1.2. Умови розвитку підприємництва.

Становлення підприємництва як особливого виду діяльності пов'язане з ринковими відносинами. Сутнісною характеристикою підприємця як основної особи підприємницької діяльності є те, що він самостійно використовує наявні ресурси, капітал.

Успіх економічного розвитку підприємства, формою якого є збільшення капіталу, вирішальною мірою залежить від упровадження у виробництво нововведень! А це, у свою чергу, пов'язане зі знаннями людини, котра володіє капіталом, та її вмінням поєднувати ці знання зі своїми організаторськими й комерційними здібностями. Тому підприємець передусім є новатором.

Підприємницька діяльність регулюється багатьма нормативно-технічними та законодавчими актами. Найважливішим серед них є Господарський Кодекс України який регламентує правові та економічні основи підприємництва, порядок реєстрації та припинення діяльності, права, обов'язки та відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності, заходи щодо державної підтримки та захисту підприємництва.

Згідно з чинним законодавством під підприємницькою діяльністю розуміють самостійну, ініціативну діяльність громадян, спрямовану на отримання прибутку або особистого доходу, яку вони здійснюють від свого імені і під майнову відповідальність юридичної особи (підприємства).

Підприємницька діяльність може здійснюватись у вигляді індивідуальної трудової діяльності, а також через створення підприємств різноманітних організаційно-правових форм.

Останні залежать від форм власності та напрямків господарської діяльності.

Становлення та розвиток підприємництва неможливі без відповідних передумов, до яких відносять такі:

1.Економічна свобода підприємця. Виражається в необмеженому праві вибору підприємцем сфери діяльності виходячи з умов ринку та співвідношення попиту й пропозиції, а також в самостійності прийняття рішень.

2.Орієнтація підприємницької діяльності на отримання прибутку, досягнення комерційного успіху. Кінцевий результат підприємництва — прибуток. Але він має бути отриманий не будь-якою ціною, а за відповідними "правилами гри", які встановлює держава і які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання.

3.Відповідальність за результати підприємництва. її несе сам підприємець.

4.Високий ступінь ризику. Підприємництво завжди пов'язане з ризиком, котрий обумовлений прагненням підприємця до нововведень, удосконалення техніки та технології.

5.Комерційна таємниця. Підприємництво ефективне лише в умовах вільної конкуренції, яка не може існувати без комерційної таємниці, без приватної інформації. Тому держава в ринковій економіці повинна гарантувати захист приватної інформації підприємця.

6.Конкуренція. Підприємництво — це не просто доцільна діяльність, а відповідний тип поведінки людини, спосіб мислення, мистецтво, яке може розкритися лише в суперництві з іншими людьми. Підприємництво у своїй основі містить елементи передбачення, навіть хитрість, мудрість, але не може мати нічого спільного з обманом, шахрайством, нечесністю.

Тому держава повинна заохочувати добросовісну конкуренцію і ставити перепони на шляху недобросовісності.

7.Формування в суспільній свідомості позитивного ставлення до підприємництва та підприємця, до господарського успіху як однієї з умов добробуту людей та суспільства в цілому.

До чинників, що сприяють розвитку підприємництва, належать:

• Прагнення людей до поліпшення свого добробуту, розширення їх запитів та потреб. Підприємницька діяльність у різних сферах життя людини — найкоротший шлях до добробуту та процвітання.

• Підвищення матеріального та культурного рівня життя народу веде до зростання грошових доходів і заощаджень, які можна вкласти у "справу" й отримати додатковий дохід. Цей чинник сприяє розширенню підприємницького поля, концентрації капіталу і збільшує можливості підприємництва у вирішенні великомасштабних народногосподарських завдань.

• Приватна "справа" є однією з форм зв'язку працівника (людини) з власністю (матеріально-речовими факторами виробництва). Соціально орієнтована ринкова економіка за допомогою підприємництва має внутрішній потенціал, здатний змінити зв'язок людини і засобів виробництва, подолати відчуження працівників від них.

• Безробіття, яке є наслідком банкрутства збиткових та закриття низькорентабельних державних підприємств, за відповідних умов може бути джерелом кваліфікованих кадрів для підприємницької діяльності. Таким чином може пом'якшуватися соціальне напруження в суспільстві, викликане ринковими реформами.

• Прагнення людини до незалежності, самовираження, визнання її таланту та заслуг, потреба в повазі, взаємодопомозі, які можуть бути реалізовані у підприємництві.

• Державно-правове регулювання підприємницької діяльності в інтересах суспільства.