§ 2. Загальна характеристика виборчої системи України та її принципи

Класифікація виборів може здійснюватися за різними критеріями. Так, за часом проведення можна виокремити такі види виборів: черго­ві, позачергові, повторні та замість вибулих депутатів (за мажоритарної та змішаної виборчої системи). За територією розрізняються: загально­державні, республіканські (вибори депутатів Верховної Ради Авто-

номної Республіки Крим) та місцеві (виббри органів та посадових осіб місцевого самоврядування). За суб'єктами вирізняють: парламентські вибори, вибори глави держави, вибори депутатів Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим, вибори депутатів місцевих рад, вибори сільських, селищних та міських голів.

Виборча система України є пропорційно-мажоритарною. Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропор­ційної виборчої системи з обранням депутатів у багатомандатному за­гальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками від політич­них партій та виборчих блоків політичних партій. У розподілі депутат­ських мандатів беруть участь ті партії та виборчі блоки, виборчі списки яких за підсумками голосування на виборах депутатів набрали не менше трьох відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Президент України обирається за мажоритарною виборчою си­стемою абсолютної більшості (а при повторному голосуванні — від­носної більшості)¹.

Вибори депутатів місцевих рад здійснюються за пропорційною та мажоритарною виборчими системами. Депутати міських, районних у містах, районних, обласних рад, міських рад міст Києва та Севасто­поля, а також депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим обираються за пропорційною системою, тобто за виборчими списка­ми від місцевих організацій політичних партій та виборчих блоків. Депутати сільських та селищних рад, а також сільські, селищні та міські голови обираються за мажоритарною системою відносної більшості.

Усі вибори в Україні відбуваються на основі таких конституційних принципів: вільних виборів, загального, рівного, прямого виборчого права, а також таємного голосування.

Сутність принципу вільних виборів полягає в тому, що виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільно­го виявлення при голосуванні. При цьому забороняється застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що пере­шкоджають вільному волевиявленню виборця.

Принцип загального виборчого права означає, що право голосу на виборах мають усі громадяни України, яким на день виборів випов­нилося вісімнадцять років, за винятком осіб, що визнані судом недіє­здатними. Юридичною підставою для реалізації права голосу на ви-

¹ Порядок виборів Президента України детально розкривається у Розділі 17 цього підручника.

борах є включення громадянина до списків виборців на виборчій дільниці.

Рівне виборче право означає, що: а) громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах; б) кожний виборець має лише один голос, тобто може проголосувати тільки один раз; в) виборець може використати свій голос лише на одній виборчій дільниці.

Принцип прямого виборчого права означає, що громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії (виборчого блоку). Непрямими є такі вибори, коли громадяни спочатку обирають виборщиків, які згодом формують відповідний орган чи обирають поса­дову особу (наприклад, вибори Президента СІЛА є непрямими).

Сутність принципу таємного голосування полягає в конституцій­но встановленій забороні здійснювати в будь-якій формі контроль за волевиявленням виборців.

Окрім конституційних принципів участі громадян у виборах, існує й низка принципів, закріплених в поточному законодавстві, зокрема принцип добровільності участі у виборах, відповідно до якого ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті в голосуванні. Разом з тим у деяких державах законодавчо встановлено обов'язок голосува­ти (Італія, Бельгія, Австрія, Греція, Туреччина, Пакистан, Аргентина). Принцип особистого голосування означає, що: а) кожний виборець голосує на виборах особисто; б) голосування за інших осіб не допус­кається; в) передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі за­бороняється. До інших законодавчо закріплених принципів виборчого процесу відносять: політичний плюралізм і багатопартійність; глас­ність і відкритість; свободу передвиборної агітації, рівний доступ до засобів масової інформації; законність і заборону незаконного втру­чання будь-кого в цей процес; рівні можливості кандидатів у депутати в проведенні передвиборчої кампанії; неупереджене ставлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування до суб'єктів виборчого процесу тощо.

Виборчий процес — це сукупність послідовних, логічно обумовлених стадій (етапів) здійснення виборчих процедур, спрямованих на форму­вання органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Виборчий процес включає такі основні стадії (етапи): 1) скла­дання та уточнення списків виборців; 2) утворення територіальних виборчих округів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення ви­борчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати;

6) проведення передвиборної агітації; 7<) голосування; 8) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків голосування; 9) встановлен­ня результатів виборів депутатів і їх офіційне оприлюднення.