
- •1. Види захисних споруд
- •2. Цивільна оборона України
- •3.Ступені токсичності сдор
- •4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі
- •Класи сховищ
- •З чого складається загальна стійкість огд
- •7. Розподіл за обсягом та відповідальністю заходів цо
- •8. Поняття токсодози
- •9. Зони, які виникають в осередку вибуху газоповітряної суміші,(гпс) , їх характеристики
- •10. Захисні властивості сховищ
- •11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс
- •12.Структура цо на огд
- •13.Зони, які виділяються при аваріях на аес, їх характеристика
- •14. Прості укриття
- •15. Основний керівний документ , відповідно до якого плануються ї здійснюються інженерно-технічні заходи
- •16. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики в сфері цо
- •17. Первинна і вторинна хмари сдор
- •18. Вбудовані сховища.
- •19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
- •20. Сили цо
- •21. Природний фоновий рівень радіації на території України.
- •22. Окремостоячі сховища
- •23. Розміщення автотранспортних цехів у виробничих будівлях
- •24 Характеристика територій забруднених при аварії на аес
- •25. Основні і допоміжні приміщення сховищ
- •26. Етапи дослідження стійкості огд
- •27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
- •28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
- •29. Критерій стійкості огд від впливу повітряної ударної хвилі.
- •30. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •31. Що включає оцінка стійкості огд
- •32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
- •33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
- •37.Підвищення стійкості роботи огд
- •38.Зони, які виділяють при викиді сдор в результаті аварії на хно
- •39.Кількісний показник стійкості огд до дії повітряної ударної хвилі
- •40.Основний параметр повітряної ударної хвилі
- •41.Як за масштабом та інтенсивністю поділяють пожежі
- •42.Характеристика іонізуючих випромінювань
- •43. Тамбур-шлюз
- •45.Вогнестійкість будинку
- •46.Режими повітропостачання сховищ
- •48.Ступені вогнестійкості будівель
- •49.Допустимі дози опромінення внормальних та умовах згідно норм нрбу
- •50.Межа вогнестійкості конструкції (споруди)
- •51) Межа вогнестійкості конструкції споруд
- •52 Аварійний вихід зі сховищ
- •54 Основні вражаючі фактори вибуху
- •55. Системи життєзабезпечення сховищ.
- •56. Критерії стійкості огд до впливу радіоактивного зараження.
- •58. Способи захисту населення від наслідків нс
- •59. Основні завдання цо
- •60) Гранично допустима концентрація
- •61 Характеристика радіаційної обстановки місцевості
- •62. Захисні споруди
- •63 Завдання РіНр
- •64. Поняття стійкості огд.
- •65. Надзвичайні ситуації.
- •66. Організація, підготовка і проведення РіНр.
- •67. Класифікатор надзвичайних ситуацій
- •68. Сховища
- •69. Ядро угрупувань сил цо при РіНр
- •70. Сдор
- •72. Групи сдор за вражаючими властивостями
- •73 Захисні властивості пру
- •75. Токсичність сдор.
- •76. Атмосфе́рний тиск
- •77. Загальна стійкість огд
- •78. Цивільна оборона України
- •79. Токсодоза
- •80. Захисні властивості сховищ
- •81. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики у сфері цз
- •82. Природний фоновий рівень радіації на території України
- •83. Розміщення автотранспортних шляхів допустимо у виробничих будівлях
- •84. Етапи дослідження стійкості огд
- •85. Підвищення стійкості роботи огд
- •86. Вогнестійкість будівель
- •87. Критерій стійкості огд до впливу радіоактивного зараження
17. Первинна і вторинна хмари сдор
СДОР, сильно діючі отруйні речовини — це такі речовини, або сполуки, які при певній кількості, що перебільшує гранично допустимі величини концентрації (щільності зараження), проявляють шкідливу дію на людей, тварин і рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості.
Зона зараження СДОР — це територія, на якій концентрація СДОР досягає величин, які небезпечні для здоров'я і життя людей.
Глибина зараження — максимальна протяжність відповідної площі зараження за межами місця аварії.
Глибина розповсюдження — максимальна протяжність зони розповсюдження первинної або вторинної хмари СДОР.
Зона розповсюдження — площа хімічного зараження повітря за межами району аварії, що створюється внаслідок розповсюдження хмари СДОР за напрямком вітру.
Тривалість хімічного зараження — це час випаровування СДОР, протягом якого існує небезпека ураження людей.
Первинна хмара СДОР — це пароподібна частина СДОР, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1—2 хв.) в атмосферу частини СДОР з ємності при ії руйнуванні.
Вторинна хмара СДОР — це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з підстильної поверхні.
18. Вбудовані сховища.
Сховища можуть бути вбудованими та окремими. Найбільш поширені вбудовані сховища. Під сховища використовують підвальні або напівпідвальні поверхи виробничих, громадських та житлових будинків. Конструктивну схему вбудованих сховищ вибирають з урахуванням конструкції будівлі, в яку вбудовується сховище.
Рекомендується використовувати каркасну схему. При цьому поєднання елементи каркасу наземної частини будівлі з конструкціями вбудованих сховищ повинні вільно спиратися на покриття вбудованих сховищ. При проектуванні сховищ слід передбачити використання типових збірних залізобетонних конструкцій.
Будівництво окремих заглиблених сховищ допускається при неможливості обладнання вбудованих сховищ.
Згідно характеристики СРЗ вбудовані та пристосовані сховища розташовані під будівлями цехів, ті що стоять окремо розташовані на відстані 30-50 м від цехів, сховище №2 розташовано на відстані 370 м.
Сховища по можливості слід розміщувати:
Вбудовані - під будинками малої поверховості з тих, що будуються на цьому майданчику;овітропостачання
Щільність забудови згідно розрахунку складає 24,5 % тобто у НС на СРЗ можливо утворення суцільної пожежі. В таких умовах система повітропостачання повинна мати 3 режими вентиляції.
У вбудованих сховищах прокладання вказаних мереж інженерних комунікацій, що пов'язані з системами будинків (споруд), в яких вбудовані сховища, допускається за умови встановлення вимикаючих та інших пристроїв, які виключають можливість порушення захисних властивостей сховищ. Каналізаційні стояки повинні бути вміщені у сталеві труби або залізобетонні короби, надійно замуровані у покриття і підлогу сховища.
При проектуванні вбудованих сховищ слід передбачати підсипку землі по покриттю шаром до 1 м.
Мережі водопостачання, опалення і каналізації будинку, які проходять над покриттям вбудованого сховища, повинні прокладатися у спеціальних колекторах (бетонних або залізобетонних каналах), доступних для огляду та виконання ремонтних робіт при експлуатації цих мереж у мирний час. Колектори повинні мати уклон 2 - 3% в бік стоку.
Підсипку землі по покриттю допускається не робити, якщо воно забезпечує потрібний захист від проникаючої радіації та від високих температур при пожежах.