1.5. Нормування та забезпечення виробничого освітлення

Для забезпечення оптимальних умов зорової роботи встановлюються нормативи освітленості. Основними документами, якими регламентується освітлення є:

– “Державні будівельні норми” ДБН В.2.5.28-2006 “Природне і штучне освітлення”, взамін СНиП ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення. Норми проектування”;

– ГОСТ 12.1.046-85 ССБП “Будівництво. Норми освітлення будівельних майданчиків”.

Відповідно до цих документів встановлюються нормативні показники освітленості, які залежать від розряду зорової роботи, зумовленого еквівалентним розміром об’єкта розрізнення.

Об’єкт розрізнення – це предмет, що розглядається, або ж його окрема частина, а також дефект, який треба виявити.

Еквівалентний розмір об’єкта розрізнення – це розмір рівно яскравого кола на рівно яскравому фоні, який має той самий пороговий контраст, що і об’єкт розрізнення при даній яскравості фону. Для протяжних об’єктів розрізнення, довжина яких в два рази більша за ширину, визначається еквівалентний розмір, в інших випадках розряд зорової роботи встановлюється за мінімальним розміром об’єкта при розгляді з відстані 0,5 м.

ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи при відстані від об’єкта розрізнення до очей працюючого не менше 0,5 м:

І – найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення менше 0,15 мм;

ІІ – дуже високої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,15 до 0,30 мм;

ІІІ – високої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм;

ІV – середньої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 0,5 до 1,00 мм;

V – малої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення від 1,0 до 5 мм;

VІ – груба при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення більше 5 мм;

VIІ – робота з матеріалами, які світяться при мінімальному еквівалентному розмірі об’єкта розрізнення більше 5 мм;

VIIІ – загальне спостереження за ходом процесу (незалежно від мінімального еквівалентного розміру об’єкта розрізнення, фону та контрасту).

Групи зорової роботи І – V в залежності від контрасту між об’єктом розрізнення і фоном поділяються на чотири підгрупи (а, б, в, г), для яких і встановлюється нормована освітленість.

Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляються норми для окремих галузей промисловості.

ДБН встановлюють також наступні нормовані показники для штучного освітлення:

– показник осліпленості (Ρ) – критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що розраховується за формулою:

Р = (S – 1) ∙ 1000,

де S – коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору;

– коефіцієнт пульсації освітленості (К_п), % – критерій оцінки відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою:

,

де Е_max, Е_min – відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Е_сер – середнє значення освітленості за той же період, лк.

Після визначення нормованої освітленості здійснюються заходи з її забезпечення:

– у випадку проектування приміщень здійснюється необхідний розрахунок з вибором освітлювачів та їх кількості і розміщення;

– у випадку діючого приміщення здійснюється перевірка існуючого освітлення та його корекція.