Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Паніна - стаття.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
63.59 Кб
Скачать

104

Лекція з

одного соціолог та замовник) доцільно, як робочий підзаго­ловок, назву теми сформулювати так, щоб вона об’єднувала проблему й об’єкт (наприклад, «Соціально-психологічні на­слідки Чорнобильської катастрофи» — назва проблеми; ро­боча назва може бути сформульована таким чином: «Соціаль­но-психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи у осіб, евакуйованих із 30-кілометрової зони», чи «...у ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» тощо).

Формулювання об’єкта дослідження може міститися в ос­новній назві проекту дослідження і може бути відсутнім. На­приклад, тема проекту може мати назву «Ставлення до атом­ної енергетики» або «Ставлення до атомної енергетики насе­лення, яке мешкає в районі АЕС». Безперечно, коли форму­лювання об’єкта дослідження входить до назви проекту, ймовірність вищого рівня коректності аналізу значно більша. Але іноді введення об’єкта до формулювання теми проекту занадто перевантажує назву; у такому разі краще офіційну назву теми скоротити, а під час розробки проекту досліджен­ня, перед тим як перейти до формування вибірки, слід уточ­нити визначення об’єкта дослідження. Наприклад, проект має назву «Ставлення до атомної енергетики». Дослідник уточ­нює: «Ставлення населення до атомної енергетики». Замов­ник заперечує: «Але нам потрібно з’ясувати ставлення не лише населення, а й осіб, які можуть впливати на прийняття рішень про закриття будівництва АЕС». Отже, в цьому випадку йдеть­ся, у крайньому разі, про два об’єкти дослідження, оскільки населення та представники управлінських структур, що здатні впливати на рішення стосовно АЕС, є носіями різних проявів

і властивостей предмета дослідження (у даному прикладі — «ставлення до атомної енергетики»), У подібних випадках, зви­чайно, не варто ускладнювати назву проекту перерахуванням усіх об’єктів дослідження. Однак у робочому плані слід чітко сформулювати визначення всіх об’єктів. Формулювання назви об’єкта дослідження є основою для визначення генеральної сукупності — другого щабля на шляху підготовки вибірки.

Вибірка: визначення вибіркової сукупності

105

Генеральна сукупність

Генеральна сукупність — це та частина об’єкта досліджен­ня на яку соціолог із визначеною мірою точності зможе поши­рювати висновки, одержані в результаті обстеження деякої її частини. Визначення генеральної сукупності — це пошук ком­промісу між теоретично визначуваним об’єктом дослідження та обмеженими можливостями емпіричної перевірки гіпотез.

Перехід до визначення генеральної сукупності — це конкре­тизація характеристик об’єкта, виокремлення з численної мно­жини характеристик об’єкта: по-перше, найважливіших, на думку дослідника; по-друге, таких, які можна зафіксувати. На цьому щаблі соціолог починає усвідомлювати обмеженість можливостей емпіричної перевірки деяких положень та гіпо­тез, що виникли в результаті теоретичного аналізу проблеми, яка вивчається. Для ілюстрації проблем, що виникають на цьому шляху, наведемо такий приклад. На замовлення газети соціолог повинен дослідити структуру читачів, їхній інтерес до різноманітних матеріалів, політичні орієнтації тощо. Об’єк­том дослідження у цьому випадку виступають читачі газети. Під час визначення генеральної сукупності виникає низка питань. За якими критеріями визначити контингент генераль­ної сукупності? Де можна одержати списки всіх одиниць ге­неральної сукупності? Проте можливі відповіді на ці питання призводять до виникнення нових питань. Припустимо, до чи­тачів газети можна віднести всіх передплатників. У такому разі потрібно враховувати лише передплатника чи всіх членів сім’ї? Чи зараховувати до читачів газети тільки тих, хто її читає постійно, чи можна зарахувати і тих, хто читає цю газету «час від часу», хто читає всі матеріали, а, можливо, достатньо, що людина переглядає газету і читає те, що її зацікавило? Чи вар­то враховувати тих, хто купує газету щоразу? Чи є у газети постійні читачі, які не передплатили її, але регулярно її одер­жують через інші канали; чи багато таких читачів і чи можна У такому випадку їх якимось чином зафіксувати?

Як бачимо, у цьому прикладі досить складно перейти від об’єкта дослідження, визначення якого цілком зрозуміле у зви­