МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

Кафедра криміналістики

Конспект

ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ

студентки V курсу, групи №4

факультету підготовки юристів в МЗС

напряму підготовки «магістр»

спеціальності «правознавство»

Якименко Я.Є

Лектор:

Доц. Чорний Геннадій Олексійович

Харків – 2012

«ГАЛОЧКА» 

Тема:

ПРЕДМЕТ , ЗАВДАННЯ ТА СИСТЕМА ЮРИД ПСИХОЛОГІЇ

1. предмет та система ЮП

2. Істрія розвитку ЮП

3. взаємозв’язок ЮП з іншими юр науками

літ-ра

Бандурко О.М., Почарова, Землянская. Юридичн психологія 2001 р.

Чуфаровский Юр психологія 1998р.

Васильев Юр психологія 2003 р

Романов Юр психологія 1999 р.

Коновалова В., Шепітько В. Юр. психологія 2003р.

Почаев Основи судеб психолог експертизи 2000р.

Сафзанов Судебно-псіхологіческая експертиза в уголовном процес се

-1-

Предметом вивчення ЮП є дослідження закономірностей мислення людитни та проявів її психіки у правознавчий сфері

ЮП вивчає психіку нормальної людини , яка знаходиться у правозастосовній сфері.

Під нормою слід вважати такі дії людини , які не виходять за межі побутової уяви про хід речей. На відміну від психіатрії, яка вивчає такі прояви людини (патологічні) , які виходять за межі уявлення про хід речей.

Завдання ЮП

1. вивчення псих особливостей слідчого, прокурора, судді, адвоката

2. дослідження психологічної структури злочинів

3. дослідження психо основ проведення слідчих та судових дій

4. вивчення психол особливостей осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі.

Система ЮП

Загальна частина – вивчає предмет , методи, завдання Юп, взаєзвяізок Юп з іншими суміжними юр науками

Особлива – слідчо-судова психологія, кримінальна психологія, пенітенціарна, правова.

Предметом вивчення ЮП є

1. вивчення психологічних особливостей правосвідомості

2. правотворчого процесу

3. дій норм права на соціум

Слідчо-судова психологія

• дослідження псих характеру процесу діяльності

• вивчення пізнавального процесу пов’язаного з доказуванням

• психологічні особливості формування внутрішнього переконання, як підґрунтя прийняття рішення.

Пенітенціарна психологія

1 вивчає психіку людини у місцях позбавлення волі

2 розробляє методи впливу на засуджених

3 з метою реорганізації

Кримінальна психологія

1 вивчає психологічні закономірності, пов’язані з формуванням антисоціальних установок у осіб

2. психологічні особливості формування злочинних груп

3. розробляє форми та засоби здійснення профілактичних заходів

-2-

1893 рік – проведення у світі судово-психологічної експертизи

1905 рік – робота Гросса «Крим психологія».

1912 рік – робота Кауфмана «Психологія злочинності»

1923 р. – з’являються перші експертно-криміналістичні лабораторії (Москва, Петербург, Харків, Київ, Баку)

В структурі експертно-криміналістичних лабораторій проводяться психологічні дослідження особи

1927р. – створення першого у світі держ науково-дослідного інституту, вивчення злочинця та злочину.

1933р. – реорганізація інституту та підпорядкування його педагогічним закладам.

1965р. – юридична психологія почала вивчатися в юр вузах.

1985р. – перша всесоюзна конференція судових психологів.

1987р. – друга всесоюзна конференція…

1998р. прийняття інструкції «про порядок призначення та проведення експертизи в Україні» та проведення судово-псих експертизи

Сучасний стан юридичної психології

1. поява та наукова розробка розділу ЮП (правова психологія)

2. вдосконалення проведення судово-псих досліджень

   1. проведення суд-псих експертизи за крим справами .

   2. проведення суд-псих експертиз за цивільними справами.

3. поява наукових робіт, праць з юр психології

-3-

Взаємозв’язок з криміналістикою:

Крим х-ка застосовує заг положення

Юр психологія в розділі «Крим тактика»

• політико-психол особливості ( проведення слідчих дій в стадії досудового слідства)

• суд дії

2. За КП : діючий КК України застосовую наступні положення психології:

В загальній частині – психол дефініція «мотив» , «вина», стан сильного душевного хвилювання (ст. 66)

Зв’язок з КК:

Особлива частина КК передбачає вчинення злочинів в стані фізіологічного афекту – у стані сильного душевного хвилювання, який раптово виник внаслідок дій потерпілого:

1. Ст 116 – умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання

2. Ст 123 – умисні тяжкі тілесні ушкодження

3. Ст 117 – умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини

Використовує такі психологічні дефініції – вина, мотив.

Зв’язок з ЦП:

Визнання правочинів недійсними внаслідок :

1. Ст 231 ЦК – під впливом психологічного насильства

2. Ст 230 – під впливом омани

В судовому розгляді по даній категорії справ необхідно довести специфічний психологічний стан, який вплинув на вчинення правочину.

МЕТОДИ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1.поняття та види методів в ЮП

2. особливості застосування методів ЮП в сучасному судочинстві

Класифікація:

1. Загальнонаукові методи

   1. Діалектичний

Существует _сихіка, что мир познаваем, все существует во взаимодействии.

2. Законності

3. Моральність

1. Окремі методи ЮП

Частные методы – в отличии от других наук – они исключительно _сихіка_к. Досудебное следствие – _сихіка_ко_ лиц, при проведении суд-псих экспертизы.

1. Метод спостереження – систематичне, планомірне сприйняття психофізіологічних реакцій особи.

Умови застосування: 1) в природних умовах для особи , без внесення будь-яких змін в життя людини, але в різних життєвих ситуаціях 2) декілька разів, систематично. 3) застосування повинне мати мету та завдання.

1. Безпосереднє – досліднику сам спостерігає

2. Опосередковане – знайомиться з матеріалами

2. Метод бесіди – вербальне спілкування з особою та фіксацією її вербальних, мімічних та _сихіка_ко_их (рухи тіла произвольниє або непроізвольниє) реакцій.

Застосовується як 1) різновид такого тактичного прийому, як встановлення психологічного контакту; 2) як самостійний метод психодіагностики особи. Мета: не лише встановлення загальних або спец рис інтелект розвитку, а також спостереження за реакцією, способом викладу думок.

3. Біографічний метод – дозволяє досліднику встановити основні етапи становлення особи як особистості.

Підґрунтя – вчення Ч. Ламброзо (кожен з нас предрасположен до здійснення злочину). Досліджуються біографічні документи відносно близьких родичів особи.

4. Метод незалежних характеристик – проводиться збір, дослідження та використання інформації про особу з різних незалежних один від одного джерел . наприклад, у кримінальній справі це м.б. інфа про судимість особи, хар-ка з місця роботи, навчання, проживання.

Найбільш суб’єктивний метод – не дозволяє повно скласти портрет

5. Метод тестів – психологічна проба з метою діагностики будь-яких психологічних явищ

   1. Метод 50 літер

   2. Метод Роршаха – кляксы

Динамические – позволяют спрогнозировать, _сихіка_ко _сихіка человека является пластичной.

6. Метод експерименту

   1. Природного експерименту - особа не знає, що відносно нього застосовується психологічні методи впливу на його психіку. Застосування методу природного експерименту є незаконним на підставі 1) Декларації про права людини 48р. 2) Декл о правах чел Євросоюза 3) Конст України. – будь який вплив на психіку людини без його відома незаконне.

Застосовується загальний метод моральності.

2. Лабораторний – особі повідомляється про мету, завдання та методи , які будуть використані під час експерименту. Проведення суд-псих експертизи.

1. Метод анкетування інтерв’ювання – при анкетуванні існує раніше розроблена анкета з питаннями, а при інтерв’ю вербальне спілкування.

Емоційний експеримент – штучним способом викликаються емоції у людині.

Психологія особистості

План

1. поняття про особистість. співвідношення соціального і біологічного

2. темперамент: поняття, типи.

3. Х-р, особливості формування.

4. закономірності формування здібностей

Особистість – біосоціальна істота, яка має такі риси: біологічна, соціальна

Особистість розглядається, як:

1. суб’єкт соціальної поведінки

2. індивід, який визначає свою под.-ю відносно соціуму

3. носій свідомості

Структура особистості:

• темперамент

• характер

• спрямованість

• здібності

Темперамент – це психологічні властивості особи, які визначають динаміку і прояви у діяльності, систему природних властивостей

Типи темпераменту:

1. в залежності від теорії академіка Павлова:

флегматик

меланхолік

сангвінік

холерик

інші теорії темпераменту:

1. Теорія Крамара (світогляд)

Крамар встановив кореляційну залежність між свідомістю та темпераментом.

2. Теорія Канта (встановив залежність темпераменту від морфологічн…)

3. Морфологічна Теорія Шелдона – встановив закономірність між будовою тіла людини та типу темпераменту

Підґрунтя теорії Павлова є властивості нервової системи.

1. сила процесу збудження та гальмування (залежність від працездатності нервових клітин)

2. Урівноваженість нервової системи (баланс)

3. Рухливість нервових процесів (можливість зміни процесів гальмування та збудження)

Типи темпераменту, їх характеристика.

• сангвінік – пластичність нервової системи (Конфорність). Урівноваженість нервових процесів , висока реактивність, психічна активність, екстравертність.

• Холерик – підвищена збудливість, перевага реактивності, регідність - (процесів збудження і гальмування змінюються повільно). – екстравертність

• Флегматик – низька реактивність, висока активність, інтравертність, уповільнений темп реакцій.

• Меланхолік – низька реактивність, активність, повільний темп реакції, який призводить до депресивного стану, інтравертність.

Становлення типів темпераменту має велике значення при проведенні допиту та інших процесуальних дій.

-3-

Характер – сукупність стійких індивідуальних особливостей особи .

Структура характеру:

1. Властивості, які відображають ставлення особи до праці (навчання, працьовитість, лінощі, відповідальність)

2. властивості, які відображають ставлення особи до речей (акуратність, неохайність,)

3. ставлення до соціума (чуйність, зрозумілість)

4. ставлення особи до самого себе (самолюбство, скромність)

Формування рис характеру відбувається на протязі життя людини та обумовлено:

- умовами життя, виховання

- найближчим оточенням, впливом близьких та родичів.

Закономірності формування здібностей:

Здібності – індивідуально психологічні особливості , які виявляються у процесі оволодіння діяльністю.

Властивості здібностей:

• такі індивідуальні особливості, які відрізняють одну особу від іншої.

• Такі особливості, які впливають на формування успішного виконання діяльності

• Здібності – певний генотипний момент або тип) , не зводяться до умінь, навичок.

Задатки – це анатомо-фізіологічні особливості особи.

Умови формування здібностей:

1. спрямованість особи

2. зацікавленість до будь-якої діяльності

3. активність (розумова, фізична)

Види здібностей

1 загальні

2. спеціальні

3. теоретичні

4. практичні

Наявність здібностей дозволяє класифікувати осіб на:

• особи з худ здібностями

• особи з розумовими здібностями

• особи з проміжними здібностями

Рівні розвитку здібностей:

1. Репродуктивний (відображає особливі застосування теорії знань)

2. творчий (дозволяє створити щось нове оригінальне)

Високий рівень здібностей – талант. Він дозволяє успішно, оригінально виконувати будь-яку діяльність.

Найвищий рівень розвитку здібностей – геніальність. Він пов'язаний з створенням чогось нового, геніального, чим користуються люди.

=