
- •Розділ 1. Оцінка хімічної обстановки на ог
- •1.Визначення глибини зони можливого забруднення:
- •2. Визначаємо глибину зони вторинної хмари г2 для знайденої величини Qe2 методом інтерполяції двох найближчих значень в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру:
- •Результатиоцінкихімічної обстановки зводимо в таблицю 1.
- •Розділ 2. Розрахунок кількості людей в місті, що постраждали внаслідок нс
- •1. Розрахувати кількість людей в місті, що потрапили:
- •Приблизна оцінка щільності населення с (чол./ км2)
- •2. Розраховуємо кількість незворотних і санітарних втрат за формулами:
- •3. Розподіл втрат населення за групами (осіб):
- •4. Втрати від вибуття трудох ресурсів з виробництва:
- •5. Втрати на виплату допомоги на поховання :
- •6. Втрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховується на кожну дитину:
- •7. Визначаємо розмір збитків від втрат життя та здоровя населення:
- •Розділ 3. Заходи для захисту персоналу
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
- •Графічний додаток
Висновки та пропозиції
Виконуючи розрахунково-графічну роботу, я набув практичних навичок для здійснення прогнозування та оцінки наслідків аварії на ХНО. Провівши оцінку хімічної обстановки було визначено, що у випадку аварійного викиду 40 т. хімічної речовини під назвою – Метиламін (CH3-NH2), глибина зони хімічного забруднення становитиме 7,504 (км), а також зони можливого і фактичного зараження становитимуть відповідно: 88,384 (км2) і 8,603 (км2). Хмара зараженого повітря підійде до обєкта через 7,2 (хв), що викличе можливі людські втрати у кількості – на відкритій місцевості 58 %, тобто 87 чол. – в сховищах 30 %, тобто 45 чол. Розмір збитків від втрат життя та здоровя населення Нр становить 43397,632 тис. грн.
Список використаних джерел
1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільний захист» для студентів економічного профілю/ Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І. (розділ 2.1.1.)
2. Стеблюк М. Цивільна оборона: Підручник/ Микола Стеблюк,. -2-е вид., перероб. і доп.. -К.: Знання-Прес, 2003. -455 с.
3. Шоботов В. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник/ В. М. Шоботов; М-во освіти і науки України, Приазовський держ. техн. ун-т. -2-ге вид. перероб.. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -436 с.
Графічний додаток
Зони забруднення НХР зображаються на карті-схемі м. Львова
Визначаємо площу розливу НХР і радіус площі розливу:
Sр = Qe2/(h*d), (м2) м2
.rp = √Sp/π, м
rp2 = (120/3,14) = 38,1924 (м)
rp = 6,18 (м)
2. За відомою площею зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначаємо розміри цього еліпса:
S = πab, де π = 3,14 , а = Гп/2, b-мала піввісь.
ДовжинаеліпсадорівнюєвеличиніГп . Ширина еліпса:
B = 2b=4Sф/πГп .
а = 7,504/2 = 3,752 (км)
3. На координатах позначаємо центр аварії і наносимо площу розливу Sр (суцільною лінією).
4. Біля кола зробленопояснюючийнапис( у чисельнику - вид НХР і їїкількість, а у знаменнику - час, дата аварії).
5. Від центру аварії в орієнтованомунапрямкувітру проводимо вісьпрогнозованих зон зараження.
7. Знаючидовжину і максимальну ширину (Гп і В) еліпсазони фактичного зараження, будуємойогонасхемі (суцільноюлінією) і заштриховуємо.
8. На отриманійсхеміробимопояснюючінаписи.
9. У верхнійлівійчастинісхемивказуемометеоумови.
10. Підприємствопосзначаємо на осісліду хмари НХР на заданійвідстані.
Рис.1. Зони можливого забруднення НХР