
- •1. Види захисних споруд
- •2. Цивільна оборона України
- •3.Ступені токсичності сдор
- •4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі
- •Класи сховищ
- •З чого складається загальна стійкість огд
- •7. Розподіл за обсягом та відповідальністю заходів цо
- •8. Поняття токсодози
- •9. Зони, які виникають в осередку вибуху газоповітряної суміші,(гпс) , їх характеристики
- •10. Захисні властивості сховищ
- •11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс
- •12.Структура цо на огд
- •13.Зони, які виділяються при аваріях на аес, їх характеристика
- •14. Прості укриття
- •15. Основний керівний документ , відповідно до якого плануються ї здійснюються інженерно-технічні заходи
- •16. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики в сфері цо
- •17. Первинна і вторинна хмари сдор
- •18. Вбудовані сховища.
- •19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
- •20. Сили цо
- •21. Природний фоновий рівень радіації на території України.
- •22. Окремостоячі сховища
- •23. Розміщення автотранспортних цехів у виробничих будівлях
- •24 Характеристика територій забруднених при аварії на аес
- •25. Основні і допоміжні приміщення сховищ
- •26. Етапи дослідження стійкості огд
- •27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
- •28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
- •29. Критерій стійкості огд від впливу повітряної ударної хвилі.
- •30. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •31. Що включає оцінка стійкості огд
- •32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
- •33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
- •37.Підвищення стійкості роботи огд
- •38.Зони, які виділяють при викиді сдор в результаті аварії на хно
- •39.Кількісний показник стійкості огд до дії повітряної ударної хвилі
- •40.Основний параметр повітряної ударної хвилі
- •41.Як за масштабом та інтенсивністю поділяють пожежі
- •42.Характеристика іонізуючих випромінювань
- •43. Тамбур-шлюз
- •45.Вогнестійкість будинку
- •46.Режими повітропостачання сховищ
- •48.Ступені вогнестійкості будівель
- •49.Допустимі дози опромінення внормальних та умовах згідно норм нрбу
- •50.Межа вогнестійкості конструкції (споруди)
- •51) Межа вогнестійкості конструкції споруд
- •52 Аварійний вихід зі сховищ
- •54 Основні вражаючі фактори вибуху
- •55. Системи життєзабезпечення сховищ.
- •56. Критерії стійкості огд до впливу радіоактивного зараження.
- •58. Способи захисту населення від наслідків нс
- •59. Основні завдання цо
- •60) Гранично допустима концентрація
- •61 Характеристика радіаційної обстановки місцевості
- •62. Захисні споруди
- •63 Завдання РіНр
- •64. Поняття стійкості огд.
- •65. Надзвичайні ситуації.
- •66. Організація, підготовка і проведення РіНр.
- •67. Класифікатор надзвичайних ситуацій
- •68. Сховища
- •69. Ядро угрупувань сил цо при РіНр
- •70. Сдор
- •72. Групи сдор за вражаючими властивостями
- •73 Захисні властивості пру
- •75. Токсичність сдор.
- •76. Атмосфе́рний тиск
- •77. Загальна стійкість огд
- •78. Цивільна оборона України
- •79. Токсодоза
- •80. Захисні властивості сховищ
- •81. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики у сфері цз
- •82. Природний фоновий рівень радіації на території України
- •83. Розміщення автотранспортних шляхів допустимо у виробничих будівлях
- •84. Етапи дослідження стійкості огд
- •85. Підвищення стійкості роботи огд
- •86. Вогнестійкість будівель
- •87. Критерій стійкості огд до впливу радіоактивного зараження
72. Групи сдор за вражаючими властивостями
. За своїми вражаючими властивостями СДОР поділяються натакі групи:
1) речовини з переважно задушливою дією (хлор, фосген,хлорпікрин та ін.);
2) речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю,ціаністий водень та ін.);
3) речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акри-лонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид,фтористий водень);
4) речовини, які діють на генерацію, проведення і передачунервового імпульсу — нейротропні отрути (сірковуглець, тетра-етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);
5) речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гід-розин та ін.);
6) метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.) .
73 Захисні властивості пру
При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають людей від зовнішнього гама-випромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху.
При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритій! місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті (сховищі).
Всі захисні споруди, виконані з неметалевих матеріалів, захищають від гама-нейтронного випромінювання. їх ефективність може бути підвищена шляхом застосування прокладок з легких матеріалів. Протирадіаційні укриття влаштовують з розрахунком найбільшого Кпосл. будинках послаблюють радіацію у 200-300 разів, середня частина підвалу цегляного будинку в декілька поверхів — у 500-1000 разів. Підвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз.
Під протирадіаційні укриття можуть бути використані і наземні поверхи. Найбільш придатні для цього кам'яні і цегляні будинки, які мають капітальні стіни та невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових будинків послаблюють радіацію в 5-7 раз, а верхні (за винятком останнього) у 50 разів. У ПРУ повинні бути основні та допоміжні приміщення. До основних, належать місця для розміщення людей, а до допоміжних — санітарні вузли, вентиляційні та інші. Площа приміщення для укриття людей розраховується з норми на одну людину 0,4-0,5 м2.
Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання.
При розміщенні ПРУ у підвалах, погребах і інших заглиблених приміщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розміщення нар. Місткість ПРУ залежить від площі приміщень для укриття і може бути на 50 і більше людей.
В ПРУ місткістю до 300 чоловік фільтровентиляційне обладнання може встановлюватись у приміщеннях для укриття людей. В ПРУ місткістю більше 300 чоловік передбачають приміщення для фільтровентиляційного обладнання. Для зберігання зараженого одягу при одному з виходів (входів) передбачають спеціальне місце, яке відгороджується від приміщення для людей перегородками з вогнетривкого матеріалу. В ПРУ, місткістю до 50 чоловік для зараженого одягу допускається улаштування при вході вішалів, розмішених за шторою. У ПРУ