
- •Практична робота
- •1. Загальні теоретичні відомості
- •1.1. Значення виробничого освітлення
- •1.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •1.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •1.4. Види виробничого освітлення
- •1.5. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •2. Природне освітлення виробничих приміщень та методики його розрахунку
- •2.1. Нормування природного освітлення
- •2.1.1. Коефіцієнт природного освітлення
- •2.1.2. Норми природного освітлення
- •2.2. Вибір точки у просторі виробничого приміщення при односторонньому боковому природному освітленні, для якої нормується освітлення
- •2.3. Методи розрахунку природного освітлення
- •2.3.1. Метод відносної площі світлових прорізів
- •Норми освітленості робочого місця
- •Значення коефіцієнта сонячності клімату
- •Значення світлового коефіцієнта α для виробничих приміщень
- •2.3.2. Метод коефіцієнта природного освітлення
- •Значення світлової характеристики (ηв) вікон при боковому освітленні
- •Коефіцієнт запасу к3
- •Значення коефіцієнта Кбуд, який враховує затінення вікон протилежними будинками
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття ρ поверхонь інтер’єру приміщення
- •Орієнтовні значення коефіцієнтів відбиття стелі ρстелі та стін ρстін
- •Коефіцієнти відбиття поверхонь (ρ) з різним кольоровим пофарбуванням
- •Значення коефіцієнту r1
- •3. Штучне освітлення виробничих приміщень та методики його розрахунку
- •3.1. Джерела штучного освітлення
- •3.2. Світильники
- •Для ламп розжарювання: а – упд; б – упм-15; в – нсп-07 (куля молочного скла); д – типу взг; для люмінесцентних ламп: е – од, одр, одо, одор; ж – пвл
- •3.3. Проектування систем штучного освітлення
- •Найменша висота підвісу над підлогою світильників загального освітлення з люмінесцентними лампами
- •Найменша висота підвісу над підлогою світильників загального освітлення з лампами розжарювання
- •3.4. Методи розрахунку штучного освітлення
- •Коефіцієнт запасу к3
- •Коефіцієнти використання світлового потоку світильників η з лампами розжарювання
- •Коефіцієнти використання світлового потоку світильників η з люмінесцентними лампами
- •Технічні дані ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
- •Технічні дані дугових ртутних ламп (дрл)
- •Значення питомої потужності Рп загального рівномірного освітлення при використанні світильників з лампами розжарювання
- •Значення питомої потужності Рп загального рівномірного освітлення при використанні світильників з люмінісцентними лампами
- •4. Послідовність виконання розрахункової роботи
- •4.1. Розрахунок природного освітлення виробничого приміщення за вихідними даними
- •4.2. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення за вихідними даними
- •Вихідні дані для розрахунку штучного освітлення виробничого приміщення
- •Список рекомендованої літератури
3.3. Проектування систем штучного освітлення
При проектуванні штучного освітлення необхідно вирішити наступне: вибрати систему освітлення, тип джерела світла, тип світильників, визначити розташування світлових приладів, виконати розрахунки штучного освітлення та визначити потужності світильників та ламп.
Для всіх виробничих приміщень проектують систему загального чи комбінованого освітлення. При виконанні робіт І – IV розрядів рекомендується використовувати, як правило, комбіновану систему освітлення, оскільки досягнення необхідної освітленості при загальній системі освітлення вимагає великих витрат електричної енергії і є недоцільним. З цієї ж точки зору слід надавати перевагу локалізованому освітленню, в тому числі і в системі комбінованого, витримуючи при цьому допустимі норми нерівномірності освітлення (ДБН В.2.5.28-2006). Освітленість робочої поверхні, створювана світильниками загального освітлення в системі комбінованого, повинна складати не менше 10% нормованої для комбінованого освітлення, однак у всіх випадках не менше 150 лк при газорозрядних лампах і 50 лк – при лампах розжарювання.
З гігієнічної точки зору система загального освітлення більш досконала, оскільки дає можливість більш рівномірно розподілити світлову енергію.
Вибираючи джерела світла, слід надавати перевагу люмінесцентним лампам, які енергетично більш економічні. Окрім того, вони за спектральними характеристиками максимально наближаються до природного світла, що важливо при використанні суміщеного освітлення.
Якщо немає застережень стосовно спектрального складу випромінюваного світла, то найкраще, з економічної точки зору, застосовувати люмінесцентні лампи типу ЛБ, які мають найвищу світловіддачу.
Для зменшення початкових видатків на освітлювальні установки та витрат на їх експлуатацію слід використовувати лампи більшої потужності. Однак при цьому може погіршитись рівномірність освітлення, оскільки остання обернено пропорційна відстані між джерелами світла.
Рівномірність освітлення в загальному освітленні досягається у випадку, коли відстань між центрами світильників не перевищує подвійної висоти їх встановлення. В той же час висота, на якій встановлюються світильники, залежить від висоти приміщення, потужності лампи, класу світильника і системи освітлення. Найменша висота встановлення над підлогою світильників з числом люмінесцентних ламп до чотирьох – 2,6 м, а при чотирьох і більше – 3,2 м (табл. 14).
Вибір типу світильників проводиться з урахуванням характеристики приміщення, для якого проектується освітлення. Для приміщень, стіни та стеля яких мають невисокі відбиваючі властивості, доцільно застосовувати світильники прямого світла (наприклад, ЛСП02, ЛСП13, ЛВП06), які, направляючи випромінювання ламп вниз на робочі поверхні, гарантують мінімальні втрати і найкраще використання світлового потоку. Однак слід мати на увазі, що світильники цього класу створюють різкі падаючі тіні від сторонніх предметів, що необхідно враховувати при їх розташуванні.
При освітленні виробничих приміщень, стіни та стеля яких мають високі відбиваючі властивості, доцільно використовувати світильники переважно прямого світла (наприклад, ЛСП06, ЛСП22, ПВЛМ – ДО). Деяке зменшення частки світлового потоку, що безпосередньо випромінюється у нижню півсферу, компенсується покращенням якості освітлення і в той же час мало впливає на енергетичну ефективність освітлювальної установки, оскільки такі світильники мають більш високий ККД в порівнянні з аналогічними світильниками прямого світла.
В адміністративно-конторських приміщеннях доцільно використовувати світильники розсіяного світла (наприклад, ЛСО05, ЛПО26М, ЛСО02), значна частина світлового потоку яких направляється на стіни та стелю і, відбиваючись від них, сприяє усуненню різких тіней, що за характером роботи бажано саме для таких приміщень.
В приміщеннях, де відношення висоти до площі досить велике, доцільно застосовувати світильники з концентрованою чи глибокою КСС, які направляють основну частину світлового потоку безпосередньо на робочі поверхні. В приміщеннях з великою площею та незначною висотою бажано застосувати світильники з широкою формою КСС, що дозволяє навіть при значних відстанях між світильниками забезпечити рівномірний розподіл освітленості на робочих площинах.
При загальному рівномірному освітленні для визначення найраціональнішого світильника в залежності від його КСС можна використовувати відношення відстані L між сусідніми світильниками (або рядами) до висоти h їхнього розташування над робочими поверхнями (табл. 13).
Таблиця 13
Тип КСС світильника |
L/h |
|
Рекомендовані значення |
Найбільші допустимі значення |
|
Концентрована (К) Глибока (Г) Косинусна (Д) Рівномірна (М) Напівширока (Л) |
0,4 – 0,7 0,8 – 1,2 1,2 – 1,6 1,8 – 2,6 1,4 – 2,0 |
0,9 1,4 2,1 3,4 2,3 |
Для обмеження засліплювальної дії світильників загального освітлення та розсіювання УФ частин спектру світла (газорозрядні лампи) висота їх підвісу має бути не менше вказаної в табл. 14 і 15.
Таблиця 14