
- •1. Види захисних споруд
- •2. Цивільна оборона України
- •3.Ступені токсичності сдор
- •4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі
- •Класи сховищ
- •З чого складається загальна стійкість огд
- •7. Розподіл за обсягом та відповідальністю заходів цо
- •8. Поняття токсодози
- •9. Зони, які виникають в осередку вибуху газоповітряної суміші,(гпс) , їх характеристики
- •10. Захисні властивості сховищ
- •11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс
- •12.Структура цо на огд
- •13.Зони, які виділяються при аваріях на аес, їх характеристика
- •14. Прості укриття
- •15. Основний керівний документ , відповідно до якого плануються ї здійснюються інженерно-технічні заходи
- •16. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики в сфері цо
- •17. Первинна і вторинна хмари сдор
- •18. Вбудовані сховища.
- •19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
- •20. Сили цо
- •21. Природний фоновий рівень радіації на території України.
- •22. Окремостоячі сховища
- •23. Розміщення автотранспортних цехів у виробничих будівлях
- •24 Характеристика територій забруднених при аварії на аес
- •25. Основні і допоміжні приміщення сховищ
- •26. Етапи дослідження стійкості огд
- •27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
- •28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
- •29. Критерій стійкості огд від впливу повітряної ударної хвилі.
- •30. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •31. Що включає оцінка стійкості огд
- •32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
- •33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
- •37.Підвищення стійкості роботи огд
- •38.Зони, які виділяють при викиді сдор в результаті аварії на хно
- •39.Кількісний показник стійкості огд до дії повітряної ударної хвилі
- •40.Основний параметр повітряної ударної хвилі
- •41.Як за масштабом та інтенсивністю поділяють пожежі
- •42.Характеристика іонізуючих випромінювань
- •43. Тамбур-шлюз
- •45.Вогнестійкість будинку
- •46.Режими повітропостачання сховищ
- •48.Ступені вогнестійкості будівель
- •49.Допустимі дози опромінення внормальних та умовах згідно норм нрбу
- •50.Межа вогнестійкості конструкції (споруди)
- •51) Межа вогнестійкості конструкції споруд
- •52 Аварійний вихід зі сховищ
- •54 Основні вражаючі фактори вибуху
- •55. Системи життєзабезпечення сховищ.
- •56. Критерії стійкості огд до впливу радіоактивного зараження.
- •58. Способи захисту населення від наслідків нс
- •59. Основні завдання цо
- •60) Гранично допустима концентрація
- •61 Характеристика радіаційної обстановки місцевості
- •62. Захисні споруди
- •63 Завдання РіНр
- •64. Поняття стійкості огд.
- •65. Надзвичайні ситуації.
- •66. Організація, підготовка і проведення РіНр.
- •67. Класифікатор надзвичайних ситуацій
- •68. Сховища
- •69. Ядро угрупувань сил цо при РіНр
- •70. Сдор
- •72. Групи сдор за вражаючими властивостями
- •73 Захисні властивості пру
- •75. Токсичність сдор.
- •76. Атмосфе́рний тиск
- •77. Загальна стійкість огд
- •78. Цивільна оборона України
- •79. Токсодоза
- •80. Захисні властивості сховищ
- •81. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики у сфері цз
- •82. Природний фоновий рівень радіації на території України
- •83. Розміщення автотранспортних шляхів допустимо у виробничих будівлях
- •84. Етапи дослідження стійкості огд
- •85. Підвищення стійкості роботи огд
- •86. Вогнестійкість будівель
- •87. Критерій стійкості огд до впливу радіоактивного зараження
19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
З метою забезпечення стійкості роботи важливих виробничих підприємств (об'єктів) в НС мирного і воєнного часу завчасно проводиться комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів цивільної оборони (ІТЗ ЦО), спрямованих на забезпечення захисту населення і зменшення руйнувань, на підвищення, стійкості роботи об'єкту. Норми ІТЗ ЦО повинні здійснюватись: - при плануванні і забудові нових житлових і промислових районів і міст, будівель і споруд, промислових підприємств, систем і об'єктів електро-, газо-, водопостачання і зв'язку, транспорту, захисних споруд і інших; - при реконструкції міст, підприємств, комунально-енергетичних систем, засобів зв'язку, транспорту.
Вимоги до проектування й побудови промислових підприємств (об'єктів)
1. Нові промислові підприємства (об'єкти) повинні будуватися з врахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об'єкту. 2. Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. При забезпеченні таких розривів виключається можливість перенесення вогню з однієї будівлі на іншу навіть, якщо гасіння пожежі не проводиться.
Ширина протипожежного розриву Lp, м, визначається за формулою: Lp=H1 + H +15 м, де Н і Н2 - висота сусідніх будинків.
3. Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні розміщуватись окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти, прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить її опір ударній хвилі будь-якого вибуху.
4. На підприємствах, які виготовляють або споживають НХР, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачати захист ємностей і комунікацій від руйнування ударною хвилею або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливання отруйних і вибухонебезпечних речовин.
20. Сили цо
Згідно ЗУ “Про Цивільну оборону України” силами цивільної оборони (ЦО) є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування. Війська ЦО підпорядковуються керівникові спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони (МНС України). Війська ЦО виконують завдання щодо попередження та ліквідації наслідків НС відповідно до ЗУ “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”, “Про аварійно-рятувальні служби”, “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”. У склад військ ЦО входять: – чотири окремі мобільні механізовані бригади, одна з них навчальна; – чотири окремі мобільні механізовані полки; – дев’ять окремих аварійно-рятувальних батальйони; – об’єднаний загін оперативного рятування; – регіональний рятувально- координаційний центр; – два вузли зв’язку МНС України. Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, в тому числі й поза межами України, у встановленому законодавством порядку створюються спеціалізовані формування. Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у надзвичайних ситуаціях. Спеціалізовані формування залежно від рівня підпорядкування утворюються: центрального підпорядкування – МНС України, територіального – місцевою державною адміністрацією, об’єктового – адміністрацією підприємств, установ та організацій. Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, м. Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях. До невоєнізованих формувань належать загони, команди, групи, ланки, які призначені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі надзвичайних ситуацій. До невоєнізованих формувань зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.