42. Словосполучення як одиниця синтаксису. Типи словосполучень, семантико-синтаксичні відношення к них.

СТИЛІСТИКА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ.

Словосполучення — одна із синтаксичних одиниць, що складається з двох або більшої кількості повнозначних слів. Слова у словосполученні пов'язані підрядним зв'язком: одне з них головне, інші — залежать від нього.

За характером смислових відношень між компонентами словосполу­чення поділяються: 1) на атрибутивні, 2) об’єктні, 3) суб’єктні, 4) обста­винні, 5) комплетивні.

Атрибутивними словосполученнями виступають такі, у яких го­ловне слово позначає предмет, а залежне окреслює його ознаку: ста­ранний учень, виняткова причина, красива дівчина. З-поміж слово­сполучень з атрибутивними відношеннями домінують словосполучен­ня із залежним компонентом, який виражає узагальнену ознаку (прик­метник, займенник, дієприкметник).

Атрибутивні відношення часто виникають і при сполученні імен­ника з іншими частинами мови, яким не притаманний потенціал по­значення узагальненої ознаки: а) іменник + іменник без прийменни­ка: гілка бизки. крило літака: б) іменник + іменник з прийменником: сорочка в клітинки, будинок з дерева: в) іменник + інфінітив: бажан­ня вчитися, стремління малювати: г) іменник + прислівник: кава по-туреиьки.

Стилістика словосполучень

Для культури мовлення важливим є стилістичне ви­користання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення — лексико- семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв’язком.

Слова у словосполученнях (і реченнях) завжди поєд­нуються семантично й граматично. Таке поєднання обов’язкове. Без нього словосполучення неможливе. В підрядному словосполу­ченні завжди наявне граматично незалежне слово (головне, стрижневе, опорне, підпорядковуюче, пояснюване, означуване) і граматично залежне (підпорядковане, пояснююче, означаюче).

Сурядні словосполучення формуються сурядним зв’язком, який забезпечує поєднання синтаксично рів­ноправних, незалежних один від одного компонентів. Кількість таких компонентів у закритих суряд­них словосполученнях сягає двох одиниць: Не тільки розумом, а й ділами любіть Україну; натомість у відкритих сурядних словосполученнях ця кількість може бути багатокомпонентною, кількісно не обмеженоюСтилістика словосполучень, тобто їх функції, вияв­ляються тільки в контексті, у реченні. В окремо взято­му словосполученні: сонячнхСй ранок наявна лише мо­дель (семантична й морфологічна) підрядного словоспо­лучення — номінативна одиниця з двох елементів. Ця словесна модель може стати синтаксичною й комуніка­тивною одиницею (реченням) і набувати різних модифі­кацій, змін, виявів: Сонячний ранок; Сонячний ранок!; Сонячний ранок?; Сонячний ранок!? і т. ін. Отже, сло­восполучення поза реченням тільки існує, а будучи ре^г ченням, стилістично діє. З повною комунікативною са­мостійністю словосполучення виявляється лише у структурі речення .

Окреме словосполучення прийнято розглядати не тільки на власне синтаксичному рівні (із застосуванням до нього терміна «член речення»), а також на рівні лек­сико-морфологічному — як підрядне чи сурядне поєд­нання щонайменше двох повнозначних слів.