Соціально-психологічна бепека

Психологічна наука допомагає як виявити закономірності поведінки людини в умовах небезпеки, так і сформувати концепцію безпеки особистості в умовах навколишньої реальності.

Формування і становлення особистості відбувається в небезпечному середовищі соціуму, де існує ризик формування деструктивної (злочинної) поведінки людини. Психологічний розвиток особистості починається в системі дитина-соціум, де внаслідок фахового виховання закладаються засади відповідальної поведінки або, в протилежному випадку, формується соціальна девіантність – відхилення від загальноприйнятих соціальних норм. На 70% особистість формується в дитинстві, особливо психологічно важливим є вік до 7 років. На цьому етапі на формування психіки дитини найбільше впливають зовнішні соціальні умови, які можуть сформувати нестійкість психіки, недостатність самокотролю, нездатність адекватно оцінити свої вчинки, невпевненість у собі тощо.

В процесі життєдіяльності в суспільстві особистість соціалізується – засвоює соціальний досвід, норми поведінки, систему цінностей, соціальні ролі для успішної життєдіяльності; або десоціалізується – відчужується від основної маси людей. В процесі соціалізації – входження індивіда в суспільство – провідним чинником є сім’я, а потім дошкільні заклади, школа, ЗМІ (порівняйте соціальну ситуацію в нормальній і алкогольно узалежненій сім’ї, повнії і неповній сім’ї).

Інформаційно-психологічна безпека

Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи груп людей від негативних інформаційно-психологічних впливів і пов’язаних з цим життєво важливих інтересів особистості і суспільства в інформаційному середовищі.

Сучасні засоби комунікації і обробки інформації створили принципово нові умови існування людини – внаслідок об’єднання інформаційних і телекомунікаційних систем з’явилась глобальна інформаційна інфраструктура. Інформаційна сфера стала важливою складовою суспільного життя, а нові інформаційні технології багатократно підсилили можливості впливу на свідомість і підсвідомість як окремої людини, так і великих груп людей. Психіка особистості піддається безпосередньому впливу інформаційних чинників, які впливають на поведінку, дії, вчинки особливо молодого покоління.

Основні загрози інформаційно-психологічної безпеки полягають в можливості негативних наслідків інформаційно-психологічного впливу, які проявляються в таких формах:

• завдання шкоди здоров’ю людини;

• блокування волі на неусвідомленому рівні, привиття синдрому залежності;

• втрата здатності до самоідентифікації ( моральної, культурної, політичної);

• маніпуляція суспільною свідомістю;

• руйнування єдиного інформаційно-духовного простору України, традиційних устроїв і моральності суспільства.

Зокрема, культ жорстокості, насильства, порнографії, розбещеності із ЗМІ та Інтернету веде до неусвідомленого бажання у підлітків та дюдей з нестійкою психікою копіювати запропоновані моделі поведінки. Така інформаційна пропаганда знижує рівень порогових обмежень і правових заборон, відкриває шлях до багатьох правопорушень, наносить непоправну шкоду особистості.

Основною і центральною «мішенню» такого впливу є людина, її психіка. Мета негативного інформаційного впливу – проти волі і бажання особистості змінити її психічні стани та психологічні характеристики, модифікувати її поведінку і обмежувати свободу вибору, коригувати індивідуальну та колективну свідомість. Для цього використовують спеціальні засоби впливу (технічні і програмні) та спеціальні методи впливу ( послідовність прийомів впливу на психіку).

Інформаційна війна – комплекс дій в інформаційнфй сфері, спрямований на на здійснення тиску на на погляди окремих людей та суспільну думку для досягнення визначених цілей.

Основне джерело індивідуальної інформаційно-психологічної безпеки – це усвідомлення інформації, здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, наявність здорового почуття сумніву, перевірка і тестування інформації.