10. Захисні властивості сховищ

Сховища – це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯР, бактеріальних засобів і уражаючих факторів звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

Згідно захисним властивостям сховища поділяються на 5 класів. Захисні властивості визначаються здатністю конструкції спорудження витримувати визначену величину надлишкового тиску повітряної ударної хвилі ядерного вибуху. До захисних властивостей сховищ пред'являються визначені вимоги, які припускають строге виконання правил будівництва та експлуатації. Тільки в цьому випадку захисні спорудження можуть бути застосованими за своїм прямим призначенням. Основними з цих вимог є такі:

- сховища повинні забезпечувати надійний захист від усіх уражаючих факторів НС;

- конструкції, що використовуються при їх будівництві, не повинні втрачати свої механічні властивості в умовах дії високих температур;

- сховища повинні бути відповідно обладнані для перебування в них людей не менше двох діб;

- їхнє перекриття має забезпечувати розрахункову кратність ослаблення іонізуючого випромінювання;

- простіші укриття створюються таким чином, щоб могли захистити людей від світлового випромінювання, проникаючої радіації та дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.

Захисні властивості сховищ забезпечуються високою міцністю і герметичністю огороджуючи конструкцій, входом і внутрішнім обладнанням.

11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс

На стійкість роботи ОГД в умовах НС впливають наступні фактори:

- надійність захисту робітників та службовців;

- спроможність інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти у визначеному ступеню уражаючих факторів стихійного лиха, аварій, катастроф та сучасних видів зброї;

- захищеність об'єкта від вторинних уражаючих факторів (пожеж, вибухів, зараження ОР та СДОР);

- надійність системи забезпечення об'єкта всім необхідним для виробництва (сировиною, паливом, комплектуючими вузлами і деталями, електроенергією, водою, газом та іншим);

- стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО;

- підготовленість об'єкта до ведення РІНР та робіт щодо порушеного виробництва.

12.Структура цо на огд

ЦО на ОГД очолює його керівник. Він несе відповідальність за організацію та стан ЦО, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РіНР. Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. Організаційна структура ЦО на ОНГ залежить від кількості працівників, характеру виробництва та функціонування у воєнний час. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з:- інженерно-технічної частини,- евакуації,- матеріально-технічного постачання.

В склад керівництва ЦО об'єкта входять також керівники громадських організацій. При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО — орган управління начальника ЦО. Штаб ЦО комплектується як штатними працівниками ЦО, так і за рахунок посадових осіб, не звільнених від виконання основних обов'язків, та складається із начальників штабу, його заступників (помічників) з оперативно-розвідувальної роботи, бойової підготовки, а також інших спеціалістів (виходячи із специфіки виробництва чи обстановки). На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО, на які покладаються завдання по виконанню спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РіНР. Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені. (Служба оповіщення та зв'язку, Медична служба, Служба радіаційного і хімічного захисту, Служба охорони громадського порядку, Служба енергопостачання та світломаскування, Аварійно-технічна служба, Служба сховищ і укриттів, Транспортна служба, Служба матеріально-технічного постачання )