Результаттом інвентаризації можуть бути:

• збіг фактичних і облікових даних;

• нестача матеріальних цінностей;

• надлишок матеріальних цінностей.

Остаточні результати інвентаризації визначаються після проведення взаємозаліку надлишків і нестач по МВО.

Надлишки ТМЦ підялгають оприбуткуванню і зарахуванню до складу доходів підприємства: Дт 28 – Кт 719.

Нестачі матеріальних цінностей зараховуються до витрат звітного періоду: Дт 947.

Нестачі ТМЦ класифікують:

• у межах норм природного убутку (списуються на витрати Дт 947 і не відшкодовуються);

• понад норм природного убутку, за якими встановлено винних осіб (списуються і відшкодовуються на МВО);

• понад норм природного убутку, за якими не встановлено винних осіб (списуються на витрати Дт 947 і не відшкодовуються);

Вартість нестач, по яких встановлено відповідальну особу, підлягають обов'язковому відшкодуванню.

-5-

Трудовим законодавством виділено такі види матеріальної відповідальності працівників:

• обмежена – коли працівник відповідає за заподіяну ним шкоду у розмірі, що не перевищує його середньомісячного заробітку;

• повна – коли працівник відповідає за заподіяну ним шкоду у повному обсязі;

• підвищена – працівник відповідає за заподіяну ним шкоду у збільшеному розмірі.

Матеріальна відповідальність може застосовуватися паралельно з дисциплінарною, адміністративною, кримінальною відповідальністю.

На стягнення обмеженої відповідальності не потрібно жодних наказів і договорів адміністрації. Притягнення до повної чи підвищеної відповідальності може відбуватися лише за наявності чітко визначених умов.

Варіанти відшкодування заподіяної працівником шкоди:

1. добровільно,

2. примусово за розпорядженням керівника, коли розмір шкоди не перевищує середньомісячного заробітку працівника,

3. примусово за рішенням суду.

Недостачі і збитки можуть бути виявлені під час проведення інвентаризації. Нестачі в межах норм природного убутку списуються і підприємству не відшкодовуються.

Вартість нестач, по яких встановлено відповідальну особу, підлягають обов'язковому відшкодуванню. Розмір збитків до відшкодування встановлюється за формулою: Р=[(Б_в-А) * І_інф + ПДВ + А_зб] * 2, де Б_{в –} балансова вартість ТМЦ на момент встановлення факту нестачі; А – амортизаційні відрахування; І_інф – загальний індекс інфляції; ПДВ – податок на додану вартість; А_зб - акцизний збір; 2 – коефіцієнт, який застосовується при розрахунку збитків.

Різниця між сумою відшкодування нанесених збитків і балансовою вартістю нестач підлягає обов'язковому перерахуванню до бюджету.

Порядок відображення заподіяної шкоди у фінансовому обліку:

1. незалежно від того, чи встановлено винну особу, сума недостачі списується на витрати періоду: Дт 947;

2. сума нестачі відображається на за балансовому рахунку 072;

3. при встановленні винної особи на суму нестачі робиться запис Дт 375-Кт 716.

У податковому обліку (якщо нестача ТМЦ) сторнується ПК з ПДВ (дт 641-Кт 947) і зменшуються валові витрати.

Облік тари

1. Класифікація та види тари.

2. Основні засади фінансового та податкового обліку тари.

3. Фінансовий та податковий облік поворотної тари.

-1-

Упаковка – це технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля – від забруднень. Тара є основним елементом упаковки, що є виробом для розміщення товару. Основним нормативним документом, що регулює порядок здійснення операцій з тарою, є Правила застосування, обороту і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні і правила повторного використання дерев’яної, картонної тари і паперових мішків на Україні, затверджені наказом Міндержресурсів України від 16.06.1992 р. № 15

Тару можна класифікувати за такими ознаками:

1. залежно від функцій:

   1. внутрішня (обгортки, коробки, банки, пляшки);

   2. зовнішня (тара, в якій транспортується або зберігається товар – мішки, бочки).

2. по відношенню до товару:

   1. супутня (надходить на підприємство разом з придбанням матеріальних цінностей)

   2. самостійна (купується підприємством для подальшого використання у виробничому процесі або для пакування продукції власного виробництва)

3. залежно від виду матеріалу, з якого вона виготовлена:

1. дерев'яна (ящики, бочки, лотки);

2. картонна і паперова (ящики, мішки, пачки);

3. тканинна (мішки лляні, джутові);

4. металева (бочки, ящики, лотки);

5. скляна (пляшки, бутлі, банки);

6. полімерна (ящики, каністри, фляги);

7. тара-устаткування.

4. залежно від строку служби:

   1. одноразова (тара, що реалізується разом з ТМЦ);

   2. багаторазова (інвентарна – тара, що не підлягає поверненню постачальнику; зворотня – підлягає повторному використанню; заставна тара-обладнання)

Тара, використана для пакування, транспортування продукції, яка повністю або частково втратила свої первісні властивості, називається використаною тарою (тарою одноразового використання). Тара, що використовується багато разів, називається багатооборотною. Тара багаторазового використання може бути поворотною і неповоротною.

Поворотна тара – це тара багаторазового використання, що належить до вторинних матеріальних ресурсів і підлягає повторному використанню. Поворотна тара може бути заставною, коли покупець для гарантії її повернення надає продавцю в заставу кошти, які він повинен одержати назад при поверненні багаторазової тари.

-2-

Первинний облік тари ведеться аналогічно до обліку запасів, що надійшли в тарі. В більшості випадків вартість тари враховується у вартості ТМЦ або ж виділяється окремим рядком.

У бухгалтерському балансі тара відображається за фактичною собівартістю, яка включає:

- вартість тари;

- націнки, сплаченої у вартості тари;

- провізної плати з усіма зборами;

- витрат з розвантаження;

- витрат на відрядження із заготівлі тари.

Тара, яка призначена для зберігання ТМЦ на складах або яка використовується як господарський інвентар протягом більше як одного року, облікується на рахунку 115 "Інвентарна тара". Вона відноситься до складу інших необоротних матеріальних активів і підлягає амортизації.

Тара, що є первинною упаковкою товарів, відноситься до їх первісної вартості (рах. 28).

Інша тара, що може бути використана окремо від товару (під товаром і порожня) облікується в складі запасів на субрахунку 204 "Тара і тарні матеріали". На цих же рахунках відображаються і матеріали, призначені для виготовлення і ремонту тари.

Одноразова тара після її вибуття списуєтьяс на рахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів". Тара, що була вживана і не підлягає поверненню, облікується на рахуку 209 "Інші матеріали" за цінами її можливої реалізації.

Податковий облік тари залежить від її виду:

- облік одноразової тари ведеться аналогічно до операцій з придбання (реалізації) товару (виникають ПК чи ПЗ з ПДВ; валові доходи чи валові витрати відповідно до виду операцій з тарою);

- поворотна тара, якщо вона повертається вчасно, не є об’єктом оподаткування ПДВ і податку на прибуток у продавця та покупця.

-3-

Якщо продавець реалізує товар, що знаходиться в тарі багаторазового використання і відповідно до умов договору така тара не є об’єктом купівлі-продажу, то вона повинна повертатися покупцем продавцю. Законодавством передбачений термін повернення тари в 30 днів. Однак для певних видів тари установлено "персональні" терміни повернення. Наприклад, тара, що використовується при постачанні риби і рибних продуктів повинна повертатися протягом 10 днів при постачанні у межах одного населеного пункту і 20 днів при міжміському постачанні, "хлібна" тара повинна повертатися не пізніше наступного дня після одержання товару..

Законодавчо встановлено тверді санкції за порушення строків повернення тари:

- за прострочення повернення (здачі) засобів упаковки багаторазового використання до 15 днів покупець платить постачальнику штраф у розмірі 150 % ціни придбання цих засобів, а більше 15 днів - 300 % з урахуванням раніше знятого штрафу;

- у випадках втрати засобів упаковки багаторазового використання, крім штрафу в розмірі 300% ціни їх придбання, платиться і їх вартість;

- за відмову від прийому засобів упаковки багаторазового використання, що повертаються покупцем, постачальник продукції (товарів) платить тароздавачу штраф у розмірі 300 % їх вартості (п. 96 Правил №15).

У обліку постачальника та покупця поворотна (заставна тара) відображається по заставній вартості, яку встановлює постачальник. Покупець заставну тару відображає на забалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні". Застава, яка сплачується за тару, відображається проводкою Дт 377-Кт 311.

У обліку продавця передану заставну тару доцільно списувати з основного рахунка обліку тари на допоміжний (наприклад, 2841- заставна тара (основний рахунок); 2842 – заставна тара передана покупцю (допоміжний).

ПДВ по операціях з заставною тарою не виникає, але якщо покупець не повертає її протягом встановленого терміну (але не більше 20 календарних днів) продавцю, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача (у покупця виникає ПЗ). Крім того, така неповернута тара бере участь у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, як у продавця, так і в покупця.