1. Поняття та види процесуальних строків.

Процесуальний строк - це проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесу­альні дії, передбачені ЦПК, в результаті вчинення яких наста­ють певні правові наслідки.

Класифікація процесуальних строків:

1) За способом (порядком) встановлення строки поділяють­ся на:

*встановлені законом;

*   встановлені судом.ї

До строків, встановлених законом, належать строки:

• вру­чення судової повістки - ч. 4 ст.74 ЦПК,

• відкриття провад­ження у справі - ч. 3 ст. 122 ЦПК,

• строк проведення попе­реднього судового засідання - ст. 129 ЦПК

• тощо.

Щодо строків, які встановлюються судом, то ці строки ма­ють важливе процесуальне значення, оскільки від них може залежати можливість своєчасного захисту прав громадян.

До них слід віднести такі строки, як :

*залишення заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви (ст. 121 ЦПК), *подання доказів (ч. 1 ст. 131 ЦПК),

*виконання окремого доручення (ст. 132 ЦПК)

*тощо;

2) За суб'єктним складом осіб, для яких строки встановлю­ються законом, а для яких - судом.

Законом встановлюються процесуальні строки для здійс­нення процесуальних дій судом, особами, які беруть участь у справі, та особами, які сприяють суду у здійсненні правосуддя (або особами, які не беруть участі у справі).

Строки для вчинен­ня процесуальних дій судом встановлюються тільки законом.

Судом встановлюються процесуальні строки, які передба­чені для здійснення процесуальних дій особами, які беруть участь у справі, та особами, які не беруть участі у справі;

3) За чіткістю визначення строки поділяються на:

-                     абсолютно визначені - ті, тривалість яких чітко визначе­на законом або судом (один день, три дні);

-                     відносно визначені - ті, тривалість яких пов'язана з нас­танням якоїсь події (ч. 2 ст. 221, ст. 381 ЦПК);

-                     невизначені - строки, які не мають ознак чіткої визначе­ності (скасування заходів щодо забезпечення позову - ст.154 ЦПК, завчасно, розумний строк).

У статті 157 ЦПК вжито термін «розумний строк», у який мають розглядатися справи судом. Тобто строки, перед­бачені ч. 4 ст. 74 та ст. 157 ЦПК, є невизначеними та суд сам на свій розсуд їх вирішує. Проте водночас законодавець для таких строків встановлює певні обмеження, які своєю чергою дисциплінуватимуть суд. У статті 157 ЦПК, крім терміна «ро­зумний строк» зазначається, що цей строк, не повинен бути більшим двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а щодо справи про поновлення на роботі та стягнення аліментів - одного місяця.

4) За тривалістю.

У ЦПК передбачено строки, які також визначаються :

*міся­цями

*роками

*днями, можуть бути :

меншими 1 дня,

визначатися в 2 дні

3дні ,

5днів ,

7 днів ,

10 днів ,

15 днів ,

20 днів .

Аналогічне положення має місце щодо строків, які обчислюються

місяця­ми - місячний двомісячний ,тримісячний

роками - річний ,трирічний

Як суд, так і інші учасники цивільного процесу повинні до­тримуватись процесуальних строків, оскільки їх порушення призводить до негативних наслідків як для осіб, які беруть участь у справі, так і для суду.

Якщо суд не дотримується про­цесуальних строків, це може призвести до затягування розг­ляду справи.

Такі дії судді можуть викликати застосування до останнього дисциплінарної відповідальності.

Якщо суд не мо­же розглянути справу своєчасно з поважних причин, у ЦПК передбачено інститут зупинення провадження у справі.

На момент зупинення провадження у справі зупиняється перебіг процесуальних строків, тобто час, на який було зупинено про­вадження у справі не входить до загального процесуального строку.

Процесуальні строки забезпечують своєчасний розгляд справи, тим самим є процесуальною гарантією реалізації осо­бами права на судовий захист, тобто їх встановлення законом або судом сприяє захисту прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, у розумні строки, тобто з мінімальною втра­тою часу.