Для расчета суммы амортизации основные фонды делящиеся на 4 группы.

1. здания, сооружения, их структурные компоненты и передаточные устройства, в том числе жилые дома и их части, стоимость капитального улучшения земли;

2. автомобильный транспорт и узлы (запасные части) к нему мебель, бытовые, электронные, оптические, электромеханические приборы и инструменты, другое конторское (офисное) оборудование, оборудование и приборы, к ним;

3. другие основные фонды, не включенные в 1, 2 и 4 группы;

4. электронный - вычислительные машины, другие машины для автоматического обрабатывания информации, их программное обеспечение, связанные с ними средства считывания или печати информации, другие информационные системы, телефоны (в том числе сотовые), микрофоны и рации, стоимость которых превышает стоимость малоценных товаров (предметов).

Нормы амортизации устанавливаются в процентах к балансовой стоимости каждой из групп основных фондов на начало отчетного (налогового) периода в таком размере (в расчете на налоговый квартал):

─ для групи 1 – 2 %;

─ для групи 2 – 10 %;

─ для групи 3 – 6 %;

─ для групи 4 – 15 %.

эти нормы амортизации применяются с 1 января 2004 года. Основные фонды должны эффективно использоваться. Для оценки эффективности использования основных фондов рассчитываются следующие показатели:

1. Обобщающие показатели.

-Фондоотдача – характеризует выпуск продукции за одну единицу стоимости основных фондов

Фондоотдача = Стоимость товарной продукции

среднегодовая стоимость основных фондов

-Фондоемкость показывает стоимость основных фондов, которая приходится на одну единицу стоимости продукции

Фондоемкость = Среднегодовая стоимость основных фондов

стоимость товарной продукции

-Фондовооруженность показывает стоимость основных фондов, которая приходится на одного работника.

Фондовооруженность = Среднегодовая стоимость основных фондов

численность производственного персонала

- Рентабельность = Прибыль

среди стоимость основных фондов

2. Частные показатели – показатели использования основных фондов характеризуют использования отдельных видов групп основных фондов (энергетических, технологического оборудования, транспортных средств, и так далее).

- Коэффициент интенсивного использования оборудования: Кинт = количество выработанных изделий за единицу времени

производственная мощность единицы оборудования

- Коэффициент экстенсивного использования оборудования: Кэкс = фактическое время оборудования

плановое время

-Коэффициент изменяемости Ки = n1+n2+n2

общее количество оборудования

n1+n2+n2– количество единиц оборудования, которые работают в 1, 2, І3 смены, n - общее количество оборудования

-Интегральный коэффициент: К интегр. = К интен. * К экстенс.

№5 Основні засоби підприємства, їх поняття і класифікація

Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Основне средства делятся на:

Производствен-е осн-е средства - берут непосредственно участие в материальном производстве. Они изнашиваются постепенно, перенося свою стоим-ть насоздаваемый продукт в виде обчислений на их амортиз-ю. Различают активные призв-е средства (машины, оборудование) и пассивные произ-е ср-ва (здания, сооружения).

Непроизв-е осн-е ср-ва – используются для предоставления услуг и к ним относят фонды жилищного и комунального хоз-ва, организации (учреждения охраны здоров’я, образования, культуры и т. д.).

№ 6 Види оцінки основних засобів

Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від моменту проведення оцінки – за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних фондів – за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів – це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання.

Відновлена вартість основних фондів – це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва.

Повна (первісна й відновлена) вартість основних фондів – це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування.

Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаної роботи, наданої послуги). Вона є розрахунковою величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів.

Балансова вартість групи основних фондів підприємства на початок розрахункового року (БВ_оф) обчислюється за формулою

БВ_оф = БВ_о + В_ноф + В_кр+ В_рек – В_в – АВ_о,

де БВ_о – балансова вартість групи основних фондів на початок року, що передував звітному;

В_ноф – витрати на придбання нових основних фондів;

В_кр – вартість здійснення капітального ремонту основних фондів;

В_рек – витрати на реконструкцію виробничих приміщень і модернізацію устаткування;

В_в – вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом року, що передував звітному;

АВ_о – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у році, що передував звітному.

№ 7, № 8(тетрадь)

№ 9 Характеристика основних показників відтворення та використання осн-х засобів

Основні фонди повинні ефективно використовуватися.

Для оцінки ефективності використання основних фондів розраховуються наступні показники: