
- •1. Поняття та проблеми формування вибірки
- •Лекція з
- •«Ми також провели опитування»
- •Лекція з
- •Поняття «вибірка»
- •Визначення обсягу вибірки — кількості людей, яких треба опитати для одержання якісної інформації;
- •Визначення типу вибірки — побудова конкретної схеми процедури відбору;
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Репрезентативність
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Перехід від об’єкта дослідження До одиниць спостереження (опитування)
- •Технологічна схема
- •Об’єкт дослідження
- •Генеральна сукупність
- •Одиниці відбору
- •Одиниця спостереження
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Лекція з
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Основа вибірки
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
- •Лекція з
- •Одиниці відбору та одиниці спостереження
- •Вибірка: визначення вибіркової сукупності
110
Якщо
одиницями відбору є сім’ї, то основу
вибірки становить повний перелік
усіх адрес, а мінімальний набір
характеристик зводиться до типу
регіону та району проживання.
Якщо
одиницею відбору є місце роботи, то
основа вибірки — список усіх
підприємств, що входять до генеральної
сукупності, а набір характеристик
— тип підприємства-установи (в основу
типології закладаються характеристики
підприємства, які гіпотетично справляють
вплив на предмет дослідження).
Одиницею
спостереження у соціологічних опитуваннях
є конкретна людина, яка відповідатиме
на запитання анкети. При однощаблевій
вибірці одиниці відбору і одиниці
спостереження збігаються. (Однощаблевою
є така вибірка, коли дослідник відбирає
одиниці спостереження із загального
списку основи вибірки). Але однощаблева
вибірка у практиці соціологічних
опитувань можлива тоді, коли генеральна
сукупність невелика за обсягом і
досить компактно локалізована. Наприклад,
обстежуються мешканці одного району
чи невеликого населеного пункту,
працівники одного підприємства чи
однієї галузі. Такі дослідження
звичайно проводяться під час здійснення
соціального експерименту чи при вивченні
ставлення людей до певного
соціально-політичного рішення, що
стосується мешканців невеликої
регіональної зони; або коли підприємство
зацікавлене у вивченні причин плинності
кадрів чи подоланні соціального
конфлікту, який виник, і т.ін.
Значно
частіше в соціологічних дослідженнях
працівники підприємства чи мешканці
району виступають як одиниці
спостереження, що репрезентують не
лише своє підприємство, а й значно
більшу соціальну групу. У тих випадках,
коли генеральна сукупність досить
велика (понад 2000 осіб) або інформація
про її основні характеристики розсіяна
(не існує загальних списків із
зазначенням характеристик), виконують
бага- тощаблеву вибірку: спочатку
відбирають регіони, потім населені
пункти, потім підприємства чи адреси
проживання сімей і лише на останньому
етапі — конкретні одиниці спостереженЛекція з
Одиниці відбору та одиниці спостереження
111
ня.
При використанні багатощаблевої вибірки
відбираються конкретні об’єкти, у
межах яких проводиться подальший
відбір; ці об’єкти і мають назву
одиниць відбору. На останньому етапі
одиниці відбору і є одиницями
спостереження.
У
деяких навчальних посібниках з методики
проведення соціологічних опитувань
зазначається, що одиницями спостереження
найчастіше є люди, але можуть виступати
й інші соціальні об’єкти: сім’я
(наприклад, під час дослідження бюджетів)
чи трудовий колектив (наприклад, при
дослідженні ефективності роботи
підприємств з різними типами власності).
Однак слід зазначити, що в цьому випадку
відбувається неправомірне перенесення
одиниць аналізу, який у подальшому
здійснюватиме дослідник, на практику
вибірки. Не треба забувати, що якщо
навіть збирається інформація про сім’ю
в цілому (бюджет сім’ї) чи про колектив
(показники ефективності роботи чи
соціально-психологічного клімату),
безпосереднім джерелом інформації
будуть виступати певні конкретні
представники обстежуваної групи. У
будь-якому випадку інтерв’юерові треба
мати конкретну інструкцію по те, до
кого він повинен звернутися зі своєю
анкетою. Навіть якщо це не має значення
з точки зору авторів проекту вибірки,
інтерв’юер має одержати конкретну
інструкцію («перший стрічний на
підприємстві», «той, хто відчинить
двері», «той, хто вважає себе найбільш
компетентним»). Проте до таких інструкцій
вдаються вкрай рідко, бо, формулюючи
інструкцію з відбору одиниці
спостереження, автор проекту починає
здогадуватися, що відібрані таким чином
джерела інформації можуть істотно
спотворити справжню картину.
Скільки
ж людей варто опитувати і як проводити
відбір одиниць спостережень із основи
вибірки? Цій проблемі присвячено
наступну лекцію.Вибірка: визначення вибіркової сукупності