1. Напрями комп’ютеризації аудиторської діяльності.

Головним завданням аудиторів в умовах функціонування ЕОД є: розробка ефективних методик аудиту в середовищі ЕОД з ура­хуванням особливостей вітчизняної нормативної бази, діючої прак­тики бухгалтерського обліку та інших факторів; розробка ауди­торських комп'ютерних засобів, які мають спеціальне технічне, ма­тематичне, програмне, інформаційне та лінгвістичне забезпечення.

У випадках, коли аудитор передає роботу іншим аудиторам або використовує результати робіт, виконаних іншими експертами (асис­тентами), він повинен володіти достатнім обсягом знань про ЕОД, щоб спрямовувати, контролювати і перевіряти роботу помічників. Під час проведення аудиту слід враховувати такі фактори:

а) рівень автоматизації задач бухгалтерського обліку.

б) наявність методик проведення аудиту на підприємстві.

в) доступність облікових даних.

г) важливість існуючої автоматизованої системи обліку, контролю і аудиту.

Засоби і методи, які застосовуються для аудиторської перевірки в складних інформаційних системах, підрозділяються на групи:

а) робота в реальному режимі часу з реальними даними;

б) робота зі статистичними даними;

в) проведення аналізу спеціальними програмними засобами.

Переваги застосування комп'ютерної техніки при проведенні аудиту можна згрупувати за певними категоріями:

• зменшення кількості даних, що обробляються в ручну;

• економія часу на виконання одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;

• перевірка тотожності чи взаємної ув'язки показників різних форм звітності в автоматичному порядку;

• зберігання й багаторазове використання отриманих даних;

• здійснення попередньої оцінки результатів робіт за відхиленнями.

Для використання комп'ютерів у діяльності аудиторів необхідне виконання низки умов:

•наявність розроблених макетів вихідних документів, приз­ начених для оформлення робочої документації, узагальнення результатів виконаних робіт;

•наявність програмного забезпечення, здатного реалізувати мо­делі обробки інформації, доступність програмного забезпечення для користувачів-аудиторів;

•вміння аудитора працювати з персональним комп'ютером.

2. Організаційні моделі комп’ютеризованого аудиту.

Історія існування персональних комп’ютерів, які винайшли в США, налічує більше 25 років. Першим комп’ютером, який зарубіжні спеціалісти віднесли до категорії персональних, був Altair 8800. Він з’явився наприкінці 1974 – на початку 1975 року. До цього були розроблені деякі моделі – прототипи ПК, Але за габаритами вони не могли претендувати на роль настільних персональних комп’ютерів.

За два роки після Altair 8800 користувачам представили – прототипи ПК, Apple II, який у різних модифікаціях, незалежно від назви, типу процесора, вигляду системного блока тощо, ми побачимо на робочих столах і сьогодні. Протягом останніх років технічні і функціональні можливості ПК значно зросли. У діловій сфері набувають розповсюдження комунікаційні технології і мультимедіа, які розвиваються в галузях використання локальних мереж, макромереж ( наприклад, Internet), служб, які працюють у режимі „он-лайн”, а також прямого зв’язку між комп’ютерами.

У зарубіжних країнах історично склалося декілька різних підходів до використання комп’ютерної техніки в аудиті, які можна назвати організаційними моделями комп’ютерного аудиту.

аудит навколо комп’ю Зміст аудиту навколо комп’ютера полягає у свідомому „ізолюванні” комп’ютера і тих внутрішніх контрольних процедур, які притаманні конкретній системі електронної обробки даних (ЕОД). Аудитори досліджують вхідні і вихідні дані з метою їх взаємної ув’язки, Проведення аудиту навколо комп’ютера вимагає наявності добре відпрацьованих схем перевірки і застосування ефективного вхідного контролю, який забезпечує виявлення і виправлення помилок, пов’язаних з обліковою реєстрацією і введенням нових даних у пам’ять комп’ютера.Не менша увага приділяється й вихідному контролю, основною функцією якого є перевірка вихідних даних після комп’ютерної обробки на предмет їхньої повноти, цілісності, точності і відповідності цільовому призначенню.

аудит через комп’ютер.У цьому випадку детальній переверці підлягає комплекс апаратних і програмних засобів, що використовується клієнтом, з метою визначення ступеня надійності виконання операцій, які не сприймаються людиною візуально. Перевагою аудиту через комп’ютер є можливість оцінок ефективності внутрішньокомп’ютерного контролю і його здатність виявляти можливі помилки.

Інші дві організаційні моделі – аудит без використання комп’ютера і аудит з використанням комп’ютера – виникли порівняно недавно. Перша з них полягає у глибокому вивченні всіх вихідних документальних джерел(машинограм, роздрукованих звітів, протоколів помилок тощо) без використання комп’ютерної техніки. Друга передбачає широке застосування апаратних і програмних засобів клієнта для проведення тестування, моделювання операцій та проведення інших процедур. Досить часто аудит з використанням комп’ютера проводиться з допомогою спеціальних програм, розроблених аудиторською фірмою.

Можна додати ще п’яту модель – аудит в комп’ютерних мережах. Через глобальні та локальні (корпоративні) компютерні мережі передається велика кількість інформації, яка цікавить аудиторів. Тому існує пореба у розробці нових технологій аудиту у комп’ютерних мережах і відповідної модифікації нормативного забезпечення комп’ютерного аудиту.