
- •Напрями комп’ютеризації аудиторської діяльності.
- •2. Організаційні моделі комп’ютеризованого аудиту.
- •3. Процедури організації і планування аудиту.
- •4 Проблеми, пов’язані з використанням комп’ютерів в аудиті.
- •5. Загальні вимоги до аудитора у відповідно до стандартів аудиту в умовах комп’ютерних інформаційних систем
- •6. Призначення стандартів аудиту
- •7. Загальний підхід до тестування програмного забезпечення кос.
- •8. Послідовність здійснення комплексного підходу до тестування кос
- •9. Паралельна обробка облікових даних
- •10. Збирання аудиторської інформації за допомогою вбудованого контрольного модуля
- •11. Засоби і методи, які застосовуються для аудиторської перевірки в складних інформаційних системах.
- •12. Процес аудиту з використанням спеціального аудиторського програмного забезпечення.
- •13. Програмні продукти, що використовуються в аудиті.
- •14. Помилки пов’язані із зловживанням в умовах комп’ютерної обробки облікових даних.
- •15. Збір аудиторських доказів з допомогою комп’бтерного тестування.
- •1. Перевірка та аналіз записів на основі аудиторських критеріїв з метою визначення якості, повноти, спроможності і доречності.
- •3. Зіставлення даних різноманітних файлів для визначення узгодженості сумісних даних.
- •16. Заходи і методи захисту інформації в комп’ютеризованій обліковій системі
- •17. Контроль за виконанням облікових записів в обліковій системі.
- •18. Облікова система підприємства як система автоматизованих робочих місць (арм).
- •19. Організаційні особливості аудиторського процесу в обліковій
- •20. Порядок проведення аудиту в системі автоматизованих робочих місць (арм).
- •21. Суть контролюючого і порадного аудиту та принципи побудови їхніх систем
- •24. Комплекси задач комп’ютеризованого зовнішнього контрольно-порадного аудиту
- •Структура контрольно-порадної аудиторської системи (кпас)
- •23. Контролююча частина кпас. Порадна частина кпас.
- •25. Комплекси задач комп’ютеризованого внутрішнього контрольно-порадного аудиту
- •26. Процес аудиту фінансової звітності з використанням комп’ютерних засобів облікової системи.
- •27. Проведення аудиту достовірності звітних даних в умовах комп’ютерного обліку.
- •28. Процедурний та інформаційний зміст комплексів задач аудиторських послуг.
- •29. Комплекс задач аудиту обліку основних засобів.
- •30. Комплекс задач аудиту обліку праці і заробітної плати.
- •31. Комплекс задач аудиту обліку затрат на виробництво.
- •32. Комплекс задач аудиту обліку готової продукції.
- •33. Комплекс задач аудиту обліку розрахунків з бюджетом.
- •34. Комплекс задач аудиту фінансово-розрахункових операцій.
- •Облік касових операцій
- •Довідник типових основ документів
- •Прибутковий касовий ордер Видатковий касовий ордер
- •Платіжна вимога-доручення
- •35. Комплекс задач аудиторського аналізу фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємства.
18. Облікова система підприємства як система автоматизованих робочих місць (арм).
Система АРМ – це трирівневе структурне утворення.
АРМ нижчого рівня (І-ї категорії) призначається для формування і підготовки первинної інформації безпосередньо на місцях її виникнення (в цехах, відділах, складах та ін.), а також для розв’язання необхідних облікових задач. У процесі розв’язування задач виявляють відхилення, їхні причини та винуватців, відомості про яких є важливими для оперативного керівництва процесом виробництва на рівні дільниць, цехів та інших виробничих підрозділів. На цьому рівні управління організовується систематичне своєчасне оформлення норм і внесення їх до нормативно-довідкової інформації АРМ. До посадових осіб-користувачів АРМ І-ї категорії належать: обліковці, майстри, економісти цеху, комірники, товарознавці та ін.
На АРМ середнього рівня (ІІ-ї категорії) контролюють проходження первинної інформації, розв’язують облікові, контрольні, аналітичні задачі з кожної ділянки обліку. Користувачі АРМ цього рівня – бухгалтери відповідних ділянок обліку, старші бухгалтери чи керівники секторів обліку.
АРМ вищого рівня управління (ІІІ-ї категорії) інформаційно взаємопов’язаний із АРМ інших категорій, призначений для узагальнення зведених даних, пов’язаних з розв’язанням регламентних задач із складання оперативної та періодичної звітності. На ньому також може відбуватися оперативний контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, за виконанням визначених показників структурних підрозділів, за дотриманням діючих норм трудових і матеріальних витрат. На цьому рівні проводиться моделювання діяльності та її планування в рамках управлінського обліку. Аналізуються підсумки діяльності окремих структурних підрозділів і підприємства в цілому. Безпосередніми виконавцями-користувачами АРМ ІІІ-ї категорії є головний бухгалтер і його заступники, а споживачем їхньої інформації – керівництво підприємства.
Усі типи АРМ в організаційному аспекті належать до окремих чи об’єднаних ділянок обліку, а тому комплекси облікових функціональних задач цих ділянок є для них базовими.
Для організації розв’язання задач на АРМ застосовують предметну та функціональну форму організації робіт облікового персоналу. Перша передбачає виконання користувачем АРМ завершеного циклу функціональних робіт при розв’язанні конкретної задачі; друга – закріплення за користувачем однорідної сукупності функціональних робіт, що є частиною процесу розв’язування задачі.
У технологічному аспекті розв’язування задач АРМ класифікують відповідно до типів технологічного процесу перетворення інформації: операційний, об’єктний, змішаний.
В операційному технологічному процесі за окремим користувачем АРМ закріплюють одну або кілька споріднених операцій (частіше одну) з перетворенням будь-яких видів інформації.
В об’єктному технологічному процесі за окремими користувачами одна або кілька (частіше кілька) операцій з перетворення інформації одного виду (або з одного документа).
У разі змішаного типу побудови технологічного процесу частина операцій виконується за операційним типом, а частина – за об’єктним.
Застосування певних форм організації робіт, типів технологічного процесу перетворення інформації проводиться з врахуванням однозначного і багатозначного варіантів розподілу задач серед АРМ.
Важливою ознакою класифікації є режим експлуатації АРМ: одинокий, груповий, комбінований.
За одиноким режимом АРМ створюється на базі одного відокремленого комп’ютера, всі ресурси якого (технічні, програмні, інформаційні) знаходяться у монопольному розпорядженні користувача.
При груповому режимі експлуатації на базі одного комп’ютера створюється декілька робочих місць, які об’єднуються за адміністративною і функціональною спільністю.
Комбінований режим експлуатації АРМ поєднує в собі обидва вищеназвані режими. У такому випадку кожне АРМ створюється на базі одного комп’ютера, як у першому режимі, і може експлуатуватися автономно, але в той же час є можливість функціонувати у складі обчислювальної мережі.
До згаданого опису додамо те, що на великих підприємствах зі складним і масивним виробничо-технологічним процесом у підрозділах (нижчий рівень) можуть функціонувати бухгалтерські сектори за ділянками обліку, які можна вважати підкатегорією (ІІ. І) АРМ середнього рівня (другої категорії). Якщо немає таких секторів, то функції їхніх АРМ можуть бути передані АРМ із виробничо-управлінськими функціями цих підрозділів (керівникам, менеджерам, диспетчерам, контролерам, майстрам, бригадирам та ін.). Зазначимо, що АРМ підрозділів реалізують функції щодо ведення управлінського обліку за центрами відповідальності.
Облікова система як система розподільного опрацювання облікової інформації (СРООІ) є складною, і у ній взаємопов’язані функціональні процеси: обліковий, контрольний, аналітичний.
Організація систем АРМ як систем РООІ, які ґрунтуються на локальних мережах (ЛОМ), передбачає застосування архітектурних інформаційно-технологічних рішень таких видів: “файл-сервер”, дворівневий “клієнт-сервер”, багаторівневий “клієнт-сервер”.
Архітектура виду “файл-сервер” означає, що на сервері (файловому сервері) є інтегрована база даних (БД), а на робочих станціях встановлені програмні засоби користувацького інтерфейсу та програми користувачів, за допомогою яких виконують змістове опрацювання даних. Обмін інформацією між робочою станцією і сервером відбувається шляхом передачі необхідних файлів.
Значно більші можливості щодо підвищення продуктивності систем РООІ на основі оптимального розподілу робіт між її клієнтськими (користувацькими) та серверними частинами надають архітектурні рішення “клієнт-сервер”.
Схемою дворівневий “клієнт-сервер” передбачено передачу з робочої станції запиту на дані до сервера, на якому відбувається вибірка даних з БД та їхнє попереднє опрацювання .
У результаті на робочу станцію надходять опрацьовані дані, що скорочує інформаційні потоки в ЛОМ, сервер стає центральною ланкою всієї системи і визначає її надійність. Тому до технічного комплексу сервера ставлять дуже високі вимоги. На практиці вдаються навіть до встановлення серверів-дублерів.