Контрольні запитання та завдання

1. Що таке ферменти?

2. На які групи ділять ферменти?

3. Що входить до складу складних ферментів? Що таке апофермент? ...кофермент? ..холофермент? ...простетична група?

4. Які властивості ферментів вам відомі?

5. Що є спільним у властивостях ферментів та неорганічних каталізаторів?

6. Що є найбільш вагомим доказом білкової природи ферментів?

7. Поясніть, чому пральні порошки з ферментами з’явилися лише недавно?

8. Як пояснити той факт, що ферменти, які застосовуються в пральних порошках, відносяться до травних ферментів?

9. Чому при використанні прального порошку з ферментами речі слід замочити в мильному розчині на кілька годин, а не кип’ятити?

10. Які реакції каналізують амілази?

11. На чому ґрунтується визначення дії амілази?

12. Як впливає температура на активність амілази слини?

13. Як впливає рН середовища на активність амілази слини?

14. Опишіть методику збору амілази для дослідів.

15. Фермент лактатдегідрогеназа окислює молочну кислоту в піровиноградну кислоту. Визначте клас ферменту і напишіть рівняння реакції.

16. Напишіть рівняння реакції окислення глюкози в глюконову кислоту. Який фермент каталізує цю реакцію, до якого класу він відноситься?

17. Розрахувати процентну концентрацію Купруму у гемоціаніні (купрумвмісний білок крові омара), якщо відомо, що М(гемціаніну) = 780000 г/моль, а на одну молекулу гемціаніну припадає 20 атомів Купруму (А_r (Cu) = 64).

18. Солодкий смак качанів кукурудзи воскової стиглості зумовлений наявністю в них глюкози. Проте за 10 – 24 годин половина глюкози перетвориться на крохмаль. Щоб запобігти втраті солодкого смаку, рекомендується на кілька хвилин занурити качани у кип’яток. На якому біохімічному механізмі заснована порада?

Література

Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2004 рік – стор. 66 – 77, 93 – 99.

Шевряков М.В., Яковенко Б.В., Явоненко О.Ф. Практикум з неорганічної хімії. Суми.: Університетська книга, 2003 рік – стор. 79 – 83.

Фримантл М. Химия в действии. М.: Мир, 1991 год – т.1, стор. 446 – 451.

Виконання роботи

ДОСЛІД 1. ВИВЧЕННЯ ТЕРМОЛАБІЛЬНОСТІ ФЕРМЕНТІВ

В чотири пронумеровані пробірки наливають по 2 мл розчину крохмалю. В перші три пробірки доливають по 1 мл розчину амілази. В четверту пробірку додають заздалегідь прокип’яченого розчину амілази. (Для цього 2 мл розчину амілази кип’ятять протягом 1 хвилини в полум’ї спиртівки).

Вміст всіх пробірок ретельно збовтують.

Першу пробірку поміщають в склянку з льодом, другу – залишають у штативі за кімнатної температури, третю і четверту поміщають у водяну баню при температурі 38 – 40˚С. Всі пробірки залишають на 10 – 15 хвилин. Потім пробірки 3 і 4 виймають з водяної бані.

З першої пробірки відливають невеликий об’єм рідини і відставляють для подальших досліджень.

У всі пробірки додають по 1 краплині реактиву Люголя. Спостереження заносять в таблицю:

№ пробірки	Вміст пробірки	Вплив на вміст пробірки	Спостереження при дії розчину Люголя	Висновки
1	Крохмаль + розчин амілази	Температура близько 0˚С
		Температура близько 38 - 40˚С
2	Крохмаль + розчин амілази	Кімнатна температура
3	Крохмаль + розчин амілази	Температура близько 38 - 40˚С
4	Крохмаль + прокип’ячений розчин амілази	Температура близько 38 - 40˚С

Пробірку 1а поміщають на водяну баню при температурі 38 – 40˚С на 10 – 15 хвилин, потім виймають і додають 1 краплину розчину Люголя. Спостереження теж відображають в таблиці.

ВИСНОВОК: Відмітьте у висновку вплив температури на активність амілази.

ДОСЛІД 2. ВПЛИВ рН НА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ

У дві пробірки налийте по 1 мл розчину амілази і по 2 мл розчину крохмалю. У першу пробірку додайте 1 мл дистиляту, у другу – 1 мл розведеного розчину хлоридної кислоти. Обидві пробірки помістіть на водяну баню при температурі 38 – 40˚С на 10 – 15 хвилин. По завершенні відведеного часу у кожну пробірку додайте по 1 краплині розчину Люголя. Спостерігайте забарвлення продуктів гідролізу крохмалю реактивом Люголя в близькому до нейтрального середовищі першої пробірки і негідролізованого крохмалю у кислому середовищі другої пробірки.

ВИСНОВОК: Зробіть висновок про вплив рН на активність амілази.

ДОСЛІД 3. СПЕЦИФІЧНІСТЬ ДІЇ ФЕРМЕНТІВ

Вісім пробірок пронумеруйте наступним чином: 1, 1а, 2, 2а і т.д. У пробірки №1 і 3 налийте по 2 мл розчину крохмалю, №2 і 4 – по 2 мл розчину сахарози. Потім у пробірки №1 і 2 додайте по 1 мл розчину амілази, в №3 і 4 – по 1 мл розчину сахарази. Вміст кожної пробірки старанно перемішайте і помістіть у водну баню з температурою 38 – 40˚С на 20 хвилин. Після цього вміст кожної пробірки поділіть навпіл у відповідну 1а, 2а і т. д. пробірку. З однією частиною проведіть реакцію Фелінга, з другою – пробу з реактивом Люголя. Що спостерігаєте? Результати спостережень занесіть в таблицю:

№ пробірки	Субстрат + каталізатор	Вплив на вміст пробірки	Реакція з		Висновки
			реактивом Фелінга	реактивом Люголя
1	Крохмаль + амілаза	Дія температури 38 – 40˚С протягом 20 хв.
2	Сахароза + амілаза	Дія температури 38 – 40˚С протягом 20 хв.
3	Крохмаль + сахараза	Дія температури 38 – 40˚С протягом 20 хв.
4	Сахароза + сахараза	Дія температури 38 – 40˚С протягом 20 хв.

ВИСНОВОК: Зробіть висновок про специфічність дії амілази і сахарази.

ДОСЛІД 4. ВПЛИВ АКТИВАТОРІВ ТА ІНГІБІТОРІВ

НА АКТИВНІСТЬ АМІЛАЗИ

Пронумеруйте три пробірки. В першу помістіть 1 мл дистиляту, в другу – розчину натрій хлориду, в третю – купрум (ІІ) сульфату. До кожної пробірки прилийте по 2 мл розчину крохмалю і по 1 мл розчину амілази. Одночасно помістіть всі три пробірки у водяну баню при температурі 38 – 40˚С на 20 – 15 хвилин. По завершенні гідролізу до кожної пробірки додайте по 1 краплі реактиву Люголя і почекайте появи забарвлення. Відмітьте, в якій пробірці гідроліз крохмалю пройшов найповніше.

ВИСНОВОК: Зробіть висновок про вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази слини.