§ 4. Акти Президента України

Державна діяльність Президента України реалізується через спе­ціальні нормативно-правові акти: укази і розпорядження. Як встанов­лено ч. З ст. 106 Конституції, Президент України на основі та на ви­конання Конституції і законів України видає укази й розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Указ Президента України — це правовий акт, адресований до невизначеного кола юридичних та фізичних осіб, державних органів та організацій.

Укази Президента України можуть бути нормативними і ненорма­тивними. До останніх належать, наприклад, укази про призначення конкретної особи на відповідну посаду. Прикладом нормативного указу Президента України може бути Указ «Про заходи щодо підви­щення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами» від 4 березня 1998 р., Указ «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» від 21 квітня 1998 р. та ін.

Розпорядження Президента України — це акт індивідуально-організаційного характеру.

Акти Президента України видаються ним самостійно або на основі згоди парламенту України або Кабінету Міністрів України. Аісги Прези­дента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктами 5, 18,21,23 ст. 106 Конституції України¹, скріплюються підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Контрольні запитання

1. У чому полягає головна специфіка конституційно-правового статусу Президента України?

2. Охарактеризуйте в загальних рисах порядок обрання Президента України.

3. Якою компетенцією володіє Президент України в різ­них сферах?

4. Які акти приймає Президент України? Чим вони різ­няться між собою та відрізняються від актів Верховної Ради України?

¹ Йдеться про повноваження щодо призначення і звільнення глав дипломатичних представництв України, очолювання Ради національної безпеки і оборони України, введення надзвичайного стану та оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, утворення судів.

Розділ 18

ВИКОНАВЧА ВЛАДА В УКРАЇНІ

§ 1. Система органів державної виконавчої влади

Виконавча влада — це самостійна гілка державної влади, на яку покладається здійснення постійного управління різними сферами та забезпечення виконання Конституції України, законів і підзаконних нормативно-правових актів.

У системі органів державної влади в Україні особлива роль нале­жить органам державної виконавчої влади⁹, оскільки вони здійснюють виконавчо-розпорядчу та організаційну діяльність, тобто організують реальне виконання, втілення в життя законів та інших нормативно-правових актів, які приймаються шляхом всеукраїнського референду­му, Верховною Радою України або Президентом України. Діяльність органів державної виконавчої влади є підзаконною, вона не може ви­ходити за межі, визначені Конституцією України та законами України і суперечити їм. Для здійснення покладених на них функцій органи державної виконавчої влади наділені значними розпорядчими державно-владними повноваженнями, мають право видавати юридичні акти загальнообов'язкового характеру.

Систему органів державної виконавчої влади в Україні становлять органи різних рівнів: 1) Кабінет Міністрів України — вищий орган у системі органів виконавчої влади; 2) центральні органи виконавчої влади: міністерства, державні комітети, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; 3) обласні державні адміністрації; 4) Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; 5) районні державні адміністрації; 6) районні державні адміністрації в містах Києві та Се­вастополі; 7) територіальні органи міністерств, державних комітетів, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (управ­ління, департаменти, відділи тощо).

За порядком діяльності органи державної виконавчої влади поді­ляються на: колегіальні (Кабінет Міністрів України) та єдиноначаль­ні (міністерства, місцеві державні адміністрації); за характером ком­петенції бувають загальної (Кабінет Міністрів України), галузевої (Міністерство освіти і науки України) та міжгалузевої (спеціальної) компетенції (Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація України); назви мають такі: кабінет, рада, міністерство, державний комітет, департамент, казначейство, служба, комітет, комісія, фонд, адміністрація, агентство, управління, відділ тощо.

Конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів вико­навчої влади, колегіальним органом державної виконавчої влади за­гальної компетенції. Уряд України здійснює виконавчу владу безпо­середньо і через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві держав­ні адміністрації, спрямовує, координує й контролює діяльність цих органів. Правовий статус уряду визначається Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 21 грудня 2006 р. Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом України, підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України в межах, передбачених Конституцією України.

До складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міні­стри. До складу уряду не входять керівники державних комітетів та центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Після внесення у 2004 р. змін до Конституції України порядок формування уряду суттєво змінився. Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України. Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України. Причому пропозиції щодо кандидатури для при­значення на посаду Прем'єр-міністра України має право подати главі держави лише коаліція депутатських фракцій у парламенті (або ж депутатська фракція, до складу якої входить більшість народних депу­татів від конституційного складу парламенту), а Президент України не пізніше ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції вносить цю кандидатуру до Верховної Ради України.

За загальним правилом члени Кабінету Міністрів України призма чаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністри України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрі а України вносить коаліція депутатських фракцій. Разом з тим Міністр оборони та Міністр закордонних справ призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України. Рішення про призна­чення Прем'єр-міністра України та інших членів уряду ухвалюється парламентом більшістю від його конституційного складу.

Парламент України здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міні­стрів України, розглядає і приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, яка має бути подана для затвер­дження до Верховної Ради України в місячний строк після сформування уряду. Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів Укра­їни, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду.

Верховна Рада України за пропозицією не менш як однієї третини народних депутатів України від її конституційного складу або Пре­зидента України зобов'язана розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів і має право ухвалити резолюцію недовіри до нього більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Прийняття такої резолюції має наслідком відставку Кабінету Міністрів України. Утім, питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу про­тягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України та протягом останньої сесії Верховної Ради України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку. Від­ставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою Укра­їни резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У такому разі Верховна Рада України має сформувати новий персональний склад уряду протягом шістдесяти днів після відставки попереднього.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед ново­обраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України, згідно з Конституцією, має значні пов­новаження: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну само­стійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики дер-318

(Кави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини І громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвести­ційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості Населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони при­роди, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здій­снює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, Соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами держав­ної власності відповідно до закону; 6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає пар-і ламенту України звіт про його виконання; 7) здійснює заходи щодо ! забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, гро-; мадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організовує і забез­печує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; 10) утворює, реорганізовує та ліквідовує, відповідно ^! до закону, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади; 11) призначає на посади і звільняє з посад за поданням Прем'єр-міністра України керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України. Крім зазначених вище Уряд має виконувати й інші повноваження, визначені Конститу­цією та законами України.

Порядок організації діяльності, пов'язаної з виконанням його пов­новажень, визначається Регламентом Кабінету Міністрів, затвердженим Постановою Уряду № 950 від 18 липня 2007 р.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає поста­нови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Його акти приймаються колегіально після обговорення на засіданні уряду і під­писуються Прем'єр-міністром України.

З метою забезпечення ефективної реалізації повноважень Кабінету Міністрів України, координації дій органів виконавчої влади, поперед­нього розгляду проектів нормативно-правових актів, проектів концеп­цій, інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України, утворюються урядові комітети. Перелік урядових комітетів та їх посадовий склад затверджує Кабінет Міністрів України за по­данням Прем'єр-міністра України.

Для організаційного, експертно-аналітичного, правового, інформа ційного та матеріально-технічного забезпечення діяльності уряду створюється Секретаріат Кабінету Міністрів України.