23.Проаналізуйте умови праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу банківського працівника.

Робота офісного працівника за фізичними ознаками не видається важкою і напруженою. Проте навіть зовні тиха й спокійна праця може таїти в собі певну небезпеку. Об'єктивно деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп'ютерної та оргтехніки: персональних комп'ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.

Розглянемо роботу на офісній техніці з погляду існування ризиків завдавання шкоди здоров'ю користувачів.

Основні шкідливі та небезпечні фактори, що можуть впливати на організм людини під час роботи з персональним комп'ютером (ПК), такі: 1)підвищений рівень електромагнітних випромінювань; 2)підвищений рівень іонізуючих випромінювань; 3)підвищена напруженість електростатичного поля; 4)підвищена чи понижена іонізація повітря; 5)підвищена яскравість світла; 6) пряма і відбита блискітливість; 7)підвищене значення напруги в електромережі, замикання якої може статися крізь тіло людини; 8)статичні перевантаження кістково-м'язового апарату та динамічні локальні перевантаження м'язів кистей рук; 9)перенапруження зорового аналізатора; 10)розумове перенапруження; 11)емоційні перевантаження; 12)монотонність праці.

До шкідливих випромінювань комп'ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках (ЕПТ).

Ризик-шкідливі. Існують 3 типи причин нещасних випадків:

1)технічні(технічна несправність обладнання (50%))

2)організаційні(поруш.техн.процесу; неправильна орг-я праці; недостатня обученість персонала

3)санітарно-гігієнічні причини (шум; неправ.освітлення;нервово-психол.перегрузки; недостат.рівень уваги; оп’яніння (токсин.,алког)

24. Наведіть вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць еом.

Робочі місця з візуальними дисплейними терміналами (відеотермінали, або ж ВДТ), персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ), електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) розміщують на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами. Робочі місця відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва, та забезпечувало коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5 %. Відстань між бічними поверхнями ВДТ має бути не меншою 1,2 м. Відстань між тильною поверхнею одного ВДТ і екраном другого – не менше 2,5 м. Площа одного обладнаного ПЕОМ робочого місця має бути не менше 6 м2.

Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Саме цим зумовлено більшість регламентних вимог до організації робіт з використанням ПЕОМ. Шкідливий вплив на очі виявляється через потребу їх постійно напружувати під час зчитування (споглядання) інформації з екрана. Багато користувачів, довго працюючи на комп'ютері, відчувають різь в очах (відчуття «піску»), почервоніння очних яблук, біль у ділянці очної ямки і лоба, шийних хребців, а також під час руху очей. Це ознаки так званого комп'ютерного зорового синдрому. Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:

• провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);

• нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю;

• оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;

• розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.

Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:

• попереднім – коли влаштовуються на роботу;

• періодичним – протягом трудової діяльності.