§ 4. Організаційно-правові засади

діяльності Верховної Ради України

Однією із вихідних засад функціонування парламенту в демокра­тичній країні є наявність так званої парламентської автономії. Вона визначається як наявність у представницького органу влади права 270 самостійно врегульовувати внутрішньопарламентські процедури. Це € засобом забезпечення самостійності та незалежності парламенту. Формою закріплення таких парламентських процедур є, як правило, Регламент. Слід зазначити, що після прийняття Конституції України 1996 року така «парламентська автономія» Верховної Ради була певним чином звужена, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 82 Конституції (в ре­дакції 28 червня 1996 р.), порядок роботи Верховної Ради мав встанов­люватися Конституцією та законом про регламент, тобто актом, який мав бути підписаний главою держави і стосовно якого поширювалося його право вето. На сьогодні, після внесення змін до Конституції За­коном № 2222-ІУ від 8 грудня 2004 р., питання організації та діяльнос­ті парламенту визначаються Регламентом Верховної Ради (ч. 5 ст. 83 Конституції). Окрім того, парламент отримав нове повноваження по прийняттю Регламенту Верховної Ради (п. 15 ч. 1 ст. 85 Конституції). Чинний Регламент Верховної Ради був ухвалений 16 березня 2006 р. (Постанова Верховної Ради України «Про Регламент Верховної Ради України» від 16 березня 2006р. № 3547-ІУ)¹.

Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років. Конституцією передбачається, що парламент є повноважним за умов обрання до його складу не менш як двох третин від його конституцій­ного складу (ч. 2 ст. 82). Як роз'яснив Конституційний Суд України, ця вимога є умовою повноважності Верховної Ради протягом усього періоду скликання, а не лише при вирішенні питання відкриття першо­го засідання першої сесії парламенту нового скликання (Рішення від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 — у справі щодо повноважності Вер­ховної Ради України).

Повноваження парламенту можуть бути достроково припинені Президентом України за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 90 Конституції. Таке рішення приймається главою держави після консуль­тацій із Головою Верховної Ради України, його заступниками та голо­вами депутатських фракцій у Верховній Раді України. Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, прове­дених після дострокового припинення Президентом України повно­важень парламенту попереднього скликання, не можуть бути припи­нені протягом одного року з дня її обрання. При цьому повноваження

діяльності Верховної Ради України» (п. 21 ч. 1 ст. уі).

Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Пре­зидентом України в останні шість місяців строку повноважень Верхов­ної Ради України або Президента України.

Основною організаційно-правовою формою діяльності Верховної Ради є сесія. На відміну від деяких європейських країн (Чехія, Словач­чина), у яких парламентська сесія має безперервний характер і завер­шується припиненням діяльності парламенту відповідного скликання, сесії Верховної Ради проводяться періодично і мають свої часові межі. Так, згідно з ч. 1 ст. 83 Конституції, чергові сесії парламенту почина­ються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває най­старший за віком народний депутат України.

Позачергові сесії Верховної Ради України скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу парламенту.

У разі оголошення указу Президента України про введення воєн­ного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання. Коли ж строк повноважень парламенту закінчується під час дії воєнного чи надзвичайного стану, його повноваження продовжу­ються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, за­сідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, під час роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради. Окрім пленарних, Верховна Рада може проводити урочисті засідання, а також засідання у формі парламентських слухань.

За звичайних обставин перший і третій тижні кожного календар­ного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верхов­ної Ради, другий — для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях, чет-

ртий — для роботи народних депутатів з виборцями. Порядок денний Сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чер­гову сесію.

Рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голо­суванням. Відкрите голосування здійснюється: за допомогою електро­нної системи з фіксацією результатів голосування — поіменне, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата; шляхом підняття руки (в разі відсутності технічної Можливості голосування за допомогою електронної системи); шляхом Подачі іменних бюлетенів у порядку, встановленому парламентом.