
- •Індивідуально-дослідницька робота
- •Розділ 1. Об`єкт наукового пізнання. Історія виникнення напрямку «краєзнавство і туризм»
- •Об’єкт дослідження
- •Історія виникнення туризму
- •Історія виникнення краєзнавства
- •Розділ 2. Основні наукові школи в україні напрямку «краєзнавство і туризм»
- •2.1. Київська школа
- •2.2. Чернівецька школа
- •2.3. Львівська школа
- •2.4. Сімферопольський центр
- •2.5. Одеський центр
- •2.6. Харківський центр
- •2.7. Житомирська краєзнавча школа
- •Розділ 3. Провідні науковці
- •Розділ 4. Область працевлаштування за напрямком «краєзнавство і туризм»
- •Розділ 5. Проблеми і перспективи розвитку напряму
- •Розділ 6. Об`єкт дослідження та передумови формування економічної та соціальної географії
- •6.1. Об’єкт дослідження
- •6.2. Передумови розвитку
- •Розділ 7. Основні наукові школи в україні
- •Розділ 8. Провідні науковці
- •8.1. Київська наукова школа
- •8.2. Харківська наукова школа
- •8.3. Львівська наукова школа
- •8.4. Сімферопольська наукова школа
- •8.5. Чернівецька наукова школа
- •8.6. Одеська наукова школа
- •Розділ 9. Працевлаштування на ринку праці. Проблеми і перспективи розвитку напряму
- •9.1. Працевлаштування на ринку праці
- •9.2. Проблеми і перспективи розвитку
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.2. Чернівецька школа
Географічні дослідження у Чернівецькому університеті започатковано у 1876/77 навчальному році, тобто практично відразу після заснування цього вищого навчального закладу (1875 рік). Перший період існування Чернівецького університету характеризувався несистематичними дослідженнями в галузі статистики (яка тоді охоплювала й економіко-географічні питання), в окремих галузях (антропографії, комерційної географії, загальної географії) і по окремих регіонах (особливо Австро-Угорщини, дунайських країн, частково Буковини й Галичини).
У 1923 р. в Чернівецькому університеті було створено географічне відділення (секцію), на якому серед інших читалися курси загальної географії, антропології, етнографії. Трохи згодом запроваджено курс фізичної та економічної географії світу і великих держав. Найвидатнішим науковцем тих часів був титулярний професор загальної географії і географії людини Константін Бретеску.
У 1940 р. після приєднання краю до України у Чернівецькому університеті організовано геолого-географічний факультет. Факультет і кафедру економічної географії очолив Г.Ваньков. Студенти географічного відділення спеціалізувались в галузі економічної географії. Восени 1944 р., після заверешння німецької окупації, географічний факультет відновив свою роботу. Кафедру економічної географії за цей час очолювали доценти Г.Ваньков, Г.Новицький, В.Онікієнко (згодом професор), професори Б.Вишневський, М.Ігнатенко, Я.Жупанський, В.Руденко. 1961 року у складі науково-дослідної лабораторії з вивчення та економічної оцінки природних ресурсів Карпат і Прикарпаття розпочав роботу відділ розміщення продуктивних сил. 1991 року засновано лабораторію економічної оцінки "природно-ресурсного потенціалу території.
У повоєнний період на кафедрі економічної географії працювали такі відомі економіко-географи, як професор А.Синявський, професор Б.Вишневський, доцент В.Тюрін, В.Онікієнко, доцент Є.Миронова та ін. У цей самий час періодично працювали на кафедрі (консультували аспірантів і студентів з наукової роботи, очолювали ДЕК тощо) такі відомі економіко-географи, як професори О.Діброва, В.Поданчук, доцент І.Рибачок (Київ), професори А.Голіков, О.Ващенко (Львів), А.Преображенський, І.Нікольський (Москва) та ін. Одним з фундаторів географічної науки, зокрема економіко-географічної, у Чернівецькому університеті був відомий український географ А.Синявський. Очолюючи кафедру фізичної географії (1945-1947 рр.), він водночас продовжував та організовував дослідження в галузі антропогеографії, зокрема етнографії Буковини, етногенезу гуцулів.
У період становлення кафедри економічної географії (1945-1950 рр.) першочерговим завданням стало вивчення галузевої структури й розміщення господарства молодої Чернівецької області. З початку 60-х років чітко визначається основна наукова тематика кафедри - вивчення економіко-географічних проблем, пов'язаних з розробкою та науковим обгрунтуванням розміщення і перспективного розвитку продуктивних сил Карпат і Прикарпаття. У 60-70-х роках науково-дослідна робота кафедри спрямовується на вивчення процесу формування галузевих і виробничо-територіальних комплексів Карпат і Поділля (Н.Андрейцова, Е.Вихованський, Я.Жупанський, М.Ігнатенко, О.Ічоткін, І.Кончаківський та ін.), а згодом і докторські дисертації (М.Ігнатенко, Я.Жупанський).
Науковці кафедри економічної географії опрацьовували питання географії населення і розселення (Т.Дагаєва), промисловості (М.Ігнатенко, Я.Жупанський), сільського господарства (Е.Медвєдкова), виробничо-територіальних комплексів і регіональних проблем областей Карпатського регіону (В.Онікієнко, В.Руфін, Я.Бондаренко). Значна увага приділялась підготовці матеріалів для вчителів географії.
У 60-70-ті роки найбільша увага у науковій роботі кафедри приділяється дослідженню економіко-географічних проблем найважливіших галузей народного господарства та окремих виробництв, питань територіальної організації сільського господарства і промисловості, транспорту, населення й поселень. У 70-х роках розпочато робота з вивчення географії будівельної індустрії, сфери обслуговування і туризму. Традиційно значна увага на кафедрі приділялась картографічним роботам. Тут вперше в Україні було уведено методику картографічного моделювання виробничо-територіальних комплексів [5].
Сьогодні кафедра економічної географії - одна з найпотужніших у кадровому відношенні колективів однодумців: три професори доктори наук - В.Руденко, М.Крачило, А.Швиденко, шість доцентів кандидатів наук - Й.Бурка, Е.Калмуцька, І Кібич, Я.Кирпушко, Н.Коновалова, М.Жук. У складі кафедри функціонують навчальні та науково-дослідні лабораторії (зокрема, оцінки природно-ресурсного потенціалу регіону,комплексного природокористування і охорони природних ресурсів Українських Карпат і Прикарпаття). В останні роки чітко сформувалися три основні напрямки наукових досліджень, а саме:
1) оцінка природно-ресурсного потенціал України (В.Рудєнко, А.Швиденко, Є.Рибчук, Л.Константинова, Н.Лопушняк, В.Гроходьський, В.Вацеба та ін.). Кафедра економічної географії Чернівецького університету є піонерною у розвитку цього напрямку.
2) соціально-географічні дослідження туризму, комплексу галузей обслуговування та споживання населенням матеріальних і нематеріальних цінностей (М.Крачило, Е.Калмуцька та ін.).
3) економіко-географічний аналіз аграрно-промислових та будівельно-індустріальних комплексів Й.Бурка, Я.Кирпушко, Н.Коновалова, М.Жук).
Економіко-географічні дослідження виконуються також і на кафедрі географії і картографії України, що засновано 1991 р. (професор Я.Жупанський}. Кафедра стала організаційним центром з підготовки до друку "Краєзнавчого атласу Чернівецької області", посібника для вчителів "Географія Чернівецької області", енциклопедичного довідника "Чернівецька область".
З 1 вересня 2001 р. на географічному факультеті ЧНУ активно функціонує спеціалізована вчена рада К 76.051.04, що розглядає дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за двома спеціальностями 11.00.02 – економічна та соціальна географія та 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів (голова ради – проф. В.П.Руденко).
Основною тематикою в підготовці студентів і науковій роботі кафедри є українське краєзнавство (Я.Жупанський, В.Круль), історія і методологія української географічної науки (Я.Жупанський). На кафедрі вивчаються також проблеми маятникових трудових міграцій, трудових ресурсів (В.Джаман), організації агропромислового комплексу в сучасних умовах (П.Сухий), картографічного моделювання рекреаційних ресурсів і комплексів. На замовлення виробничих та урядових організацій кафедра виконує дослідження з проблем відтворення природних умов і ресурсів Прикарпаття, боротьби з несприятливими природними процесами на території області, розвитку альтернативних галузей енергетики [9].