
- •1. Мова — необхідна умова спілкування народу та його культури
- •2. Мова і мовленнєве спілкування.
- •3. Функції мови у спілкуванні
- •4. Культура мови та мовленнєвий етикет.
- •5. Оволодіння іноземними мовами завдяки спілкуванню.
- •6. Шляхи розвитку мови як засобу спілкування.
- •2. Мова — необхідна умова спілкування народу та його культури
5. Оволодіння іноземними мовами завдяки спілкуванню.
Задовольняючи культурні потреби окремої людини і суспіль¬ства в цілому, мовленнєве спілкування виконує також функ¬цію єднання та зближення народів і країн. Культуру, традиції та менталітет будь-якого народу можна пізнати лише за допо¬могою мови. Завдяки певному знанню тієї чи іншої іноземної мови можна спілкуватися з жителями інших країн, вивчати їх літературу, культуру, і, що особливо важливо сьогодні, вести ділові переговори, вирішувати спільні економічні питання.
Кожен народ вважає свою мову якщо не найкращою, то принаймні найзручнішою для спілкування, бо мова для ньо¬го є його скарбом, його національним духом, його історією. Водночас завдяки розширенню політичних та економічних зв'язків між країнами відбувається зростання ролі деяких мов на світовій арені. Вони починають використовуватися різними народами для вирішення певних політичних і еко¬номічних питань. У сучасному світі найбільш поширеними мовами, якими користуються для різного роду міжнародних відносин, стали англійська, французька, російська. Це не означає, що ці мови мають якісь переваги над іншими і що вони кращі за інші мови, їхня роль пов'язана з політичним та економічним впливом тих націй, які ними розмовляють.
Той факт, що українці краще розуміють російську мову, ніж росіяни українську, пояснюється в історичній перспективі двомовністю українців у межах колишньої Російської імперії і впливом російської як державної мови на україн¬ську. Українці, які живуть в Україні й розмовляють росій¬ською мовою, припускаються багатьох помилок, зумовлених впливом української мови. І навпаки, великою проблемою для нашого суспільства є те, що багато українців свого часу навчалися в школах з російською мовою викладання. Вони знають, що українська мова у них недосконала, а тому роз¬мовляють російською замість того, щоб частіше заглядати в словники і підручники та удосконалювати мову, ліквідуючи помилки. А росіяни, що живуть в Україні, не поспішають оволодівати мовою того народу, серед якого вони живуть. Вони знають, що російську мову в Україні всі добре розуміють. Водночас оволодіння українською мовою росіянами, які жи¬вуть в Україні, свідчило б про їхню повагу до українського народу та про високий рівень культури.
Останнім часом у зв'язку з розширенням відносин України з іншими державами, з'явився потяг до вивчення іноземних мов. Але крім позитивних наслідків, це призвело також до не завжди виправданого вживання слів іншомов¬ного походження замість використання українських слів. В Україні з'явилися навіть назви українських фірм, компаній іноземними мовами. У центрі Києва можна побачити вивіс¬ки, оголошення, написані іноземними мовами. Звичайно, про¬никнення слів іншомовного походження в українську мову відбуватиметься, але треба вчити, любити й оберігати рідну мову як засіб спілкування й існування народу.
Немає мов, легких для вивчення, і під час засвоєння іно¬земних мов з'являються певні труднощі. Важкими можуть бути звуковий лад (фонетика) чужої мови, ЇЇ морфологія (відмінювання, дієвідмінювання), її синтаксис (правила спо¬лучуваності слів у реченнях). Але особливі труднощі вини¬кають у розумінні всіх нюансів, які має те чи інше слово. Люди різних культур користуються у спілкуванні одними і тими ж поняттями, але вкладають у них різний зміст. На¬приклад, слово "контракт" легко перекладається будь-якою мовою. Але для жителя Німеччини, Великої Британії, Скан¬динавських країн — це документ, якого слід суворо дотримува¬тися. Японець дивиться на нього тільки як на попередню домовленість, яку можна змінити. Південноамериканець вза¬галі вважає, що договір — це ідеал, якого досягти важко, а укладається він лише для того, щоб запобігти суперечці.
Тим, хто працює у сфері бізнесу і має бажання поширити свою діяльність на іншу країну, треба пам'ятати, що для досягнення успіху немає іншого шляху, крім вивчення мови, культури та історії народу цієї країни. Ті, хто недооцінить це, можуть зазнати істотних збитків, у тому числі матеріальних, як це сталося з однією відомою британською компанією. Вона відкрила свої філії у трьох інших країнах, витративши на це 10 млн ф. ст. Але через декілька років тільки одна з відкритих філій завдала компанії збитків у сумі майже 100 млн ф. ст. Річ у тім, що компанія не врахувала історич¬них та культурних особливостей народу, використала підхід до реалізації продукції, який добре сприймався в Англії, про¬те в цій країні не сприймався [8].
Важливим є питання про те, як абсолютно точно передати думку, переходячи під час спілкування з однієї мови на іншу. Це — проблема перекладу, дуже важлива для правильного взаєморозуміння різномовних людей. І якщо люди, які спілку¬ються, самі не володіють, крім рідної, іншою мовою, то вони мусять звертатися до перекладача. Робота перекладача є нелегкою: треба бути дуже уважним, не пропустити жодного важливого для змісту повідомлення слова і швидко перехо¬дити з однієї мови на іншу. Він мусить добре знати не лише мову, з якою працює, наприклад, під час переговорів держав¬них діячів чи виступів на міжнародних форумах тощо. Йому, крім всього цього, треба ще добре знати нюанси мови тих людей, які спілкуються на високому рівні, культуру, звичаї, традиції, які склалися в їхніх країнах і впливають на їхню поведінку, говоріння, слухання, мову.