4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 кк).

Стаття 47 передбачає: “Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотан­ням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховно­го характеру та не порушуватиме громадського порядку.

У разі порушення умов передачі на поруки особа притягається до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин”.

Матеріально-правовою передумовою звільнення особи від кримі­нальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки є вчинення нею вперше злочину невеликої або середньої тяжкості (див. ст. 12 КК).

Поняття вперше вчиненого злочину невеликої і середньої тяж­кості розкрите при характеристиці передумови звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК.

Процесуальною передумовою аналізованого виду звільнення від кримінальної відповідальності є наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу на поруки осо­би, яка вчинила один із зазначених злочинів.

Колектив підприємства, установи, організації утворюють особи, які своєю працею чи навчанням беруть участь в його (її) діяльності. не утворюють зазначеного колективу члени громадського об’єднання (наприклад, профспілкової організації, політичної партії тощо). Особа, яка вчинила вперше злочин невеликої або середньої тяжкості, повинна бути членом одного з названих колективів.

Клопотання про передачу особи на поруки – це письмове звернення колективу, прийняте на його загальних зборах, до слідчого, прокурора або суду з мотивованим проханням звільнити певну особу від кримінальної відповідальності за вчинений злочин та визначенням взаємних зобов’язань колективу і цієї особи протягом строку порук. порядок звернення колективу з клопотанням про передачу особи на поруки встановлений ст. 10 КПК.

Підставою для звільнення такої особи від кримінальної від­повідальності є її щире каяття у вчиненому злочині. Таке каяття, як уже відзначалося, передбачає усвідомлення особою своєї вини, щирий жаль про вчинений злочин і осуд своєї поведінки. Щире каяття повинно знайти своє відображення у процесуальних документах кримінальної справи.

Аналізований вид звільнення від кримінальної відповідаль­ності належить до числа необов’язкових (факультативних) і умов­них. Факультативність звільнення від кримінальної відповідальності полягає в тому, що суд, навіть за наявності відповідних передумов і підстав, не зобов’язаний звільняти особу від кримінальної відпові­дальності, якщо визнає це недоцільним (наприклад, внаслідок по­рівняної тяжкості злочину, оцінки особи винного або інших обста­вин справи). Однак відмова суду в задоволенні клопотання колективу повинна бути мотивованою.

Застосовуючи ст. 47 КК, суд повинен впевнитися, що виправлення конкретної особи, котра вчинила злочин, можливе без застосування до неї кримінального покарання, а перебування цієї особи в колективі сприятиме її виправленню.

Крім того, розглядуване звільнення застосовується під певною умовою, а саме: особа протягом року після передачі її на по­руки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів вихо­вного характеру і не порушуватиме громадського порядку. У разі по­рушення цих умов особа притягається до кримінальної відповідаль­ності за вчинений нею злочин у порядку, встановленому КПК.