Рекомендована література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2000. – С. 178 – 183.

2. Голубовська І.В. Українська ділова мова: Дистанційна форма навчання: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 42 – 45.

3. Ділова українська мова / За ред. О. Горбула. – К.: Знання, 2000. – С. 187 – 201.

4. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – С. 18 – 79.

5. Томан І. Мистецтво говорити / Пер. з чеської. – К.: Україна, 1996. – С. 9 – 158.

6. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2002. – С. 14 – 26, 50 – 63, 155.

Тема 3. Писемне ділове мовлення.

План лекції

1. Писемне ділове мовлення. Поняття про документ, вимоги до них.

2. Класифікація документів.

3. Оформлення сторінки документа.

4. Рубрикація тексту та її види.

5. Формуляр документа, поняття про бланк.

Рекомендована література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2000. – С. 26 – 27, 30 – 59.

2. Голубовська І.В. Українська ділова мова: Дистанційна форма навчання: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 49 – 57.

3. Ділова українська мова / За ред. О. Горбула. – К.: Знання, 2000. – С. 17 – 43.

4. Коваль А.П. Ділове спілкування. – К.: Либідь, 1992. – С. 20 – 47.

5. Погиба Я.Г., Грибінченко Т.О., Баган М.П. складання ділових папері в. Практикум: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – С. 5 – 10.

Практичні заняття

Тема 1. Основні поняття курсу.

План практичного заняття № 1:

1. Функціональні стилі мовлення, їх форми та підстилі, жанри, мета мовлення, сфера спілкування, мовні засоби (розмовний, художній, науковий, офіційно-діловий, публіцистичний).

2. Мовна норма та її стилістичні варіанти.

3. мовний етикет.

Завдання для самостійної роботи:

1. Виписати 5 висловів видатних людей про українську мову.

2. Виписати всі можливі формули мовного етикету: звертання, вітання, прощання, подяки, пробачення.

Основні поняття: національна мова, літературна мова, функції мови, мовна норма, функціональні стилі; офіційно-діловий стиль як основа ділових стосунків у суспільстві, історія його виникнення, мовний етикет, його формули.

Вправа 1. Опрацювати тему, відповівши на тестове завдання:

1. Яка з названих пам’яток не належить до офіційно-ділового мовлення?

а) Лаврентіївський кодекс; б) “Руська правда”; в) “Києво-Печерський патерик”; в) договір із Візантією.

2. яка мова фактично стала офіційною в Литовській державі?

а) латинська; б) литовська; в) українська; г) грецька.

3. На основі яких діалектів відбулося становлення сучасної української літературної мови?

а) східнополіських; б) бойківських; в) наддністрянських; г) середньонаддніпрянських.

4. Хто є засновником нової української літературної мови?

а) Г. Сковорода; б) І. Котляревський; в) Г. Квітка-Основ’яненко; г) Ф. Прокопович.

5. Для якої з названих форм мови характерна унормованість?

а) загальнонародної; б) діалектної; в) літературної; г) просторічної.

6. Основне призначенням якого функціонального стилю мовлення є повідомлення про результати досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, роз’яснення явищ, систематизація знань?

а) художнього; б) публіцистичного; в) офіційно-ділового; г) наукового.

7. Який із названих підстилів не характерний для ділового мовлення?

а) дипломатичний; б) науково-навчальний; в) законодавчий; г) адміністративно-канцелярський.

8. Які норми регулюють вживання слів відповідно до значень, зафіксованих у словниках?

а) пунктуаційні; б) морфологічні; в) лексичні; г) акцентологічні.

Вправа 2. Підберіть до поданих тлумачень наведені нижче назви соціальних функцій мови.

1. Мова – засіб спілкування представників певної національної суспільної єдності.

2. Мова – засіб пізнання та освоєння навколишнього світу й поширення набутих знань серед членів усього суспільства. Індивід користується попереднім суспільним досвідом людства – попередників і сучасників.

3. Мова об’єднує людей, створює в них відчуття групової єдності, групової ідентичності і, отже, сприяє перетворенню населення на суспільство.

4. Все пізнане людиною одержує від неї назву й існує в мові й у свідомості. Цей процес називається лінгвізацією – “омовленням” світу.

5. Формуючи думку, людина мислить словами. Цей процес здійснюється рідною мовою. Мислення має національний характер.

6. Мова – засіб планування, мобілізації зусиль, передавання волі від одних структур суспільства до інших.

7. Мова – засіб ототожнення людини в межах певної спільності. Кожен індивід має свій мовний “портрет”, в якому відображені її національно-естетичні, культурні, вікові параметри.

8. Мова підтримує та відтворює інформаційні зв’язки, якими поширюються інтелектуальні й моральні цінності в суспільстві.

9. Мова – універсальний засіб вираження внутрішнього світу людини: інтелекту, почуттів, мрій, волі.

10. Культура відображається в мові. Щоб вивчити культуру народу, потрібно вивчити його мову. Через мову передається естафета духовних цінностей від покоління до покоління.

11. Мова – першоджерело культури, знаряддя й одночасно матеріал для її створення. В основі фольклору, художньої літератури, театру, пісні лежить мова.

12. Мова нагромаджує, зберігає й передає суспільно-історичний досвід від покоління до покоління.

Соціальні функції мови: мислетворча, ідентифікаційна, комунікативна, об’єднавча, гносеологічна (пізнавальна), культуроносна, номінативна (називна), експресивна (виражальна), естетична (мистецька), акумулятивна (нагромаджувальна).

Вправа 3. З наведених ознак виберіть ті, що становлять специфіку літературної мови. Розкрийте зміст цих ознак.

Поліфункціональність; варіантність засобів; обробленість; милозвучність; стилістична диференціація; історизм; унормованість; загальнонаціональна форма існування; наявність галузевих терміносистем; існування в усній і писемній формах; наявність територіальних діалектів; функціонування в галузі державної та політичної діяльності; наддіалектна форма існування.

Вправа 4. Знайдіть і виправте помилку у визначенні.

Літературна мова – це унормована, відшліфована форма загальнолюдської мови, що обслуговує такі сфери суспільної діяльності людей, як театр, телебачення, наука, зрідка художня література, і характеризується унормованістю, уніфікованістю, стандартністю, низькою граматичною організацією, недостатньо розвиненою системою стилів.

Вправа 5. З наведених тверджень виберіть правильне визначення мовного стилю:

• різновид національної мови, що є засобом спілкування в географічно обмежених мовленнєвих колективах;

• сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

• властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об’єктом дослідження лінгвістів.

Вправа 6. Яке визначення найповніше розкриває значення терміна “мовний стиль”? Обґрунтуйте визначення:

• система мовних елементів, об’єднаних певним функціональним призначенням, способів відбору й уживання їх;

• сукупність мовних засобів, що свідомо використовуються мовцем за певних умов спілкування;

• сукупність мовних засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання;

• різновид літературної мови (її функціональна підсистема), що обслугову певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання мовних засобів (лексики, фразеології, граматики, фонетики).

Підготуйте доповідь або реферат. Теми рефератів:

1. Орфоепічні, акцентні та лексичні норми.

2. Професійна культура спілкування та діловий етикет.

3. Культура мови й час.

4. Функції мови і мовна культура.

5. Образ рідного слова в мовному вихованні.