11) Конкретно-наукові (емпіричні) прийоми дослідження.

Кожна наука застосовує певні методи дослідження, їх поділяють на загальні, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими науками. До методів, які застосовуються майже в усіх науках, належать:

1) аналіз -розчленування певного явища на окремі властивості чи відношення;

2) синтез - поєднання різних елементів, сторін, властивостей об'єкта в єдине ціле;

3) індукція (від лат. induktio - проведення, представлення) - логічний умовивід від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнень;

4) дедукція (від лат. deduktio - відведення) - логічний умовивід від загального до часткового, від загальних суджень до часткових висновків;

5) моделювання - заміна реального об'єкта вивчення об'єктом-замінником (моделлю), який містить у собі риси, зв'язки, відношення досліджуваного об'єкта;

6) гіпотетичний метод - висування на основі дедукції наукового припущення для пояснення певного явища;

7) системний метод - пов'язаний із побудовою системи взаємозв'язків елементів, складових об'єкта;

8) теоретичні загальнонаукові методи. Вони включають:

г) узагальнення - мисленнєвий перехід від емпіричного аналізу окремих об'єктів на більш високий ступінь абстракції шляхом виділення спільних ознак, що є в розглянутих об'єктах;

б) формалізацію (від лат. formalis - складений за формою) - метод відбиття результатів мислення в точних поняттях, виражених у формулах чи знаковій формі тощо;

в) абстрагування - метод наукового пізнання, оснований на формуванні образу реального об'єкта за допомогою мисленнєвого виділення ознаки, яка цікавить дослідника.

Конкретні наукові методи

Конкретні наукові методи відображають специфіку науки. Вони неоднакові в різних науках. Залежно від завдань дослідження одні з них виступають як основні, а інші - як додаткові. Розглянемо їх.

Метод об'єктивного спостереження Цей метод включає об'єктивний метод і спостереження. Об'єктивний метод у традиціях всіх наук вважається основним, але часто він використовується у поєднанні з іншими методами. Метод об'єктивного спостереження це - спеціально організоване спостереження, має спеціальну мету. Використання цього методу передбачає наявність таких умов:

1) цілеспрямованість - визначення мети, завдання дослідження;

2) природні умови - типові умови спостереження (щоб учні не знали, що за ними ведеться спостереження);

3) наявність плану;

4) точне визначання об'єкта і предмета спостереження;

5) обмеження дослідником ознак, які є предметом спостереження;

6) вироблення дослідником однозначних критеріїв оцінки цих ознак;

7) забезпечення чіткості і тривалості спостереження.

Обов'язковою умовою є ведення дослідником щоденника. Позитивна сторона цього методу полягає у збереженні природних умов протікання психічних процесів. Але слід пам'ятати і про слабкі його сторони:

1) дослідник займає пасивну позицію (чекає, поки виникне явище);

2) майже неможливий кількісний аналіз, що знижує надійність висновків;

3) можливості виявлення причин психічних явищ обмежені;

4) застосування цього методу вимагає витрат і тривалого часу. Незважаючи на це, метод широко використовується у психології у взаємодії з іншими науковими методами. Методом об'єктивного спостереження користуються не тільки при вивченні малих груп, або окремої особи. Цей метод передбачає фіксацію певних психологічних характеристик. Ним користуються не тільки науковці, а й студенти, наприклад, при нагромадженні даних для написання психологічних характеристик на учнів.