- •Питання з цивільного процнсу на модуль №2
- •1.Поняття та види судової підвідомчості
- •1 Виключну
- •2 Умовну
- •Підвідомчість декількох зв’язаних між собою вимог
- •2. Коло справ , які відносяться до судової підвідомчості .
- •1.Поняття та види підсудності
- •2. Порядок вирішення питання про підсудність . Зміна підсудності .
- •Поняття та види процесуальних строків.
- •1) За способом (порядком) встановлення строки поділяються на:
- •2) За суб'єктним складом осіб, для яких строки встановлюються законом, а для яких - судом.
- •3) За чіткістю визначення строки поділяються на:
- •4) За тривалістю.
- •Обчислення процесуальних строків
- •Закінчення процесуальних строків.
- •Наслідки пропущення процесуальних строків
- •Припинення та зупинення , продовження та поновлення процесуальних строків Закінчення процесуальних строків
- •Зупинення процесуальних строків
- •Поновлення та продовження процесуальних строків
- •Поняття та види судових витрат
- •2. Судовий збір
- •Функції судового збору
- •Порядок сплати та звільнення від судового збору
- •Повернення судового збору
- •3.Витрати пов’язані з розглядом цивільної справи .
- •Звільнення від сплати судових витрат . Зменшення , відстрочення та розстрочка платежу судових витрат .
- •Винятки порядку сплати судового збору :
- •Розподіл судових витрат
- •Поняття позову та його складові елементи
- •Забезпечення позову
- •Порядок забезпечення позову
- •Захист інтересів відповідача
- •Поняття та класифікація судових доказів
- •За способом (процесом) формування докази поділяються на:
- •За характером зв'язку між змістом доказу і тими фактами, які необхідно встановити в тій чи іншій справі, докази поділяються на
- •Предмет доказування
- •Юридичні факти матеріально-правового характеру.
- •Доказові факти.
- •3) Факти, які мають виключно процесуальне значення.
- •Факти виховного та попереджувального характеру.
- •Загальні правила доказування
- •4. Процес доказування
- •Зібрання доказів.
- •5. Оцінка доказів.
- •Засоби доказування
- •За суб’єктом походження письмові докази поділяються на
- •V. Висновок експерта.
Обчислення процесуальних строків
Стаття 68 ЦПК регламентує порядок обчислення процесуальних строків.
Строки, встановлені законом або судом, обчислюються :
*днями,
*а також годинами, тобто менше одного дня (негайно, невідкладно),
*місяцями і
*роками,
*а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Оскільки строк - це проміжок часу, то він має певний початок та закінчення.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Щодо початку процесуальних строків, то вони починаються та поглинаються неробочими вихідними та святковими днями.
Якщо строк починається у суботу, яка є вихідним днем, то саме із цього дня починається відлік процесуального строку.
Закінчення процесуальних строків.
Вихідні, святкові, неробочі дні мають значення лише для закінчення терміну.
Якщо строк закінчується у суботу, то він подовжується на один день з урахуванням неділі, тобто він закінчується у понеділок.
Щодо закінчення процесуального строку, який обчислюється роками, то такий строк закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.
Якщо строк обчислюється місяцями, то він закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа немає, строк закінчується в останній день цього місяця.
У разі пропущення строку з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження
При вчиненні певних процесуальних дій (наприклад поновлення строку на подання касаційної скарги) щодо закінчення процесуальних строків можуть мати місце випадки, де потрібно одночасно враховувати строк, який обчислюється днями, місяцями та роками.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Якщо дію можна вчинити поза судом, то строк триває до 24 години, тобто особа може направити апеляційну скаргу до 24 години поштою чи іншими засобами зв'язку, але у неї повинні бути офіційні та належним чином оформлені докази такої відправки, оскільки від цього залежатиме вирішення питання чи пропущено процесуальний строк, чи ні.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення, тобто до 24 години, заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
Наслідки пропущення процесуальних строків
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Наприклад, ч. З ст. 294 ЦПК передбачено, що заява про апеляційне провадження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, передбачених у ч. 1 ст. 294 ЦПК, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала.
Якщо йдеться про строк, встановлений судом, то за ст. 121 ЦПК передбачено, що у разі не усунення недоліків позовної заяви позивачем у встановлені судом строки заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Якщо особа доведе суду, що строк пропущено з поважних причин, то суд може його продовжити для усунення зазначених недоліків, про що повинен постановити ухвалу.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. Особа, яка пропустила строк, повинна довести суду поважність такого пропуску та клопотати перед останнім про його поновлення або продовження. Поважність пропуску процесуального строку особа повинна довести суду за допомогою доказів.
