Проведення розрахунків

Основне призначення Excel - виконання розрахунків з даними. Обробка даних відбувається в комірках, що містять формули. Розглянемо загальні принципи створення формул будь-якої складності і наведені приклади типових розрахунків в Excel.

Правила введення формул

Введення будь-якої формули завжди треба починати зі знаку рівності =. У формулі можуть знаходитися:

1. знаки арифметичних дій : +, -, *, /, ^ (знак зведення числа в міру), знак %;

2. числа, рядки (вони беруться в лапки);

3. посилання на осередки і діапазони осередків (як на поточному листі, так і на інших листах

книги) для визначення порядку обчислень, дужки;

4. вбудовані функції.

У Excel є велика кількість функцій, за допомогою яких можна проводити обчислення і інші дії, що відносяться до різних галузей знань. При використанні вбудованої функції після знаку = слід ввести її ім'я, а потім в дужках аргументи функції - дані, які використовуються в розрахунках. Аргументами функції можуть бути числа, посилання на осередки або діапазони осередків, а також інші вбудовані функції (вони називаються вкладеними). Розглянемо конкретні приклади:

• =А2+В2 - складання значень двох комірок;

• =А1*0,8 - множення числа з комірки А1 на 0,8;

• =D1^2+1 - зведення числа з комірки D1 в квадрат і збільшення одиниці до результату;

• =СУМ(А1: А5) - підсумовування значень з діапазону комірок А1 : А5. Це приклад використання вбудованої функції. Тут СУМ - ім'я функції, А1: А5 - діапазон осередків, її єдиний аргумент, поміщений в дужки;

• =МУМНОЖ(B1: B2;B7: C7) - обчислення твору матриць B1 : B2 і B7 : C7. Ця функція має два аргументи, які є масивами даних з виділених діапазонів. За наявності у функції декількох аргументів вони відділяються один від одного крапкою з комою.

Як аргументи функцій ви можете використовувати посилання на осередки і діапазони на поточному і інших листах. У останньому випадку перед адресою осередку або діапазону слід ввести назву листа, відокремлену штрихами, і поставити роздільник !, наприклад "Лист1"! В2, "Лист 3"! А1: С4. Штрих вводять, натиснувши клавішу Э при активній англійській розкладці.

Зрозуміло, синтаксис усіх вбудованих функцій Excel запам'ятати неможливо, та і не треба, оскільки в повсякденній практиці для вирішення найбільш завдань, що часто зустрічаються, ви використовуватимете всього декілька вбудованих функцій.

Параметри вставки в документ вбудованих функцій знаходяться на вкладці Формули в групі Бібліотека функцій. Функції розподілені по категоріях залежно від типів завдань, для вирішення яких вони потрібні. Про призначення тієї або іншої функції можна прочитати в спливаючій підказці, яка з'являється при наведенні покажчика миші на ім'я функції в меню.

Рисунок 4- Перелік функції

Якщо ви хочете проглянути повний список вбудованих функцій Excel, натисніть кнопку Вставити функцію, яка знаходиться в рядку формул. У вікні Майстра функцій, що відкрилося, виберіть в списку, що розкривається, Категорія пункт Повний алфавітний перелік і в списку нижче клацанням виділите ім'я функції, щоб прочитати про виконувані нею дії. Назву вбудованої функції можна ввести з клавіатури (що украй небажано зважаючи на високу вірогідність помилки), вставити з відповідного меню кнопок, розташованих в групі Бібліотека функцій на вкладці Формули, або ж з вікна Майстра функцій. Про два останні варіанти буде розказано в розділі "Побудова графіків і діаграм".

Часто вживані на практиці функції винесені в меню кнопки, яка знаходиться в групі Редагування на вкладці Головна. Розглянемо завдання, пов'язані з їх використанням.