§ 7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як орган парламентського контролю

Одним із спеціалізованих органів парламентського контролю вважається інститут омбудсмана, що вперше з'явився в 1809 р. у Швеції. З часом призначення цього органу влади змінилося. Він пере­став бути виключно контрольним інститутом, але й отримав статус правозахисної інстанції. Сьогодні ця інституція існує більш ніж у 90 країнах світу², при цьому практично щоразу використовується різна назва цього органу (медіатор, парламентський комісар, адвокат на­роду тощо).

В Україні інститут омбудсмана вперше з'явився з прийняттям у 1996 р. Конституції. Згідно зі ст. 101 Основного Закону, парламент­ський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Важливість цієї інституції у вітчизняній правовій системі підкреслюється тим, що в Конституції окремо передбачається право людини на звернення до Уповноваженого: «Кожен має право зверта­тися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради Укра­їни з прав людини» (ч. З ст. 55). А з огляду на те, що, згідно з ч. 2 ст. 22 Конституції, конституційні права і свободи не можуть бути скасовані, можна говорити про «недоторканність» цієї правозахисної інституції, тобто прошеможливість її ліквідації в майбутньому.^/

Детальне регулювання функціонування інституту Уповноваженого здійснено на рівні Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Законом передбачається, що метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є: захист прав і свобйц людини і громадянина, проголошених Конституцією України, закінами України та міжнародними договорами України; до­держання таповага до прав і свобод людини і громадянина органами

¹ Звіт Рахунярвої палати за 2006 рік // Інтернет-ресурс: http://www.ac-rada.gov.ua/.

² Конституционное право: Словарь / Отв. ред. В. В. Маклаков. - М., 2001. - С. 306- 307. 1

державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадови­ми і службовими особами; запобігання порушенням прав і свобод іюдини і громадянина або сприяння їх поновленню; сприяння при­веденню законодавства України про права і свободи людини і грома­дянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стан­дартами в цій галузі; поліпшення і подальший розвиток міжнародного Співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина; Шюбігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною Своїх прав і свобод; сприяння правовій інформованості населення та Кахист конфіденційної інформації про особу.

Уповноважений з прав людини є універсальною правозахисною ін- ституцією з тієї точки зору, що кожен без обмежень і перешкод може івернутися до нього в порядку, передбаченому чинним законодавством. Особа, позбавлена волі, може звернутись із письмовим зверненням до Уповноваженого або його представників. У цьому разі до неї не застосо- вуються обмеження щодо листування. Звернення такої особи протягом двадцяти чотирьох годин направляються Уповноваженому. /

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади І Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Уповноваженим може бути призначено громадянина Укра- їни, який на день обрання досяг сорока років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності І і протягом останніх п'яти років проживає в Україні. Не може бути при- | значено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, І якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку. /

Уповноважений призначається строком на п'ять років, який по- I чинається з дня складення ним присяги на сесії Верховної Ради Укра- I їни. При вступі на посаду Уповноважений на пленарному/засіданні Верховної Ради України складає присягу. Уже двічі на цю посаду пере- I обиралася Ніна Іванівна Карпачова, яка і є на сьогодні Уповноваженим ! Верховної Рада України з прав людини. /

Уповноважений не може мати представницького мандата, обіймати І будь-які інші посади в органах державної влади, виконувати іншу ¹ оплачувану чи неоплачувану роботу в органах державноувлади, орга- нах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприєм- ствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, крім викладацької, наукової або іншої творчої діяльності. Він/не може бути членом жодної з політичних партій. /

Для забезпечення діяльності Уповноваженого утворюється секре­таріат, який є юридичною особою, має свій рахунок у банку та печатку встановленого зразка. Уповноважений має право призначати своїх представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України.

Досить актуальним питанням для подальшого вдосконалення ін­ституту омбудсману в Україні, яке час від часу підіймається як самим Уповноваженим, так і вченими-конституціоналістами, є створення інституту заступників Уповноваженого чи спеціалізованих омбудсма-нів (з прав військовослужбовців; захисту прав дитини; забезпечення доступу до інформації тощо). Потреба в започаткуванні таких інсти­туцій пов'язана з великим навантаженням та обсягом роботи Уповно­важеного, а також серйозною специфікою кожного із перелічених вище напрямків.

Для реалізації покладених завдань Уповноважений наділяється досить широким обсягом прав:

бути невідкладно прийнятим Президентом України, Головою Вер­ховної Ради України, Прем'єр-міністром України, головами Конститу­ційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізо­ваних судів України, Генеральним прокурором України, керівниками інших державних органів, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовими та службовими особами;

бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів України, колегії прокуратури Українита інших колегіальних органів;

звертатися до Конституційного Суду України з поданням про від­повідність Конституції України: законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабі­нету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина, та про офіційне тлумачення Конституції України та законів України¹;

безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи місце­вого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;

¹ Як приклад, конституційне подання Уповноваженого з приводу конституційності ч. З ст. ЗО Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищ­них та міських голів», яке Конституційний Суд розглянув і прийняв рішення № 17-рп/2003 від 23 кіітня 2003 р., повністю задовольнивши вимоги Уповноваженого.

на ознайомлення з документами, у тому числі і секретними (таєм-IIйми), та отримання їх копій в органах державної влади, органах Місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, II установах, організаціях незалежно від форми власності, органах про-иуратури, включаючи справи, які перебувають у судах;

вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, «рганів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чс$алежно від форми власності сприяння проведенню перевірок ді-I 11.пості підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій, виділення спеціалістів для участі у проведенні перевірок, експертиз і надання відповідних висновків¹;

и запрошувати посадових і службових осіб, громадян України, іно-иемців та осіб без громадянства для отримання від них усних або Письмових пояснень щодо обставин, які перевіряються по справі;

відвідувати в будь-який час місця тримання затриманих, поперед­нього ув'язнення, установи відбування засудженими покарань та уста­нови примусового лікування і перевиховання, психіатричні лікарні, опитувати осіб, які там перебувають, та отримувати інформацію щодо

умов їх тримання;

бути присутнім на засіданнях судів усіх інстанцій, у тому числі на закритих судових засіданнях, за умови згоди суб'єкта права, в інтересах якого судовий розгляд оголошено закритим;

звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і гро­мадянина, які за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мо­жуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку,

встановлених законом;

направляти у відповідні органи акти реагування Уповноваженого в разі виявлення порушень прав і свобод людини і громадянина для вжиття цими органами заходів;

перевіряти стан додержання встановлених прав і свобод людини і громадянина відповідними державними органами, в тому числі тими, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

1 Так, ст. 188" Кодексу України про адміністративні правопорушення передба­чена відповідальність за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або створення перешкод у його роботі, або надання йому завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених за­конодавством строків надання інформації. За такі дії посадових осіб передбачається відповідальність у формі штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами перевірки фактів порушення прав людини Уповно­важений може винести один із таких актів реагування:

1. Конституційне подання Уповноваженого — акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповід­ність Конституції України (конституційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

2. Подання Уповноваженого — акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відпо­відних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Результати діяльності Уповноваженого відображаються в його до­повідях. Так, передбачається, що протягом першого кварталу кожного року Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і гро­мадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і служ­бовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законо­давстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.

Окрім того, у разі необхідності Уповноважений може представити Верховній Раді України спеціальну доповідь (доповіді) з окремих питань додержання в Україні прав і свобод людини і громадянина. Наприклад, З квітня 2003 р. у Верховній Раді була репрезентована спеціальна допо­відь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном». За резуль­татами розгляду цієї доповіді була прийнята Постанова парламенту та відповідне Розпорядження Кабінету Міністрів України, спрямована на усунення виявлених омбудсманом проблем у вказаній сфері.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття «парламент».

2. Охарактеризуйте основні функції Верховної Ради України.

З Чим функція парламентського контролю відрізняється від інших функцій Верховної Ради України?

4. Визначте правовий статус коаліції депутатських фрак- цій у Верховній Раді України.

5. Яку роль відіграють парламентські комітети в законо- давчому процесі?

6. Укажіть місце та роль Рахункової палати в державному

механізмі. ..

7 Визначте компетенцію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як органу парламентсько­го контролю.

і

РОЗДІЛ 16

ПРАВОВИЙ СТАТУС І

ДЕПУТАТА В УКРАЇНІ