Рекомендована література

1. Голубовська І.В. Українська ділова мова: Дистанційна форма навчання: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 62 – 70.

2. Ділова українська мова / За ред. О. Горбула. – К.: Знання, 2000. – С. 201 – 209.

3. коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища шк., 1982. – С. 222 – 280.

4. Сагач Г. Золотослів: Навч. посібник. – К.: Райдуга, 1993. – С. 45 – 163, 328, 344, 356.

5. Томан І. Мистецтво говорити / Пер. з чеської. – К.: Україна, 1996. – С. 173 – 267.

6. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. етика ділового спілкування: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2002. – С. 145 – 158, 173 – 176, 179 – 194.

Тематика індивідуальних завдань

1. Роль мови в суспільному житті.

2. Система мовних засобів в усному й писемному фаховому мовленні.

3. Мовленнєвий етикет фахівця.

4. Милозвучність української мови.

5. Іншомовні слова в професійному мовленні.

6. Фахова термінологія як складова частина професійної лексики.

7. Культура усного й писемного мовлення.

8. Прийменникові моделі – важливий засіб культури професійного спілкування.

9. Синтаксичні особливості фахового тексту.

10. Основні вимоги до складання текстів документів.

11. Абревіатури фахових термінів.

12. Мовою цифр і фактів.

13. Ділові й моральні якості сучасного керівника.

14. Принципи проведення нарад.

15. Основи риторики.

16. Проблеми білінгвізму.

17. Молодіжний сленг.

18. “Суржикізація” ЗМІ.

19. Професійний жаргон в усному мовленні.

20. Мовленнєвий етикет спілкування.

21. Вимоги до складання службових листів.

22. Ділові папери в менеджменті зовнішньоекономічної діяльності.

23. Стандартні іменникові конструкції.

24. Роль діалогу у формуванні професійної компетенції.

25. Особливості вживання дієслова у професійному мовленні.

26. Багатозначні слова й контекст.

27. Особливості запису числової інформації.

28. Числівник у фаховому мовленні.

29. Пароніми у професійному мовленні.

30. Синоніми в діловій документації.

Завдання для самостійної роботи з курсу “Українська мова професійного спрямування”

Вправа 62. Прочитайте текст. Що є основою культури, державності й незалежності кожного народу?

У Франції наприкінці XVIII ст. половина населення не володіла мовою своєї країни. Проте завдяки послідовній мовній політиці держави французька мова протягом XIX ст. утвердилась як єдина на всій території й у всіх сферах суспільного життя. Наслідками цього стала консолідація народу, духовне та економічне зростання Франції, її високі досягнення в науці, культурі й, врешті-решт, в економіці. Законом про вживання Французької мови (1994 р.) встановлюються суворі санкції за ігнорування державної мови на території країни.

Коли Італія 1861 р. здобула незалежність, тільки 2,4% населення володіли італійською мовою. “Італію створено, тепер треба створити італійців”, – зробив висновок відомий письменник Александро Мандзоні, який за дорученням уряду розробляє програму утвердження італійської мови серед населення. “Єдність мови найбільшою мірою сприяє тому, щоб зробити єдність нації відчутною, міцною і благотворною”, – писав він. Втілення в життя цієї програми консолідувало італійців в єдине суспільство, яке тепер відіграє не останню роль у світі.

В Індонезії налічується понад 200 млн. населення, яке розмовляє 300 мовами, та близько 1000 діалектів. Понад 300 років країна була колонією Голландії, яка нав’язала свою мову індонезійцям. Усе викладання у школах велося тільки голландською. Майже за двадцять років до проголошення незалежності молодь висунула гасло: “Єдина батьківщина – Індонезія, єдина нація – індонезійська”. Цей курс проводиться за широкої підтримки представників різних етносів. Державною мовою є індонезійська. Нею провадиться навчання у школах, вищих навчальних закладах, всі фільми озвучуються індонезійською мовою, у звітах президента публікуються дані не тільки про стан економіки, а й про видання літератури державною мовою.

Євреї відродження власної держави тісно пов’язали з відродженням своєї давньої мови – івриту. Для її вивчення було створено мережу денних і вечірніх курсів, видавалась відповідна література, а в армії запровадили 180-годинний курс навчання мови для молоді, яка не встигла добре оволодіти нею до мобілізації.

Подібна політика проводиться в більшості нових держав Азії та Африки, національний склад яких неоднорідний.

Але навіть там, де спільна мова посідає міцні позиції, держава не забуває про неї, вбачаючи в ній важливий чинник соціального розвиток. Прикладом може бути Японія, де створено Державний інститут японської мови, а питання мовної практики посідають помітне місце в засобах масової інформації, тут не дивина, навіть телевізійні телесеріали на лінгвістичні теми. Великими тиражами виходять журнали “Мовне існування”, “Мова”, “Бібліографічний щомісячник”. Складено списки “мовного існування” типового службовця, типової домогосподарки тощо (За І. Ющуком).

Вправа 63. З наведених тверджень виберіть правильне визначення мовного стилю.

а) різновид національної мови, що є засобом спілкування в географічно обмежених мовленнєвих колективах;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) властивий художникові слова чи іншому носієві мови стиль, який стає об’єктом дослідження лінгвістів.

Вправа 64. Визначте, до якого стилю належать зазначені мовні засоби.

а) побутова лексика, фразеологізми, емоційно забарвлені та просторічні слова, звертання, вставні слова, вигуки, слова із суфіксами суб’єктивної оцінки, діалектизми, фольклоризми; неповні речення, речення переважно короткі, обірвані, односкладні, багатство інтонацій;

б) терміни, схеми, таблиці, графіки, наукова фразеологія, цитати, посилання, складні синтаксичні конструкції, повні речення, часто ускладнені зворотами; багато іменників і відносних прикметників, безособові, узагальнено-особові дієслова; логічність, точність, обґрунтованість викладу;

в) суспільно-політична лексика, емоційно-забарвлені слова, вигуки, повтори, риторичні запитання, пристрасний оцінний тон мовлення, точні назви дат, подій, учасників, багатозначна образна лексика, що привертає увагу слухача і впливає на нього;

г) використання всіх мовних засобів, особливо широко – слова в переносному значенні, експресивна лексика, синоніми, омоніми, антоніми, фразеологізми, історизми, діалектизми, всі типи речень, стилістичні фігури (алітерація, асонанс тощо);

ґ) стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна канцелярська лексика; складні речення, гранично точний виклад, безособові й наказові форми дієслів, регламентована будова тексту, відсутність мовної індивідуальності автора.

Вправа 65. Визначте, до яких функціональних стилів належать подані тексти. Назвіть жанри, в яких реалізується кожен стиль, мету мовлення, сферу спілкування, ознаки, мовні засоби, його підстилі.

I. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитва наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог-Любов, Бог-Віра, і Бог-Надія. Тож стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душу козацького роду спасенними молитвами і небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища, щоб не змілів і не перевівся народ той. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душу Божим сяйвом злотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення (К. Мотрич).

ІІ.

Стаття 2. Державна мова Української РСР

Відповідно Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова.

Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Республіканські і місцеві державні, партійні, громадські органи, підприємства, установи і організації створюють всім громадянам необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.

Закон УРСР Про мови в Українській РСР

Стаття 11. Мова роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.

У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, мовою роботи діловодства і документації поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, – мова, прийнятна для населення даної місцевості.

ІІІ. Мова – сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування у процесі вираження думок.

Мовлення – спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. (Із “Словника української мови” (в 11 тт.).

Поняття національна українська мова охоплює загальнонародну українську мову – як літературну, так і діалекти, професійні слова і соціальні жаргони, просторіччя, все, що належить до мовного спілкування народу.

Літературна мова – вища, зразкова, над діалектна форма існування національної мови, унормована мова суспільного існування (Із навч. посіб.).

IV. Помилки в доборі слів пояснюються недостатнім рівнем знання мови. Огріхи цілком природні в мовленні людей, котрі починають опановувати якусь мову. Але початківці, новачки повинні мати певні мовні орієнтири, взірці. Здебільшого за такі зразки править мовлення акторів національних театрів, дикторів радіо й телебачення, вчителів початкових та середніх шкіл, викладачів вищих навчальних закладів. В українському суспільстві на сучасному етапі його історії мовлення багатьох представників перелічених категорій людей, на превеликий жаль, досить далеке від довершеності. Це погано. Відділ Культури мовлення Інституту української мови АН України мусить активніше втручатися в перебіг мовних явищ нашої держави, дбати про те, аби диктори, коментатори, ведучі різних програм Української телерадіокомпанії (хоч передусім про те має дбати сама ця компанія!) виходили в ефір тільки після того, як засвоять усі норми літературної мови. Тоді й решта населення України навчиться нормативного мовлення (О. Пономарів).

V. Мову українську, вже й літературну, я, як на той час, знав пристойно.

Прийшов я в Харкові до редакції газети “Вісті ВУЦВК” та й кажу:

• Чи нема у вас якоїсь роботи?

• А що ви вмієте?

• Знаю українську мову!

• О! Нам такі люди потрібні!

Треба вам знати, що тоді знавців української мови було обмаль. Декотрі з тих, що знали, перепетлюрилися, молодь іще не підростала…

За найкращого знавця української мови в редакції “Вісті”, крім редактора, вважалась зав. інформвідділом (така була посада) Оксана Х.

До мене було мене й направлено.

“Іспита” я склав блискуче і того ж дня ввечері працював як перекладач.

Було це, я кажу 1921 року! У квітні (Остап Вишня).

Вправа 66. Прочитайте. Вкажіть на особливості вимови слів.

Студентський, обґрунтувати, шістнадцять, дослідження, здається, помиляєшся, шістсот, щоденно, забезпечити, підзаголовок, бюджет, дзвінок, ґатунок, агітація, ґречний, агентство, секретар, перевірте, принісши, безшумно.

Вправа 67. Користуючись орфоепічним словником, поставте наголос у словах. Які з них можуть мати подвійний наголос?

Одинадцять, чотирнадцять, користуватися, доповісти, черговий, новий, старий, адресний, помилка, завдання, живопис, зразковий, обійняла, одягну, одягнеш, беремо, запитання, живемо, прийняли, доповіли, взяли, була, кажу, кажеш, зібрання, каталог, корисний, допоможу, контрактовий, ринковий, фаховий, видання, випадок, красти, стовідсотковий, бюрократія, перепис, різкий, показ, Полтавщина, Сумщина, аристократія, сантиметр, кілометр, барометр, спідометра, псевдонім, український, квартал, феномен, експерт, симетрія, громадянин, гуртожиток, навчання, оптовий, зокрема.

Вправа 68. Випишіть слова у дві колонки: у першу – слова з подвійним наголосом, а в другу – слова, у яких наголос сприяє розрізненню значень.

Білизна, вигода, завдання, об’єднання, алфавіт, завжди, заголовок, доповідач, тисячі, роки, бажаний, прошу, простий, типовий, людський, відомість.

Вправа 69. Відредагуйте наведені вирази. Які мовні норми в них порушуються?

Здавати документи в приймальну комісію; поступити в університет; приймати участь в кружках; біля двісті чоловік; бувші студенти; дати вірну відповідь; написати по-другому; прочитати дві стрічки; завдяки запізненню одержав зауваження; не мішай працювати; переверніть сторінку; розкрийте книжку; хто знає, підніміть руку; відкрити вікно; коротше кажучи; мені повезло; займатися в інституті; здавати іспит; день відчинених дверей; більша половина студентів; область знань; відзив на дипломну роботу; не виконав завдання із-за хвороби, являтися студентом.

Вправа 70. Які мовні норми порушують наведені вирази? Запишіть правильні відповідники в українській мові.

І. Виступило 32 депутата, 2,5 гектари, півтора роки, дякуємо вас, про це було відзначено, завідувач відділом, вживати заходи, попередження незаконними діями, спілкування на українській мові, працювати по сумісництву, по-батькові, призвіще, нажаль, то що (у значенні “й подібне”), Житомирський Державний університет ім. І. Франко, Міністерство Освіти і Науки України, освідчений, данний, корольовський районий віділ освіти, будь-ласка, імя, вічливий, не мовби-то, корректно, телефона розмова, любязьність, дилікатність, деректор, приміщеня, обличя, за звичай, зпитати, факультет Іноземних мов, передо всім.,

ІІ. Наше завдання – вийти і завоювати міжнародний ринок збуту (із виступу). Це буде справжній комплекс здоров’я; подібного немає в області (із звіту). Вони кращі учні в класі з усіх предметів (із замітки). У палатах холодно: у деяких палять вугіллям додатково кехельні печі (із доповідної записки). Пропустивши так багато занять, мною не складені два екзамени. (із пояснювальної записки). Двадцять один студент із групи успішно склали іспити (Із звіту).

Вправа 71. Поставити розділові знаки. До яких мовних норм належать використані вами правила?

Які люди вам більше подобаються чемні чи грубі Спробуйте також спостерігати людей довкола себе щодо їхньої чемності й нечемності і ви побачите що люди які вам подобаються як правило вживають такі слова як “прошу” “дякую” “даруйте” “будь ласка” “вибачте” та ін..

Люди що не звикли вживати подібних чемних слів та зворотів не можуть навіть уявити яка велика різниця між просто сказаним і сказаним за допомогою таких слів…

Не вживайте грубих і вульгарних слів. Нерідко молоді люди в компанії вживають грубі вульгарні а часом і лайливі слова. Вони не думають про те як негарно виглядають якщо дивитися на них зі сторони. Крім того ця погана звичка може недобре відбитися на всьому їхньому житті.

Набагато гіршою ніж вульгарність у виразах є вульгарність у мисленні і зневажається вона також набагато більше (За Іржі Томаном).

Вправа 72. Які мовні засоби в тексті документа не відповідають умовам спілкування? Які мовні норми порушуються? Відредагуйте документ.

Шановному декану нашого факультету від студентів, які учаться у 13 групі