19. Організаційні особливості аудиторського процесу в обліковій

АРМ-системі.

При цьому діалоговий режим є основним в аудиторському (контрольно-аудиторському) процесі з використанням ЕОМ.

Діалоговий режим дає змогу виключити ручну або пакетну систему обробки інформації відповідно до завдань ревізора та аудитора. В умовах АРМ аудитора складають технологічну схему, розраховану на ревізора, аудитора, які не мають до­свіду роботи з обчислювальною технікою, тобто на непрофе­сійного користувача.

АРМ аудитора спеціалізується за функціональною озна­кою і охоплює комплекс дослідження операцій з основними засобами, матеріальними цінностями, праці та заробітної плати, витрат виробництва, реалізації готової продукції, а також зведеного обліку і звітності, контролю й аудиту.

Технічне забезпечення АРМ аудитора складається, як пра­вило, з дворівневого обчислювального комплексу. На верхньо­му рівні — ПК із швидкодіючим процесором і великим обсягом оперативної і зовнішньої пам'яті — ведучий комп’ютер обробляє основний потік досліджуваної інформації, що надхо­дить із ПК нижчого рівня. На нижчому рівні знахо­диться ПК на робочому місці реві­зора, аудитора, обладнаний периферійним устаткуванням.

20. Порядок проведення аудиту в системі автоматизованих робочих місць (арм).

Виділяють два підходи до проведення автоматизованого аудиту. Перший пов'язаний лише з одержанням інформації із середовища обчислювального комплексу, тобто ручне проведення порівняння первинних даних з вихідними даними і даними звітності. Другий пов'язаний із проведенням аудита безпосередньо з застосуванням обчислювальної техніки.

Проведення аудиту в умовах автоматизованих облікових систем залежить від таких факторів:

-рівня автоматизації бухгалтерського обліку, контролю й аудита,

- наявності методик проведення автоматизованого аудиту,

-ступеня доступності до облікової інформації, складності обробки інформації.

Насамперед, аудитор повинен обстежити операції, здійснені на нижчих ланках управління, тобто на АРМі I категорії.

Цей процес має п'ять етапів:

1. перевірка правильності застосування облікових номен­клатур;

2. перевірка правильності обчислення облікових показників;

1. перевірка повноти вхідної інформації;

2. перевірка порядку контролю інформації;

3. перевірка порядку коректування НДІ(нормативно-довідкової інформації).

Етап перевірки правильності застосування в первинних документах облікових номенклатур і аналізу даних на відповідність висунутим вимогам — особливо важливий. Тут аудитор перевіряє законність складання первинних записів, їх вірогідність, точність і всесторонність.

На етапі перевірки правильності обчислення необхідних облікових показників перевіряється порядок розрахунку того чи іншого показника. Приділяється увага способу захисту інформації від несанкціонованого доступу.

На третьому етапі здійснюється контроль повноти вхідної інформації. При цьому аудитор перевіряє повноту вхідної інформації шляхом перегляду вмісту інформаційної бази даних.

На четвертому етапі особлива увага приділяється методам контролю, застосовуваним на АРМУ I категорії: контролю на значимість, перевірці допустимості кореспонденції рахунків, чи допустимості наявності даних нормативно-довідкової інформації, контролю підсумкових сум і т.д.

П'ятий етап перевірки особливо важливий, тому що практика показує, що несвоєчасне і неточне коректування нормативно-довідкової інформації спричиняє грубі порушення господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Далі аудитор перевіряє технологічний ланцюжок опрацювання даних з метою з'ясування, чи не втрачається інформація на якій-небудь ділянці обробки даних, чи відповідають дані вхідної інформації даним вихідної інформації.

На АРМ бухгалтера II категорії (бухгалтерії) аудитор перевіряє повноту надходження інформації з інших АРМ і порядок розрахунку інформації.

Перевірка здійснюється в чотири етапи:

1. перевірка підсумкових вихідних даних;

2. перевірка відповідності документації законодавчим, нормативним актам;

3. перевірка правомірності коректування вихідної ін­формації;

4)перевірка порядку збереження інформації для архівного збереження і перевірка її відповідності даним, відтвореним на паперовому носії.

Під час перевірки вихідної інформації необхідно проаналізувати достовірність розрахунків і провести внутрішньомашинний контроль, зокрема, перевірити співвідношення підсумків за вихідними даними та їх відповідність сумам в бухгалтерських проведення, а також відповідність даним, зафіксованим у нормативно-довідковій інформації.

На другому етапі аудитор перевіряє інформаційний ланцюжок одержання вихідної інформації на відповідність алгоритмам її формування, чи відповідає інформаційно-алгоритмічний зміст інформації чинному законодавству

На етапі аналізу вихідної інформації з'ясовується, чи здійснювалося її коректування. У випадку виявлення фактів коректування перевіряється, чи були зроблені виправлення й у первинних даних і чи був проведений перерахунок вихідної інформації, чи законне здійснене коректування.

Четвертий етап проведення аудиту на АРМ бухгалтера займає особливе місце, тому що стосується охоронності та перезаписування інформації для архівного збереження та забезпечення її відповідності , відтвореним паперовим копіям.

Після цього аудитор перевіряє проходження інформації з АРМ бухгалтера II категорії в АРМ бухгалтера III категорії (головному бухгалтеру, зам. головного бухгалтера, керівникам економічних служб підприємства). Це робиться шляхом відображення інформації за відповідний період і перевірки наявності звітних даних по кожній ділянці обліку.

На АРМ бухгалтера III категорії аудитор робить додаткові послуги з перевірки вірогідності даних, виявлення резервів і фінансового прогнозування майбутньої діяльності підприємства.

Внутрішній та зовнішній аудит здійснюється на базі існуючих інформаційних систем обліку, у головному меню яких виділяється спеціальна функція роботи — "Аудит".

Внутрішній аудит передбачає перевірку дотримання законодавчих і нормативних актів по проведених господарських операціях і оцінку економічності й ефективності операцій, проведених на підприємстві. Він охоплює наступні основні напрямки:

– контроль політики і методів управляння підприємством, організаційної структури підприємства, реально­сті, повноти, розміщення, точності, класифікації облік­ових даних;

– перевірка рівня досягнення програмних цілей підприємства;

– перевірка правильності проставлення кореспонденції рахунків по господарських операціях шляхом співставлення всіх операцій з Довідником відповідності бух­галтерським проводенням;

– перевірка відповідності даних інвентаризацій фак­тичним даним шляхом вибіркової імітації процесу інвентаризації і звірення її результатів з фактичними даними;

– перевірка підсумкових даних на підставі їх взаємозв’язків і одержання необхідної інформації про відхилення;

– виявлення відхилень від установлених нормативів, норм шляхом звіряння фактичних витрат на виробництво з НДІ;

– виявлення причин і винуватців відхилень на основі бази знань;

– аудиторське підтвердження вірогідності інформа­ції, що міститься в бухгалтерській звітності;

– оцінка діяльності підприємства;

– моделювання облікового процесу з метою одержання необхідної інформації для управління підприємством.

Під час зовнішнього аудиті виконуються такі роботи:

1) перевірка відповідності звітних даних прийнятому принципу відображення даних у звітності; для цього за визначений період часу проглядаються наявні звітні дані обліку і дані, відображені в звітних документах, з метою прив’язки показників до форм звітності; при цьому використовується НДІ, база знань, у якій зазначені причини неузгодженостей;

2) виконання функцій внутрішнього аудиту;

3) надання додаткових аудиторських послуг з оцінки і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

У практиці аудиту застосовують такі підходи до використання обчислювальної техніки:

1. перевірка даних за допомогою програмних засобів підприємства, що перевіряється шляхом імітації облікових даних;

2. перевірка даних за допомогою спеціальних аудиторс­ьких програм, підготовлених працівниками підприємства, що перевіряється;

3. перевірка даних за допомогою спеціальних аудиторс­ьких програм, підготовлених аудиторською фірмою.