює 0,4 га), тоді як наприкінці XVII ст. вони становили 70 акрів і половина земель була в руках селян. Навігаційний акт був значним інструментом англійської політики протекціонізму і сприяв прискореному економічному розвитку країни протягом  двох століть. Був скасований в 1849 році.