- •Конституційне право україни
- •Розділ 1
- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі права
- •§ 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика
- •§ 3. Конституційно-правові інститути
- •§ 4. Система конституційного права України
- •5. Конституційно-правові відносини
- •§ 6. Джерела конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •§ 2. Функції науки конституційного
- •§ 3. Методологія науки конституційного права
- •§ 4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття конституції.
- •§ 2. Функції, принципи та юридичні
- •- § 3. Тлумачення Конституції України
- •§ 4. Реалізація Конституції України
- •§ 5. Внесення змін до Конституції України
- •§ 1. Поняття «конституційний Лад»
- •§ 2. Основні засели конституційного ладу
- •1. Поняття і зміст громадянства
- •§ X Підстави та форми набуття громадянства України
- •§ 4. Підстави і форми припинення громадянства України
- •§ 5. Повноваження державних органів, що вирішують питання громадянства. Процедури з питань громадянства
- •§ 1. Поняття конституційно-правового
- •§ 2. Тенденції конституційно-правового
- •§ 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
- •§ 4. Покоління прав людини
- •§ 5. Права індивіда і колективні права
- •§ 6. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Особисті права і свободи
- •§ 8. Політичні права і свободи
- •§ 9. Економічні, соціальні і культурні права
- •§ 10. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •§ 11. Обмеження прав людини
- •§ 12. Гарантії конституційних прав
- •§ 13. Конституційні Обов'язки людини
- •§ 1. Поняття, структура та принципи правового статусу національних меншин в Україні
- •§ 2. Основні права та обов'язки національних меншин
- •§ 3. Гарантії реалізації прав
- •§ 1. Поняття «громадянське суспільство»
- •§ 2. Конституційно-правові передумови
- •§ 2. Правовий статус політичних партій та громадських організацій
- •§ 1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання та створення релігійних організацій. Їх види, основи правового статусу
- •§ 2. ПрИнципи взаємовідносин Держави
- •§ 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні
- •2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання
- •§ 3. Правовий статус друкованих
- •§ 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- •1. Поняття виборчої системи і виборчого
- •§ 2. Загальна характеристика виборчої системи України та її принципи
- •§ 3. Правова регламентація порядку
- •§ 1. Основні форМи беЗпосЄрЄдньої
- •§ 2. Поняття і види референдумів
- •§ 4. Місцеві референдуми
- •§ 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
- •§ 2„ Принципи організації
- •3. Система органів державної влади
- •§ 1. Верховна Рада України (парламент)
- •§ 2. Функції та повноваження Верховної Ради України
- •§ 3. Склад та структура Верховної Ради України
- •§ 4. Організаційно-правові засади
- •§ 5. Законодавчий процес
- •§ 6. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •§ 7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як орган парламентського контролю
- •§ 1. Правовий статус народного депутата України
- •§ 2. Особливості правового статусу
- •§ 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- •§ 1. ПрЄзидєнт україни
- •§ 2. Вибори Президента України
- •§ 3. Повноваження Президента України
- •§ 4. Акти Президента України
- •§ 1. Система органів державної виконавчої влади
- •§ 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •§ 3. Конституційно-правовий статус
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Конституційний Суд України
- •§ 2. Повноваження Конституційного Суду України і порядок його діяльності
- •§ 1. Поняття Природа судової вЛаДи
- •§ 2. Судова система України
§ 4. Організаційно-правові засади
діяльності Верховної Ради України
Однією із вихідних засад функціонування парламенту в демократичній країні є наявність так званої парламентської автономії. Вона визначається як наявність у представницького органу влади права 270 самостійно врегульовувати внутрішньопарламентські процедури. Це € засобом забезпечення самостійності та незалежності парламенту. Формою закріплення таких парламентських процедур є, як правило, Регламент. Слід зазначити, що після прийняття Конституції України 1996 року така «парламентська автономія» Верховної Ради була певним чином звужена, оскільки, відповідно до ч. 5 ст. 82 Конституції (в редакції 28 червня 1996 р.), порядок роботи Верховної Ради мав встановлюватися Конституцією та законом про регламент, тобто актом, який мав бути підписаний главою держави і стосовно якого поширювалося його право вето. На сьогодні, після внесення змін до Конституції Законом № 2222-ІУ від 8 грудня 2004 р., питання організації та діяльності парламенту визначаються Регламентом Верховної Ради (ч. 5 ст. 83 Конституції). Окрім того, парламент отримав нове повноваження по прийняттю Регламенту Верховної Ради (п. 15 ч. 1 ст. 85 Конституції). Чинний Регламент Верховної Ради був ухвалений 16 березня 2006 р. (Постанова Верховної Ради України «Про Регламент Верховної Ради України» від 16 березня 2006р. № 3547-ІУ)1.
Строк повноважень Верховної Ради України становить п'ять років. Конституцією передбачається, що парламент є повноважним за умов обрання до його складу не менш як двох третин від його конституційного складу (ч. 2 ст. 82). Як роз'яснив Конституційний Суд України, ця вимога є умовою повноважності Верховної Ради протягом усього періоду скликання, а не лише при вирішенні питання відкриття першого засідання першої сесії парламенту нового скликання (Рішення від 17 жовтня 2002 р. № 17-рп/2002 — у справі щодо повноважності Верховної Ради України).
Повноваження парламенту можуть бути достроково припинені Президентом України за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 90 Конституції. Таке рішення приймається главою держави після консультацій із Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України. Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень парламенту попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. При цьому повноваження
діяльності Верховної Ради України» (п. 21 ч. 1 ст. уі).
Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.
Основною організаційно-правовою формою діяльності Верховної Ради є сесія. На відміну від деяких європейських країн (Чехія, Словаччина), у яких парламентська сесія має безперервний характер і завершується припиненням діяльності парламенту відповідного скликання, сесії Верховної Ради проводяться періодично і мають свої часові межі. Так, згідно з ч. 1 ст. 83 Конституції, чергові сесії парламенту починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання новообраної Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат України.
Позачергові сесії Верховної Ради України скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу парламенту.
У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання. Коли ж строк повноважень парламенту закінчується під час дії воєнного чи надзвичайного стану, його повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Сесії Верховної Ради складаються із засідань Верховної Ради, засідань комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться в період між пленарними засіданнями, під час роботи народних депутатів у депутатських фракціях та з виборцями. Комітет, тимчасова спеціальна комісія чи тимчасова слідча комісія можуть проводити свої засідання одночасно з пленарними засіданнями Верховної Ради лише за процедурним рішенням Верховної Ради. Окрім пленарних, Верховна Рада може проводити урочисті засідання, а також засідання у формі парламентських слухань.
За звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий — для роботи в комітетах, тимчасових спеціальних комісіях і тимчасових слідчих комісіях, депутатських фракціях, чет-
ртий — для роботи народних депутатів з виборцями. Порядок денний Сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.
Рішення Верховної Ради приймаються відкритим або таємним голосуванням. Відкрите голосування здійснюється: за допомогою електронної системи з фіксацією результатів голосування — поіменне, в тому числі з можливим роздрукуванням результатів голосування кожного народного депутата; шляхом підняття руки (в разі відсутності технічної Можливості голосування за допомогою електронної системи); шляхом Подачі іменних бюлетенів у порядку, встановленому парламентом.
