- •1. Види захисних споруд
- •2. Цивільна оборона України
- •3.Ступені токсичності сдор
- •4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі
- •Класи сховищ
- •З чого складається загальна стійкість огд
- •7. Розподіл за обсягом та відповідальністю заходів цо
- •8. Поняття токсодози
- •9. Зони, які виникають в осередку вибуху газоповітряної суміші,(гпс) , їх характеристики
- •10. Захисні властивості сховищ
- •11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс
- •12.Структура цо на огд
- •13.Зони, які виділяються при аваріях на аес, їх характеристика
- •14. Прості укриття
- •15. Основний керівний документ , відповідно до якого плануються ї здійснюються інженерно-технічні заходи
- •16. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики в сфері цо
- •17. Первинна і вторинна хмари сдор
- •18. Вбудовані сховища.
- •19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
- •20. Сили цо
- •21. Природний фоновий рівень радіації на території України.
- •22. Окремостоячі сховища
- •23. Розміщення автотранспортних цехів у виробничих будівлях
- •24 Характеристика територій забруднених при аварії на аес
- •25. Основні і допоміжні приміщення сховищ
- •26. Етапи дослідження стійкості огд
- •27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
- •28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
- •29. Критерій стійкості огд від впливу повітряної ударної хвилі.
- •30. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •31. Що включає оцінка стійкості огд
- •32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
- •33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
- •37.Підвищення стійкості роботи огд
- •38.Зони, які виділяють при викиді сдор в результаті аварії на хно
- •39.Кількісний показник стійкості огд до дії повітряної ударної хвилі
- •40.Основний параметр повітряної ударної хвилі
- •41.Як за масштабом та інтенсивністю поділяють пожежі
- •42.Характеристика іонізуючих випромінювань
- •43. Тамбур-шлюз
- •45.Вогнестійкість будинку
- •46.Режими повітропостачання сховищ
- •48.Ступені вогнестійкості будівель
- •49.Допустимі дози опромінення внормальних та умовах згідно норм нрбу
- •50.Межа вогнестійкості конструкції (споруди)
- •51) Межа вогнестійкості конструкції споруд
- •52 Аварійний вихід зі сховищ
- •54 Основні вражаючі фактори вибуху
- •55. Системи життєзабезпечення сховищ.
- •56. Критерії стійкості огд до впливу радіоактивного зараження.
- •58. Способи захисту населення від наслідків нс
- •59. Основні завдання цо
- •60) Гранично допустима концентрація
- •61 Характеристика радіаційної обстановки місцевості
- •62. Захисні споруди
- •63 Завдання РіНр
- •64. Поняття стійкості огд.
- •65. Надзвичайні ситуації.
- •66. Організація, підготовка і проведення РіНр.
- •67. Класифікатор надзвичайних ситуацій
- •68. Сховища
- •69. Ядро угрупувань сил цо при РіНр
- •70. Сдор
- •72. Групи сдор за вражаючими властивостями
- •73 Захисні властивості пру
- •75. Токсичність сдор.
- •76. Атмосфе́рний тиск
- •77. Загальна стійкість огд
- •78. Цивільна оборона України
- •79. Токсодоза
- •80. Захисні властивості сховищ
- •81. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики у сфері цз
- •82. Природний фоновий рівень радіації на території України
- •83. Розміщення автотранспортних шляхів допустимо у виробничих будівлях
- •84. Етапи дослідження стійкості огд
- •85. Підвищення стійкості роботи огд
- •86. Вогнестійкість будівель
- •87. Критерій стійкості огд до впливу радіоактивного зараження
32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
При отриманні сигналу про аварію на АЕС робоча зміна ховається у сховищах, а населення — у захисних спорудах. При цьому одягаються засоби індивідуального захисту, береться запас їжі, води,
предметів першої необхідності. Якщо обставини змушують людей ховатись у квартирах або у виробничих приміщеннях, то потрібно провести герметизацію: прикрити тканиною вікна, у будинках з пічним опаленням перекрити труби. Слід пам'ятати, що дози опромінення значно менші під час перебування людей у різних будинках і спорудах. На зараженій місцевості потрібно поводитись дуже обережно: використовувати засоби індивідуального захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно вдягати засоби індивідуального захисту органів дихання й шкіри.
Отримавши інформацію про викид в атмосферу ХНР і про небезпеку хімічного зараження, необхідно надіти засоби індивідуального захисту органів дихання, найпростіші засоби захисту шкіри (плащі, накидки) і покинути район аварії. Якщо засоби індивідуального захисту відсутні і вийти з району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки. Вхідні двері повісьте шторою, використовуючи ковдри і будь-які щільні тканини. Заклейте щілини у вікнах і стики рам плівкою, лейкопластирем або звичайним папером від проникнення у приміщення парів (аерозолів) ХНР. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою особисті документи, необхідні речі, одягніть протигаз або ватно-марлеву пов'язку, накидку або плащ, гумові чоботи. Виходьте із зони хімічного зараження у бік, перпендикулярний напрямку вітру. Обходьте переходи через тунелі, яри, лощини –у низьких місцях може бути висока концентрація ХНР.
33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
Приміщення для укриття людей у сховищі обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд. Для забезпечення водою сховище обладнується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж передбачено ємності для аварійного запасу води. У сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) з встановленням засувки всередині сховища і аварійного резервуару для збору фекалій. Електрозабезпечення сховища виконується від
зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності. У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення. У сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень у цих випадках не нормується. Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.
№34 Види стійкості ОГД при вибухах
Під стійкість роботи підприємства розуміють здатність його в НС випіскати продукцію в запланованому об’ємі не порушуючи поставок, а отриманні пошкодження ліквідовувати в короткий термін.
Під стійкістю роботи об’єкту розуміють:
Стійкість інженерно-технічного комплексу (споруди, обладнання, енерго-, водопостачання та водовідведення);
Стійкість виробничої діяльності (захист працівників, систем управління, постачання і спроможність підприємства відновляти свою роботу в короткі терміни).
Чинники які впливають на стійкість роботи ОГ в умовах НС:
Розташування ОГ відносно джерела руйнівного впливу;
Підготовленість об’єкту до запобігання і ліквідації самої НС;
Надійність захисту працівників;
Надійність систем постачання об’єкту всім необхідним.
З перерахованих вище чинників випливають наступні методи роботи:
Обмеження загального росту міст і підприємств;
Будівництво найважливіших об’єктів за межами зон можливих руйнувань;
Будівництво підприємств-дублерів;
Розмі шляхів сполучення для підприємства;
Розширення міжгалузевих та міжоб’єктових зв’язків.
№ 35 Структура ЦО на ОГД
Мета організації ЦО на ОГД - завчасна підготовка підприємства до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій, зниження втрат, створення умов для підвищення стійкості його роботи та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР).
ЦО на ОГД очолює його керівник. Він несе відповідальність за організацію та стан ЦО, за постійну готовність її сил і засобів до проведення РіНР. Начальник ЦО об'єкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться об'єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого розташований об'єкт. Організаційна структура ЦО на ОНГ залежить від кількості працівників, характеру виробництва та функціонування у воєнний час. На допомогу начальнику ЦО об'єкта призначається заступник, або декілька. Як правило, призначаються заступники з:
- інженерно-технічної частини,
- евакуації,
- матеріально-технічного постачання.
В склад керівництва ЦО об'єкта входять також керівники громадських організацій.
При начальникові ЦО об'єкта створюється штаб ЦО — орган управління начальника ЦО. Склад штабу залежить від значення підприємства.
Робота штабу організовується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об'єкта, старшого штабу та рішень місцевої державної адміністрації (органу виконавчої влади).
Штаб ЦО здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців та забезпечує своєчасне оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій. Організовує і забезпечує безперервне управління ЦО.
На об'єкті залежно від характеру його виробничої діяльності створюються служби ЦО, на які покладаються завдання по виконанню спеціальних заходів і забезпечення дій формувань при проведенні РіНР.
Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об'єкта, з числа начальників відділів, цехів, на базі яких вони створені.
Служби ЦО: Служба оповіщення та зв'язку створюється на базі вузла зв'язку об'єкта (диспетчерського зв'язку, електроцеху), медична служба організовується на базі медсанчастини (поліклініки) об'єкта, начальник служби — головний лікар; служба радіаційного і хімічного захисту (створюється на базі лабораторій підприємства); служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділів відомчої охорони та народних дружин; служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика; аварійно-технічна служба; служба сховищ і укриттів; транспортна служба; служба матеріально-технічного постачання.
На підприємствах із невеликою кількістю виробничого персоналу служби ЦО не створюються, їх функції при проведенні необхідних заходів виконують окремі особи, які керують відповідними формуваннями ЦО.
№ 36 Азимут ВІтру
Азимут середнього вітру — це кут у горизонтальній площині між напрямком, звідки дме вітер, і відрахованим за ходом годинникової стрілки.
Методом прогнозу можна встановити напрямок і швидкість руху радіоактивної хмари, час її підходу до населеного пункту, час випадання радіоактивних речовин, визначити розміри зон радіоактивного забруднення і найбільш імовірне їх розміщення на місцевості.
У зв'язку з тим, що процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, ця обставина дає можливість використати дані прогнозування завчасно, тобто до надходження радіоактивних речовин до населеного пункту і проведення низки особливо важливих заходів для захисту населення й особового складу рятувальних служб. До таких заходів належать: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, завершення робіт підготовки протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту органів дихання, підготовка тваринницьких приміщень для укриття сільськогосподарських тварин, заготівля кормів, укриття урожаю, захист джерел питної води, продуктів харчування, сировини та ін.
За результатами прогнозування проводиться оцінка можливих наслідків впливу радіоактивного забруднення на населення, на ведення рослинництва, тваринництва, лісового господарства та промислову діяльність.
Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов'язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів рятувальних формувань, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.