- •1. Види захисних споруд
- •2. Цивільна оборона України
- •3.Ступені токсичності сдор
- •4. Ступені контузії людини при впливі надлишкового тиску фронту ударної хвилі
- •Класи сховищ
- •З чого складається загальна стійкість огд
- •7. Розподіл за обсягом та відповідальністю заходів цо
- •8. Поняття токсодози
- •9. Зони, які виникають в осередку вибуху газоповітряної суміші,(гпс) , їх характеристики
- •10. Захисні властивості сховищ
- •11. Фактори, які впливають на стійкість огд в умовах нс
- •12.Структура цо на огд
- •13.Зони, які виділяються при аваріях на аес, їх характеристика
- •14. Прості укриття
- •15. Основний керівний документ , відповідно до якого плануються ї здійснюються інженерно-технічні заходи
- •16. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики в сфері цо
- •17. Первинна і вторинна хмари сдор
- •18. Вбудовані сховища.
- •19. Ширина протипожежного розриву між будівлями
- •20. Сили цо
- •21. Природний фоновий рівень радіації на території України.
- •22. Окремостоячі сховища
- •23. Розміщення автотранспортних цехів у виробничих будівлях
- •24 Характеристика територій забруднених при аварії на аес
- •25. Основні і допоміжні приміщення сховищ
- •26. Етапи дослідження стійкості огд
- •27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
- •28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
- •29. Критерій стійкості огд від впливу повітряної ударної хвилі.
- •30. Зони фактичного і можливого зараження сдор
- •31. Що включає оцінка стійкості огд
- •32. Засоби захисту, які використовуються при аваріях на аес та хно
- •33. Характеристика приміщень для укриття людей в сховищі
- •37.Підвищення стійкості роботи огд
- •38.Зони, які виділяють при викиді сдор в результаті аварії на хно
- •39.Кількісний показник стійкості огд до дії повітряної ударної хвилі
- •40.Основний параметр повітряної ударної хвилі
- •41.Як за масштабом та інтенсивністю поділяють пожежі
- •42.Характеристика іонізуючих випромінювань
- •43. Тамбур-шлюз
- •45.Вогнестійкість будинку
- •46.Режими повітропостачання сховищ
- •48.Ступені вогнестійкості будівель
- •49.Допустимі дози опромінення внормальних та умовах згідно норм нрбу
- •50.Межа вогнестійкості конструкції (споруди)
- •51) Межа вогнестійкості конструкції споруд
- •52 Аварійний вихід зі сховищ
- •54 Основні вражаючі фактори вибуху
- •55. Системи життєзабезпечення сховищ.
- •56. Критерії стійкості огд до впливу радіоактивного зараження.
- •58. Способи захисту населення від наслідків нс
- •59. Основні завдання цо
- •60) Гранично допустима концентрація
- •61 Характеристика радіаційної обстановки місцевості
- •62. Захисні споруди
- •63 Завдання РіНр
- •64. Поняття стійкості огд.
- •65. Надзвичайні ситуації.
- •66. Організація, підготовка і проведення РіНр.
- •67. Класифікатор надзвичайних ситуацій
- •68. Сховища
- •69. Ядро угрупувань сил цо при РіНр
- •70. Сдор
- •72. Групи сдор за вражаючими властивостями
- •73 Захисні властивості пру
- •75. Токсичність сдор.
- •76. Атмосфе́рний тиск
- •77. Загальна стійкість огд
- •78. Цивільна оборона України
- •79. Токсодоза
- •80. Захисні властивості сховищ
- •81. Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує здійснення державної політики у сфері цз
- •82. Природний фоновий рівень радіації на території України
- •83. Розміщення автотранспортних шляхів допустимо у виробничих будівлях
- •84. Етапи дослідження стійкості огд
- •85. Підвищення стійкості роботи огд
- •86. Вогнестійкість будівель
- •87. Критерій стійкості огд до впливу радіоактивного зараження
27 Типи ядерних реакторів,що експлуатуються в Україні
В Україні для вироблення електроенергії на атомних електростанціях використовують водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР). Західний аналог радянського типу реакторів ВВЕР називають «реактором з водою під тиском» - «pressurized water reactor» (PWR). Цей тип реакторів є найбільш поширеним у країнах колишнього соціалістичного табору. Даний тип має невеликі розміри і виробляє велику кількість енергії.
Окрім старих ВВЕР 440-230, що були згадані вище, і які належать до першого покоління реакторів, також в експлуатації є друге покоління ВВЕР, тип 440-213. Такі реактори, за твердженнями проектантів, мають більш ефективнішу аварійну систему охолоджування активної зони реактора.
В Україні працюють 2 реактори 440-213 та 13 блоків ВВЕР-1000. Ці реактори мають істотні недоліки в порівнянні з аналогами, що експлуатуються в Західній Європі, які пов’язанні з стабільністю в управлінні і пожежною безпекою.
Крім цього в Україні експлуатуються 2 несерійні блоки ВВЕР-1000/302 (1-й блок ПУАЕС) та ВВЕР 1000/338 (2-й блок ПУАЕС), які є одними з перших побудованих ВВЕР-1000 і являються майже експериментальними прототипами, так званої, «малої серії».
На території України розташовані 2 дослідні реактори (у Києві та у Севастополі) та одна критична збірка (в Харкові), яку на цей час зупинено.
Реактори РБМК-1000 встановлені на Чорнобильській АЕС (зупинений у 2000 р.)
28. Стани вертикальної стійкості атмосфери
Розміри та характер хімічного зараження залежать від фізико-хімічних та токсичних властивостей ОР, засобів та способів їх використання, метеорологічних умов, рослинного покриву, рельєфу місцевості та характеру забудови.
З метеорологічних умов найбільший вплив справляє вертикальна стійкість приземного шару атмосфери, швидкість, напрямок вітру, температура ґрунту
і повітря, опади.
Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери:
а) інверсія (найбільша стійкість)( коли нижні приземні шари повітря холодніші та важчі за верхні. При цьому спостерігаються низхідні струми повітря. Хмара зараженого повітря розповсюджується на далекі відстані ? до 20-40 км. Такий стан буває вночі або погожого зимового дня;
б) ізотермія (менша стійкість)( коли температура повітря на поверхні ґрунту і на висоті 20-30 м від землі приблизно однакова, а тому нема його вертикального переміщення, і хмара зараженого повітря розповсюджується вітром на відстань 10-12 км. Такий стан буває ранком або ввечері, а також у хмарні дні;
в) конвекція (найменша стійкість), коли більш теплі і легкі нижні шари повітря піднімаються вгору, викликаючи сильне розсіювання парів та аерозолів ОР, внаслідок чого хмара зараженого повітря розповсюджується на відстань 3-4 км. Такий стан буває в ясні літні дні.
Ступінь вертикальної стійкості приземного шару повітря може бути визначена за даними прогнозу погоди за допомогою графіка.
Більш точно ступінь вертикальної стійкості повітря можна визначити по швидкості вітру на висоті 1 м V1 і температурному градієнту Dt (Dt = t50 — t200, де t50 — температура повітря на висоті 50 див; t200 — температура повітря на висоті 200 див від поверхні землі) за допомогою графіка. Оцінка хімічної обстановки на об'єктах, що мають СДОР, проводиться для організації захисту людей, що можуть виявитися в зонах хімічного зараження.