4. Система протипожежного захисту:

Система протипожежного захисту ­– це сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї (ДСТУ 22272 - 93).

4.1. Відомо, що будь-яку аварію, пожежу, нещасний випадок чи професійну хворобу дешевше попередити, ніж ліквідовувати наслідки.

Попередження розповсюдження пожеж в основному визначається по­жежною безпекою будівель і споруд і забезпечується:

- правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівель;

- розташуванням приміщень та виробництв з врахуванням вимог пожежної безпеки;

- встановлення протипожежних перешкод в будівлях, системах вентиляції, паливних і кабельних комунікаціях;

- обмеження витікання та розтікання горючих рідин при пожежах;

- влаштування протидимного захисту;

- проектування шляхів евакуації;

- проектування шляхів під'їзду при ліквідації пожеж.

Якщо пожежа вже почалася, то успіх швидкої локалізації і ліквідації пожежі на початку залежить від наявності засобів гасіння, вміння ними користу­ватися спеціалістами і всіма працівниками.

4.2. Процес горіння припиняється:

- при охолодженні горючої речовини до температури, нижче ніж температура її займання;

- при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

- при припиненні проходження пари чи газів горючої речовини в зону горіння.

Горіння припиняють з допомогою таких речовин:

Вода - найдешевше і найдоступніше. Придатна до гасіння більшості речовин. Струменем води гасять тверді речовини (при цьому знижується їх температура, збивається полум'я, вода при випаровуванні не дає доступу кисню повітря). Дощуванням і водяним пилом - тверді волокнисті, сипучі речовини, спирти, трансформаторне і моторні масла.

Водою гасити не можна - легкозаймисті рідини (бензин, гас, бо вода розбризкує їх, збільшуючи площу горіння, а також іде вниз і збільшує площу розтікання), карбіди, селітру, металевий натрій, калій, магній і його сплави, електрообладнання під напругою, цінні папери і устаткування.

Водяна пара - ефективна і планується у приміщенні до 500м³ вогнегасяча концентрація в повітрі - 35%.

Водні розчини солей - для гасіння речовин, що погано змочуються. До­дають поверхнево-активні речовини - ПО-1, НП-16, ДП.

4.3. Засоби гасіння пожеж.

До первинних засобів пожежогасіння відносять вогнегасники різ­них типів.

Вогнегасники вуглекислотні - призначені для гасіння всіх видів заго­рання. Виходячи з сопла вуглекислота збільшується в об'ємі в 500 разів. Утво­рюється снігоподібна вуглекислота, яка при випаровуванні охолоджує горючу речовину і ізолює її від кисню. Дієва довжина струменя вогнегасника біля 4м, час дії 30-60с. До ручних відносять ОУ-2, ОУ-3, ОУ-5. Пересувні - ОУ-25, ОУ-80.

Вогнегасники повітряно-пінні - гасять тверді і рідкі речовини. Не мож­на гасити електроустановки, бо піна електропровідна. Ручні - ОВП-5, ОВП-10.

Пересувні - ОВП-100. Стаціонарні - ОВП-250.

Хімічно-пінні - ручні ОХП-10, ОП-М, ОП-9ММ,

Брометило-хладоновий - ОБХ- 3 (хладоновий ОХ-3). Діюча речовина руйнує озоновий шар Землі, тому міжнародною конвенцією заборонено їх застосування. До цієї ж групи відносять і хладонові аерозольні - О АХ 0,5.

Порошкові - ОП-1, ОП-2, ОП-5, ОП-9, ОП-10, ОП-50 та їх модифікації.

Комбіновані - одночасно порошком і повітряно-механічною піною -ОХВП-10.

Пожежні автомобілі - для доставки вогнегасних засобів, бойового складу пожежників. Це автоцестерни, автонасосні станції, автонасоси;

- автомобілі з обладнанням для повітряно-пінного, порошкового, вугле­кислотного, газоводяного і комбінованого гасіння;

- пожежні авто драбини і автопідіймачі.

Мотопомпи - призначені для подачі води від джерел (водойми, пожежні гідранти) до місця пожежі. Мотопомпа - це двигун внутрішнього згорання і відцентровий насос.

Переносні мотопомпи - МП-66А, МП-800Б, причепні - МП-1600.