
- •Розділ 1. Оцінка хімічної обстановки на ог
- •1.Визначення глибини зони можливого забруднення:
- •2. Визначаємо глибину зони вторинної хмари г2 для знайденої величини Qe2 методом інтерполяції двох найближчих значень в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру:
- •Результатиоцінкихімічної обстановки зводимо в таблицю 1.
- •Розділ 2. Розрахунок кількості людей в місті, що постраждали внаслідок нс
- •1. Розрахувати кількість людей в місті, що потрапили:
- •Приблизна оцінка щільності населення с (чол./ км2)
- •2. Розраховуємо кількість незворотних і санітарних втрат за формулами:
- •3. Розподіл втрат населення за групами (осіб):
- •4. Втрати від вибуття трудох ресурсів з виробництва:
- •5. Втрати на виплату допомоги на поховання :
- •6. Втрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника розраховується на кожну дитину:
- •7. Визначаємо розмір збитків від втрат життя та здоровя населення:
- •Розділ 3. Заходи для захисту персоналу
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
- •Графічний додаток
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни: «Цивільний захист»
«Захист робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях»
Варіант № 16
Виконав: ст. гр. ????????
???????????????????????
Прийняв:доц.каф. ТЕБ:
Васійчук В.О.
Львів 2012
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ОЦІНКА ХІМІЧНОЇ ОБСТАНОВКИ НА ОГ…………..…….....…………..4
РОЗДІЛ 2. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ В МІСТІ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВНАСЛІДОК НС……………………...……………………………………………………6
РОЗДІЛ 3.ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ…………………………………….8
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………………......10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………………12
ВСТУП
Людина стала більш активною стороною взаємодії в систем "людина – природа" і своїми непродуманими діями різко порушила баланс екологічної рівноваги. Загалом до ХХ ст. активною стороною взаємодії була, як правило, природа. Зміни клімату, природні катаклізми більше впливали на життя людей, ніж життєдіяльність останніх на природу. 3 того часу, як людина "порушила" закон природної еволюції, вийшла з-під підкорення йому, знайшла шлях розвитку, відмінний від шляху розвитку інших живих організмів, починається соціоприроднича історія – історія взаємовідносин двох суверенних початків: природи і суспільства.
Тривалий час безпека розумілася лише як захист територій від зовнішнього вторгнення і як захист національних інтересів засобами зовнішньої і внутрішньої політики, як глобальна безпека від загрози ядерного самознищення людства.
В нинішньому баченні безпека людини виявляється в захисті від випадкового травмуючого порушення життєвого процесу в побуті, на роботі чи в суспільстві загалом і свободі від загроз голоду, хвороб, репресій.
Усупереч розповсюдженій думці про те, що технічна цивілізація знизила ризик, який пов'язаний з впливом на людину несприятливих природних процесів та явищ, аналіз сучасного світу доводить, що він залишається вразливим до надзвичайних ситуацій, які дестабілізують соціальні та економічні системи.
Головними факторами, що призвели до кризи техногенно-екологічної безпеки, є: демографічний вибух, урбанізація, індустріалізація та хімізація народного господарства.
Розділ 1. Оцінка хімічної обстановки на ог
1.Визначення глибини зони можливого забруднення:
а) визначаємо еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі:
Qe1 =K1∙K3∙ K5 ∙K7 ∙Q0 (т),
Qe1 = 0,13*0,5*0,23*1*40 = 0,598 (т)
де К1 – коефіцієнт, що залежить від умов зберігання НХР;
К3 – коефіцієнт, рівний відношенню пороговоїтоксодози Метиламін (CH3-NH2) до порогової дози інших НХР;
К5 – коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери ( ізотермія);
К7 – коефіцієнт, який враховує вплив температури для первинної хмари);
Q0 = 40 (т) – кількість викинутої НХР
б) визначаємо глибину зони можливого забруднення Г1:
Г1 = 1,92+(2,84-1,92)*(0,598-0,5)/(1-0,5) = 2,1 (км)
в) визначаємо еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі:
Qe2 = (1-K1)∙K2∙K3∙ K4 ∙К5*K6 ∙K7∙*Q0/(h*d)
Qe2 = (1-0,13)*0,034*0,5*1,33*0,23*0,81*1*(40/(0,699*0,05)) = 4,194 (т)
Де К2 - коефіцієнт, що залежить від фізико-механічних властивостей НХР;
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (для швидкості вітру 2 м/с);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув з початку аварії (N = 2 год.);
h = 0,05 м – товщина шару НХР для вільного розливу;
d = 0,699 т/м3 – густина НХР.
T = (h*d)/(K2*K4*K7) год.,
де Т – тривалість випаровування речовини, год.
К6=N0.8 при N<Т і К6=Т0.8 при N>T
2. Визначаємо глибину зони вторинної хмари г2 для знайденої величини Qe2 методом інтерполяції двох найближчих значень в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру:
Г2 = 5,35+(7,2-5,35)*(4,194-3)/(5-3) = 6,454 (км)
а) визначаємо повну глибину забруднення:
Гп = Гmax+ 0.5*Гmin
де Гmax - більша за розміром хмара,
Гmin -менша за розміром хмара.
б) порівнюємо отримане значення з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас:
Г 'п = N · Vп , (км)
Г 'п = 2*12 = 24 (км)
де N = 2 год. - час від початку аварії;
За кінцеву розрахункову глибину зони забруднення приймаємо меншу з глибин Гп і Г 'п.
Менше значення Гп становить 7,504 (км)
в) визначаємо площу можливого забруднення:
SМ = 8,72 * 10-3 * (Гп)2* φ , (км2)
Sм = 8,72 *10-3 *7,504*7,504*180 = 88,384 (км2)
де φ = 180, кутові розміри зони можливого забруднення.
г) визначаємо площу фактичного забруднення:
SФ =К8 * (ГП) 2 * N*0, 2 , (км2)
Sф = 0,133*56,310016*1,1487 = 8,603 (км2)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - К8 = 0.081, при ізотермії - К8 = 0.133, при конвекції - К8 = 0.235).
д) глибину зони незворотних втрат визначають за формулою:
Гнезвор.=Г/3,3 (км)
Гнезв =Г/3,3 = 7,504 / 3,3 = 2,274
е) ширину зони незворотних втрат визначають за формулою:
де, bензв = Гнезв*0,135 = 2,274 * 0,135 = 0,307 (км)
є) площу зони незворотних втрат за формулою:
ж) час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x /V , (хв.)
t = x /VП = 1,4/12 = 0,12 (год) = 7,2 (хв)
де х – відстань від джерела забруднення до заданого об’єкта, (км).
ж) втрати робітників і службовців на ОНГ визначаємо з таблиці. При забезпеченні людей протигазами на 40 % маємо наступні втрати:
– на відкритій місцевості 58 %, тобто 87 чол.
– в сховищах 30 %, тобто 45 чол.
(Самостійно приймаємо, що кількість працюючих, на даному ОГ становить 150 (чол.) )
з) час перебування у засобах індивідуального захисту при температурі 25 ºС за таблицею становить 180 хв.