Питання

1. Чи є аналізована одиниця фірмою (за формальними ознаками)?

2. Чи є фірма одно - або багато продуктовою, одно - або багатофабричною, вертикально інтегровано? Що визначають горизонтальні і вертикальні межі фірми?

3. Чи відноситься фірма принципово до U або М форми? Проаналізуйте величини трансакційних витрат і витрат контролю.

4. Які параметри діяльності фірма використовує в якості стратегічних змінних?

Ринкові структури Кейс 21

Джерело: Урядовий кур’єр. 2005р.

ОПЕК (Організація країн - експортерів нафти) є міжнародним картелем основних нафтовидобувних країн, який сформувався в 1960 р. У 1973 р. він вперше використав свою силу, щоб накласти ембарго на поставки нафти.

Складена з 13 країн, ОПЕК діяла надзвичайно ефективно в 70-і роки в обмеженні пропозиції нафти та підвищенні цін. Картель був здатний підвищити світові ціни на нафту з 2,5 дол до 11 дол за барель протягом шестимісячного періоду в 1973_1974 рр. До початку 1980 р. різкий підйом цін довів ціну за барель до 32-34 дол Результатом були величезні прибутки для членів картелю, значний імпульс світовій інфляції і вселяющі побоювання дефіцитів зовнішньоторгового балансу країн - імпортерів нафти. Багато вважали в 80-і роки, що ОПЕК буде продовжувати контролювати ціни на нафту. «Пророки другого пришестя» передбачали, що ціна нафти зросте до 100 дол за барель, що вона надасть руйнівний вплив на економіку промислових країн. Однак до середини 80-х років, навпаки, для продажу за існуючими цінами, виник надлишок нафти. Рівноважна ціна різко впала менше ніж 10 дол за барель через надлишок нафти на ринку. До кінця 1986 р. ціна нафти дещо зросла, а ОПЕК боролася, використовуючи свою монопольну владу, щоб утримати ціну в 23 дол за барель. Деякі економісти доводять, що ОПЕК ніколи насправді не здатна контролювати ціни на нафту. Попит на нафту в 70-х роках збільшися (придбання палива про запас і панічні закупівлі в очікуванні майбутнього зростання цін). ОПЕК, як доводять деякі фахівці, просто відреагувала на цей приріст попиту підняттям ціни. Короткостроковий попит на нафтопродукти був дуже нееластичні. З плином часу цінова еластичність попиту на ці продукти стала більшою. Запаси палива, зрушення в паливно-енергетичному балансі та інших заходів, включаючи поліпшену теплоізоляцію будинків і менш енергоємні транспортні засоби та обладнання, різко зменшили попит на нафту в 80-і роки. Далі ОПЕК не змогла контролювати вхід в нафтовидобувну галузь. У відповідь на більш високі ціни країни - не члени ОПЕК збільшили видобуток нафти. Поставки нафти з Північного моря, з Мексики, Латинської Америки та інших місць істотно зросли до 1980 р., надаючи понижувальний вплив на ціни. Погане фінансове становище багатьох експортуючих нафту країн, зокрема Ірану, Іраку і Мексики, ймовірно, продовжує чинити тиск на членів ОПЕК в сторону збільшення експорту нафти. Квоти, встановлені на 1987 р., були сплановані так, щоб знизити випуск нафти на 7% і надати тим самим підвищуючий вплив на ціни. Оскільки денні потужності з видобутку нафти країн-членів, за оцінкою, приблизно вдвічі більше суми квот, то спокуса перевищити квоти дуже велика. Країни - члени ОПЕК: Саудівська Аравія, Іран, Ірак, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Катар, Венесуела, Нігерія, Індонезія, Лівія, Еквадор, Алжир, Габон.