6. Шляхи розвитку мови як засобу спілкування.

Розвиток мови як засобу спілкування залежить, безумов¬но, від ставлення до мови в суспільстві, від оволодіння нею всіма членами суспільства. В Україні історично склалася складна мовна ситуація, коли значна частина населення спілкується не тією мовою, яка є державною. Тому основним завданням у країні є формування ставлення у кожного її громадянина до української мови як до рідної й улюбленої. І це завдання мусять постійно розв'язувати всі державні, гро¬мадські й освітянські організації. Коли всі жителі країни володітимуть державною мовою, вільно спілкуватимуться нею, повно використовуючи весь її мовний арсенал, то й результа¬ти спілкування будуть більш ефективними для кожного. Другим шляхом розвитку мови як засобу спілкування в Україні, безумовно, є створення умов для використання тих мов, які історично тут представлені — російської, польської, єврейської, білоруської, молдавської і багатьох інших. Люди інших національностей, які живуть в Україні й вважають її рідною країною, не повинні відчувати будь-якої дискримі¬нації щодо своєї мови. Третім шляхом є оволодіння іншими мовами, зокрема прийнятими як мови міжнародного спілкування. Замкненість у мовних кордонах завдає великої шкоди, оскільки є бар'є¬ром для переходу до ринкової економіки в умовах світової інтеграції. В Україні зараз вивчаються понад 15 іноземних мов, про¬відне місце серед них займає англійська — її вивчають 75 % учнів. Підготовці учнів до використання знань з іноземної мови в реальних життєвих ситуаціях сприяє методика комуніка¬тивне орієнтованого викладання іноземних мов, яка набуває дедалі більшого поширення серед викладачів іноземних мов в Україні. Ця методика бере свій початок у наукових дослі¬дженнях, що проводилися прикладними лінгвістами британських університетів. Головна ідея цього підходу — щоб ста¬ти ефективними користувачами мови, треба не тільки здобу¬вати знання (знати, наприклад, граматичні, лексичні або ви¬мовні форми), а й розвивати навички та вміння використову¬вати мовні форми для реальних комунікативних цілей [4].

При використанні цієї методики у людей, які вивчають іноземну мову, стимулюються пізнавальні процеси. Вони ак¬тивно вчаться, охоче висловлюють свої думки і почуття, ви¬користовують власний досвід. І що важливо, вони беруть на себе відповідальність за власне навчання і розвивають у собі вміння вчитися. Таким чином, комунікативне орієнтоване викладання іноземних мов має на меті не тільки дати прак¬тичні знання граматики та лексики тієї мови, що вивчається, а й розвинути розуміння того, як ця мова використовується для спілкування.

Вищими навчальними закладами України прийнята мов¬на концепція, яка передбачає глибоке оволодіння основами іншомовного спілкування, досягнення високого рівня кому¬нікативної компетенції (мовленнєвої, мовної та соціокультурної). Враховуючи потреби сьогодення, пов'язані з перехо¬дом до ринкової економіки, концепція передбачає навчання діловій іноземній мові, що дає змогу вести комерційні перего¬вори, здійснювати пошук партнерів за кордоном, зав'язувати торговельні зв'язки, рекламувати товари вітчизняного вироб¬ника та ін.

Вивчення будь-якої мови взагалі значною мірою сприяє всебічному розвитку особистості, оскільки створює умови для вільного спілкування, відкриває для людини доступ до скарб¬ниць людської мудрості і життєвого досвіду, прискорюючи таким чином прогрес усього суспільства.

Висновки

• Мова є необхідною умовою існування народу, відобра¬женням культури людей, які нею спілкуються.

• Спілкування й діяльність людини залежать від мови і зумовлюються мовою.

• Мова — це сукупність правил, за якими відбувається мовлення, будуються мовні повідомлення, за допомогою яких спілкуються люди. Дотримання цих правил впливає на рівень культури спілкування.

• Завдяки спілкуванню на міжнародному рівні відбуваєть¬ся взаємопроникнення однієї мови в іншу.

• Культура мови, дотримання мовленнєвого етикету — неодмінна умова для забезпечення ефективності ділового спілкування.

• Вивчення будь-якої мови значною мірою сприяє все¬бічному розвитку особистості, оскільки створює умови для вільного спілкування, відкриває для людини доступ до скарб¬ниць людської мудрості і життєвого досвіду.

Література

1. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К., 1996.

2. Деловой этикет. — К., 2001.

3. Ділова українська мова / За ред. проф. О.Д. Горбула. — К., 2000.

4. Комунікативні методи та матеріали для викладання англійської мови. Ознайомлювальна брошура для українських учителів англшської мови: Пер. з англ. — Охford University Press, 1998.

5. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник. — К., 1999.

6. Кочерган М.П. Вступ до загального мовознавства: Підруч¬ник. — К., 1999.

7. Леонтьев А.А. Психология общения. — М., 1997.

8. Льюис Ричард Д. Деловые культуры в международном биз¬несе. От столкновения к взаимопониманию: Пер. с англ. — М., 1999.

9. Монахов Г. А. Мелочи создают совершенство. Деловой и свет¬ский этикет. Благоприятный персональный имидж. — К., 2001.

10. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М., 1976.

11. Психология / Под ред. А.А. Крылова. — М., 1999.

12. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навч. посіб. — К., 2001.

13. Ягер Д. Деловой этикет: как выжить и преуспеть в мире бизнеса. — М., 1994.

Зміст

1.Вступ