
- •1. Поняття та проблеми формування вибірки
- •Лекція з
- •«Ми також провели опитування»
- •Лекція з
- •Поняття «вибірка»
- •Визначення обсягу вибірки — кількості людей, яких треба опитати для одержання якісної інформації;
- •Визначення типу вибірки — побудова конкретної схеми процедури відбору;
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Репрезентативність
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Перехід від об’єкта дослідження До одиниць спостереження (опитування)
- •Технологічна схема
- •Об’єкт дослідження
- •Генеральна сукупність
- •Одиниці відбору
- •Одиниця спостереження
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Основа вибірки
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Одиниці відбору та одиниці спостереження
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
102
дах
із практики соціологічних досліджень.
Наприклад, коли в засобах масової
інформації повідомляють про якісь
результати опитувань громадської
думки, то звичайно розпочинають зі
слів: «Соціологи вивчали ставлення
населення до економічних реформ...» чи
«Як показали результати опитувань
громадської думки, рівень довіри
населення президентові ...» тощо. При
цьому не уточнюється, населення яких
саме регіонів опитували, не уточнюються
вікові та соціальні характеристики
опитуваних, оскільки мається на
увазі, що і споживача інформації, і
дослідника цікавить саме думка населення
в цілому.
Об'єктом
дослідження вважаються всі потенційні
носії досліджуваної властивості,
незалежно від того, чи був у них шанс
потрапити до конкретного емпіричного
дослідження. Об’єкт дослідження
визначається поставленою проблемою і
теоретично охоплює всю сукупність
людей, яких ця проблема стосується,
адже дані емпіричного дослідження, у
крайньому разі опосередковано,
екстраполюються і на них. Об’єктом
дослідження не обов’язково може
виступати населення в цілому; це можуть
бути певні соціальні групи, яких
стосується досліджувана проблема.
Об’єктом дослідження можуть виступати
певні соціально-демографічні групи
населення («молодь», «жінки», «пенсіонери»);
соціально-професійні групи, якщо саме
з ними пов’язана досліджувана проблема
(«підприємці», «робітники», «викладачі»,
«журналісти», «діячі мистецтва»,
«працівники заводу №> тощо). Об’єкт
дослідження може визначатися соціальними
ролями і соціальним включенням —
«солдатські матері», «постраждалі від
сталінських репресій», «постраж- далі
від Чорнобильської катастрофи», «читачі
газети «Київські відомості», «телеглядачі»,
«мафіозні структури», «самотні» тощо;
соціальним статусом — «еліта»,
«представники владних структур»,
«директорат» і т.д. Об’єкт дослідження
може бути визначений національно-етнічними
характеристиками — «українці»,
«росіяни», «євреї» і т. д.; більше того,
об’єктом дослідження може виступати
певна частина етнічної групи, яка
об’єднана спільною соціальною проблемою,
наприклад, «українська діаспора»,
«кримські татари, що пережили депортацію»,
«євреї, які збираються виїхати до
Ізраїлю».Лекція з
Вибірка:
визначення вибіркової сукупності
103
Загальною
особливістю формулювання об’єкта
дослідження є те, що його визначення
апріорі охоплює всіх осіб, яких, на
думку дослідника (чи споживача соціальної
інформації), стосується аналізована
проблема. На етапі формулювання об’єкта
дослідження розробника проекту не
цікавлять можливості емпіричної
перевірки аналізу проблеми. Найголовніше
для нього — встановити, які саме
контингенти населення є носіями
інформації про сутність досліджуваного
явища. Тому об’єкт дослідження звичайно
не конкретизується формальними
характеристиками (територіальними,
віковими тощо).
У
практиці висвітлення одержаних даних
(засобах масової інформації, публічних
і навіть наукових виступах) такі
категорії населення, як «молодь»,
«пенсіонери», «робітники» та ін.,
звичайно фігурують без уточнення
критеріїв відбору до них. І це не є
помилкою авторів виступів.
Просто йдеться про те, що розглядувана
проблема стосується представників
цієї категорії.
Об’єкт
дослідження необхідно розглядати як
основну базову категорію теоретичного
аналізу
досліджуваної проблеми. Але для
того, щоб провести емпіричне дослідження,
об’єкт необхідно операціоналізувати
— звузити таким чином, щоб, з одного
боку, дані, одержані в результаті
опитування, можна було б певною мірою
віднести до об’єкта загалом, а з іншого
боку — визначити досліджуваний
контингент таким чином, щоб його можна
було охопити в конкретному дослідженні,
яке завжди лімітоване часом, коштами,
організаційними можливостями та
іншими чинниками.
Таким
чином, початковою стадією роботи над
вибіркою є точне формулювання об’єкта
дослідження. У замовному дослідженні,
коли соціолог тільки розпочав розробку
проблеми, він не завжди може точно
визначити об’єкт дослідження, бо просто
не поінформований — кого ж ця проблема
стосується. У подібних випадках, щоб
спростити постановку питання, він може
уточнити у замовника: «Чия конкретно
думка (ставлення) Вас цікавить у
цілому?» Відредагована відповідь на
це питання може бути принциповою щодо
визначення об’єкта Дослідження. Для
уточнення (чи правильно зрозуміли один