52 Аварійний вихід зі сховищ

Приміщення сховищ на території об`єкта поділяються на основні та допоміжні. До основних належать відсіки (приміщення для людей і тамбур-шлюзи, до допоміжних -- фільтровентиляційні камери (ФВК), санітарні вузли, захищені дизельні електростанції (ДЕС), захищені входи і виходи [2].

Кількість входів у сховище визначається з розрахунку один вхід розміром 80 х 180 см на 200 чол.; але й для сховищ малої місткості бажано мати 2 входи. Вони повинні розташовуватися на протилежних сторонах. Захист від потрапляння у сховище через вхід радіоактивних і ОР забезпечується обладнанням тамбурів.

Двері повинні мати резинові прокладки і клинові затвори, які забезпечують щільне притискання дверного полотна до дверної коробки.

Аварійний вихід робиться у вигляді підземної галереї розміром у поперечнику 90x130 см з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту, що закінчується оголів'ям (оголів'я -- верхня частина шахти аварійного виходу або системи повітропостачання; для запобігання потрапляння в шахту атмосферних опадів і сторонніх предметів обладнується козирком). Вихід у галерею закривається захисно-герметичними ставнями, які встановлюються із зовнішнього і внутрішнього боків стіни.

Оголів'я аварійного виходу повинне бути віддалене від оточуючих будинків на відстань, що становить не менше половини висоти будинку плюс 3 м, виступати над поверхнею землі на 1,2-1,5 м; и кожній його стіні повинен бути отвір розміром 0,6 х 0,8 м, обладнаний жалюзійними ґратами, які відчиняються всередину.

54 Основні вражаючі фактори вибуху

Основними вражаючими чинниками вибухів є:

• Повітряна ударна хвиля (ВУВ), що виникає при ядерних вибухах, вибухах детонуючих та ініціюючих речовин, при вибухових перетвореннях хмар паливно-повітряних сумішей, вибухів резервуарів з перегрітої рідиною і резервуарів під тиском;  - тепловие випромінюванням і розлітаються осколками. Осколкові поля, створювані летять уламками різного роду об'єктів.

• дія токсичних речовин, які застосовувалися в технологічному процесі або утворилися під час пожежі або інших аварійних ситуаціях  Основними параметрами вражаючих факторів є: 

• Повітряної ударної хвилі - надлишковий тиск у її фронті;  - Осколкового поля - кількість осколків, їх кінетична енергія і радіус розльоту.  У результаті дії уражаючих факторів вибуху відбувається руйнування або пошкодження будівель, споруд, обладнання, елементів комунікації, і загибель людей і тварин. 

Вторинними наслідками вибухів є поразка знаходяться всередині об'єктів, уламками завалених конструкцій будівлі, їх поховання під уламками. У результаті вибухів можуть виникнути пожежі, витік небезпечних речовин з пошкодженого обладнання. 

При вибухах люди отримують термічні та механічні травми. Характерні опіки верхніх дихальних шляхів, тіла, черепно-мозкові травми,множинні переломи і удари, комбіновані ураження. 

Це не основне до питання, але прочитайте на всяк випадок:

Ударна хвиля досягає земної поверхні і відбивається від неї на деякій відстані від епіцентру вибуху, фронт відбитої хвилі зливається з фронтом падаючої хвилі, внаслідок чого утворюється так званий головний хвиля з вертикальним фронтом. 

При наземному вибуху повітряна ударна хвиля, як і при повітряному вибуху, поширюється від епіцентру з вертикальним фронтом. 

При підземному вибуху повітряна ударна хвиля послаблюється грунтової середовищем. При вибухах на малих глибинах має місце лише хвиля від виходу газів. А на великих глибинах при наявності камуфлет (розривів без утворення воронки) проявляється тільки "наведена" хвиля. 

Основними параметрами, що визначають інтенсивність ударної хвилі, є: надмірний тиск у фронті і тривалість фази стиснення. Ці параметри залежать від маси заряду ВР певного типу (тобто енергії вибуху), висоти, умов вибуху і відстані від епіцентру. 

Масштаби наслідків вибухів залежать від їх потужності детонаційної і середовища, в якій вони відбуваються. Радіуси зон ураження можуть доходити до декількох кілометрів.

Розрізняють три зони дії вибуху. 

Зона I - дія детонаційної хвилі. Для неї характерно інтенсивне дробить дію, в результаті якого конструкції руйнуються на окремі фрагменти, що розлітаються з великими швидкостями від центра вибуху. 

Зона II - дія продуктів вибуху. У ній відбувається повне руйнування будинків і споруд під дією розширюються продуктів вибуху. На зовнішній межіцієї зони утворюється ударна хвиля відривається від продуктів вибуху і рухається самостійно від центра вибуху. Вичерпавши свою енергію, продукти вибуху, розширившись до щільності, що відповідає атмосферному тиску, не виробляють більше руйнівної дії. 

Зона III - дія повітряної ударної хвилі. Ця зона включає три підзони: ІІІа - сильних руйнувань, ІІІб - середніх руйнувань, IIIв - слабких руйнувань. На зовнішній межі зони III ударна хвиля вироджується в звукову, яку було чути на значних відстанях