4.Шляхи не перетинаються

Шляхи не перетинаються. Люди, котрі мають визначений шлях, не можуть перешкодити один одному. Є місце для всіх. Тому що шлях, не споруда й не плід фантазії. Він існує, поки існує людина. Його можна побачити й довідатися. Його можна злякатися, зніяковіти або зрадіти. Але для кожного він тільки один. Не вибрати його - не означає вибрати інший. Це означає - жити без шляху.

Спочатку ми вибираємо шлях, потім шлях вибирає нас. І кроку не можемо ступити інакше, ніж по ньому.

І подібно тому, як юрба інтелігентних людей здатна не поспішаючи пройти через вузькі двері без конфліктів і напруг, лише зазнаючи насолоди від взаємної вишуканої ввічливості, так і люди, що мають шлях, не можуть перешкодити один одному.

У того, хто має шлях, часу завжди досить. Нечемний і неетичний - лише раб моменту, що не має в запасі вічності.

5.Шлях сильніше людини

- А що ти можеш, - запитала людина.

- Все, - відповів джин.

- Ось гуляє собака. Розігни собачий хвіст! Джин легко розігнув хвіст, але той знову загнувся гачком. Він знову розігнув його, і той знову загнувся. І джин зрозумів, що він може не все.

Тоді ми й розуміємо, що ми, власне, можемо, коли розуміємо, чого ми саме не можемо.

Собачий хвіст має скромний шлях і знає, яким йому варто бути. Тому він виявився сильніше джина. Хоча джин сильніше людини, а людина сильніше собаки.

Ми знаємо, що легше просити за інших, ніж за себе. Легше заснути спокійно, якщо хтось обіцяв розбудити вчасно. Легше наполягати на виконанні наказу іншого, більш авторитетного. Легше відмовити, посилаючись на когось іншого. Багато легше, якщо за нашою спиною хтось інший, більше сильний й авторитетний. Цей хтось - наш шлях.

Ми виконуємо його волю й діємо від його імені. Ми сильні, тому що він сильніший нас. Ми розумні, тому що він розумніший нас. Ми добрі, тому що він щедріший нас. Ми спокійні й рішучі, тому що він завжди знає, що нам варто робити. Наші слова повні правди й переконливості, тому що він дає нам свої слова. Ми любимі іншими, тому що він любить нас, осіняючи своїм теплом і силою. Він - наш шлях. Для кожного свій, єдиний.

6.Ідеальний керівник

Це як важко хворий у будинку. Будь-яке його бажання виконується, аби тільки не помилитися, аби тільки правильно зрозуміти бажання! От що рухає всіма. Про невиконання бажання аморально й думати!

Недосвідчений водій гальмує автомобіль і пасажири почувають незручність. Тому що в момент зупинки він давить на педаль гальма до кінця. Досвідчений водій гальмує так, що й чашки кави не розплеще. Тому що в момент зупинки він взагалі не давить на гальмо. У цих водіїв прямо протилежне положення ноги в момент зупинки.

Рівні майстерності утворюються зміною звичного на протилежне. Як горизонталь щаблю переміняється вертикаллю.

Недосвідчений керівник спочатку багато думає над тим, який наказ віддати. А вже після того, як віддасть, розвиває кипучу діяльність, щоб забезпечити його виконання. Досвідчений - спершу створить умови для виконання всякого свого наказу. А вже потім і не віддасть його зовсім, а лише висловить побажання. І не піклується про його виконання. Не його ця справа, а інших людей. Йому ні про що турбуватися.

Ідеальний керівник - взагалі бездіяльний. Навіщо віддавати накази, якщо люди й самі повинні догадуватися, що їм робити. Навіщо запитувати, чи зроблено, якщо не було землетрусу або нової світової війни, що можливо, і могла б перешкодити виконанню?!

Тому що він непередбачений. Важко сказати, що відбудеться, якщо порушити його слово. Але що-небудь зовсім жахливе. І думку про невиконання не доводиться додумати до кінця, тому що холоне кров від жаху на середині думки.

Він як морок. Нічого в його планах розглянути неможливо.

Він як грім. Ніколи не вгадати, куди вдарить і кого вразить. Він як вогонь. Неможливо наблизитися. Тепло поруч, але нестерпно гаряче, якщо намагатися стати ще ближче. Він бездіяльний. Як не діє плавець під стрімким вітрилом у порівнянні із веслярем на лодці. Його люблять і його бояться. Ці два найдужчі почуття йдуть за ним рука об руку.