Рекомендована література

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2000. – С. 101 – 108, 347 – 348.

2. Голубовська І.В. Українська ділова мова: Дистанційна форма навчання: Навчально-методичний посібник для студентів нефілологічних спеціальностей. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. – С. 78 – 86.

3. коваль А.П. Культура ділового мовлення. – К.: Вища шк., 1982. – С. 87, 93 – 99, 151 – 155.

4. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. українське ділове мовлення. – К.: Либідь, 1997. – С.63 – 66, 77 – 80, 86 – 90, 114 – 115, 117 – 120.

5. Погиба Я.Г., Грибінченко Т.О., Баган М.П. складання ділових паперів. Практикум: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – С. 103 – 11, 176 – 185.

6. Український правопис. – К.: Наукова думка, 1994. – С. 60 – 84.

Тема 6. Особливості ділового синтаксису. План практичного заняття № 9:

1. особливості синтаксису ділового стилю.

2. Узгодження, його типи. Керування, його складні випадки.

3. Однорідні члени речення в документах.

4. особливості вживання речень у діловому тексті. Синтаксичні структури діловодства.

5. Деяка своєрідність вживання розділових знаків у документах.

Завдання для самостійної роботи:

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – К.: А.С.К., 2000. – С. 317. – Впр. 316.

2. Охарактеризувати такі документи, як доручення, список, телефонограма. Укласти письмовий зразок доручення.

Основні поняття:

Парадигма, граматика, синтаксис, словосполучення, речення; узгодження, керування, координація; просте й складне речення; складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові складні речення та багатокомпонентні складні речення з різними типами зв’язку.

Вправа 44. Опрацювати тему, відповівши на тестове завдання:

1. Підкресліть номер рядка, в якому допущено пунктуаційну помилку.

а) Уклін земний, працівникам землі! Вам, сіячі, плугатарі, – спасибі (М. Рильський).

б) Я єсть Людина, в боротьбі зміцніла, в труді завзята, в творчості жива…(М.Бажан).

в) Ні вража лють, ні лжа, ні спроба збройна мене не відвернула від мети (М. Бажан).

г) Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє (Л. Українка).

2. Підкресліть номер речення, ускладненого однорідними підметами.

а) Класична література лишила нам великі заповіти: правдивість, відданість народові, ідеали братерства і гуманізму (О. Гончар).

б) Під літнім небокраєм мене стрічають друзі і знайомі… (А. Малишко).

в) Праця людини – окраса і слава, праця людини – безсмертя її (В. Симоненко).

г) Тихі води дніпрові я стрічав у дорозі, сині хмари, діброви, спілі ранки та грози (А. Малишко).

ґ) Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні (В. Симоненко).

3. Підкресліть номер рядка, в якому не виділено порівняльний зворот.

а) Це струнке і гнучке слово п’янить мене, мов пісня, мов золота струна (І. Микитенко).

б) Невістка як з хреста знята (П. Мирний).

в) Пучечки соснових гілок стелились на небі як дороге гаптування на блакитному шовку (М. Коцюбинський).

г) Я сьогодні розумію це як виклик долі (І. Вільде).

ґ). Веселі, сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво (І. Нечуй-Левицький).

4. Підкресліть номер рядка, в якому допущено пунктуаційну помилку.

а) Люблю слова, що повнодзвонні, як мед, пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки (М. Драй-Хмара).

б) Співаю те, що в світі бачу, що в серце або в мозок впало, то засміюся, то заплачу, сміху немного, сліз немало (Б. Лепкий).

в) О чужинче! Не знаю хто ти, хто, і звідкіля (П. Тичина).

г) У вічності, де світла струм тече, повільно крутяться колеса часу, що на верстаті золотому тче свій килим різнобарвний (Ю. Клен).

Вправа 45. Перепишіть тексти, розкриваючи дужки й доставляючи необхідні розділові знаки.

1. сонце стало вже височенько і пр(и, е)грівало в спину а земля була холодна від неї потерпли підошви і зробилися як дерев(’)яні. Коли вони мерзли так що аж п(и, е)кли і (не)було вже тер(б, п)цю йти далі Климко сідав просто (по)серед дороги й одт(е, и)рав їх руками хукав на них піднімаючи до рота то одну то другу і знову одт(е, и)рав.

(По)переду забо(в, вв)анів лісок самі в(и, е)ршечк(и, і) дерев. Таке як вибалок чи що. А може якесь село н(е, и)зове. Над в(и, е)ршечками жовтими й з(и, е)леними помітив Климко тоненькою цівочкою підіймався (в)гору димок. Він (не)танув і (не)падав (на)бік як(то) буває при вітрові а лиш погойдувався (ледь)ледь у ранковому супокої. Климко зрадів тому димкові й подався на нього (Г. Тютюнник).

2. Дівчина о(т, д)бігла трох(и, і) і собі стала. Оз(е, и)рнулась глянула на його веселими очима усміхнулась свіжим молодим личком. Тут її краще розглядів парубок. Чорне куч(и, е)ряве воло(с, сс)я закві(д, т)чане польовими квітками чудовно вилося коло білого чола тоненькі пасма того чорного аж полискуваного хмелю (з, с)падали на біле рум(’)яне личко як яблучко наливчате оч(и, і) оксамитові чорні здається сам огонь говорив ними… Дві чорні брови мов дві чорні п(’)явки повп(е, и)валися над очима зл(е, и)генька пр(е, и)критими довгими густими віями. Сама (не)величка метка й жвава з в(е, и)селою усмішкою (на)виду вона так і вабила до себе. Зелена байова керсетка з ч(и, е)рвоними мушками ч(и, е)рвона в букетах (с, з)підниця на шиї дорогі коралі хр(и, е)сти золоті дукати усе гарно пр(е, и)стало до хорошої діво(тсь, ць)кої вроди.

Вона стояла (нав)проти парубка як намальована наче манила своєю дивною красою. (Не)спускаючи очей він підходив до неї (Панас Мирний).