Основні аналізатори людини

Людина сприймає навколишній світ з допомогою органів чуття, саме вони інформують нас про різні види та рівні небезпек.

Аналізатори – це сукупність взаємодіючих утворень центральної і периферійної нервової системи, які сприймають і аналізують інформацію із зовнішнього середовища і з самого організму людини. Сучасна фізіологія розрізняє вісім видів аналізаторів – зоровий, слуховий, шкірний, вісцеральний, руховий,смаковий, нюховий, вестибулярний, перші чотири з яких найбільш важливі у забезпеченні БЖД. Усі аналізатори за структурою і принципом дії однотипні. Вони мають на своїй периферії рецептори (апарати, що сприймають енергію зовнішніх подразників і перетворюють її в нервовий імпульс), від яких імпульси надходять у центральну нервову систему ( відповідні ділянки кори головного мозку). Висока чутливість рецепторів зумовлена тим, що кожний рецептор виділяє з множини подразників свій адекватний подразник.

Чутливість аналізаторів близька до теоретичної межі і поки що недоступна сучасній техніці.

Зоровий аналізатор

Через зір ми одержуємо понад 90% інформації про зовнішній світ. Зорові рецептори сприймають спектральний склад сонячного світла в діапазоні 380-780 нм, а це близько 150 відтінків кольорів. У техніці, відповідно до держстандарту, встановлено чотири сигнальні кольори:

- червоний – сигналізує про безпосередню небезпеку;

- жовтий – застосовують для попередження небезпеки;

- зелений – для знаків, що наказують робити саме так;

- синій – для вказівних знаків.

Зоровий аналізатор має найбільшу адаптацію (8-10 хвилин) і такі своєрідні характеристики як інерція, гострота, глибина, поле зору, зорове відображення, видимість. Тобто, в зоровій системі відбуваються складні процеси сприйняття реальної дійсності.

Слуховий аналізатор

Він є другим за значенням для сприйняття довкілля і безпеки життєдіяльності. Вухо людини реагує на хвильові акустичні процеси, зумовлені механічними коливаннями у пружному середовищі (повітрі). Система слуху людини (зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо) сприймає звукові коливання, формує слухові відчуття і впізнає звукові образи. Це має велике сигнальне значення, бо звукові коливання несуть інформацію про небезпечні явища, що є причиною цих коливань.

Для оцінки суб’єктивної гучності звуку встановлено шкалу, одиницею виміру якої є децибел, а частота акустичних коливань (висота звуку) вимірюється в герцах.

Шкірний (тактильний) аналізатор

Відповідає за тактильні, температурні, больові, рухові відчуття людини і в поєднанні із зором і слухом формує сприйняття зовнішнього світу.

За тактильну чутливість ( дотик, тиск) відповідають механічні рецептори шкіри, яка має велику кількість нервових закінчень і дуже важлива в забезпеченні життєдіяльності людського організму. Шкіра охороняє людину від шкідливих зовнішніх впливів (механічні ушкодження, сонячні промені, хімічні речовини), виконує секреторну і обмінну функцію, що важливо для терморегуляції організму.

Вісцеральний аналізатор (аналізатор внутрішніх органів)

Якщо зовнішні аналізатори попереджують людину про явну небезпеку, то цей аналізатор визначає небезпеки прихованого характеру і є дуже важливий для здоров’я і життя людини. Вісцеральний аналізатор пов’язаний з внутрішнім середовищем організму, яке зберігає відносну сталість, незважаючи на всі зміни зовнішнього середовища.