- •Пояснювальна записка
- •Правила техніки безпеки в лабораторії біохімії
- •Лабораторна робота №1 тема: якісні реакції на амінокислоти та білки
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №2 тема: реакції осадження білків
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №3 тема: загальні властивості ферментів
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 тема: кількісне визначення активності ферментів
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Виконання роботи
- •Приготування препарату каталази
- •Проведення ферментативної реакції
- •Титрування
- •4. Проведення розрахунків
- •Лабораторна робота №5 тема: обмін вуглеводів і ліпідів
- •Теоретична частина
- •Контрольні запитання та завдання
- •Література
- •Виконання роботи
Лабораторна робота №1 тема: якісні реакції на амінокислоти та білки
МЕТА: Сформувати вміння хімічного виявлення деяких вільних амінокислот і їх залишків у складі білків, виявлення пептидного зв'язку в білках і пептидах. Ознайомити студентів з механізмами біуретової, нінгідринової, ксантопротеїнової реакцій, а також з механізмами реакцій Адамкевича, Паулі та нітропрусидної. Розвивати вміння використовувати ці кольорові реакції на амінокислоти та білки, складати рівняння відповідних реакцій.
Теоретична частина
Суміш амінокислот можна розділити наступними методами: а) хроматографія на папері, б) йонообмінна хроматографія, в) електрофорез.
Для аналітичного виявлення амінокислот застосовують нінгідрин:
нінгідрин
Нінгідрин окиснює амінокислоти, в результаті чого утворюються забарвлені продукти. Більшість ά–амінокислот при взаємодії з нінгідрином утворюють продукти синього чи фіолетового кольору. Пролін в реакції з нінгідрином дає жовте забарвлення.
Білки зазвичай існують у вигляді сумішей. Для їх розділення можна застосовувати методику фракційного осадження. Ця методика базується на використанні різної розчинності білків у водних розчинах солей або в органічних розчинниках, наприклад, у пропаноні (ацетоні) або в етанолі. При обережному доливанні одного з таких розчинників відбувається осадження певних білків, тоді як решта залишається в розчині. Регулюючи рН водного розчину білків, можна також досягати селективного осадження одного чи кількох з них.
Для розділення білків застосовуються не всі види хроматографії. Наприклад, хроматографія на папері викликає денатурацію білків. Однак для їх розділення можна використовувати колонкову хроматографію або йонообмінну хроматографію. В лабораторних дослідженнях з цією метою застосовують також електрофорез.
Білки не характеризуються чітко визначеними температурами плавлення, оскільки нагрівання викликає їх розклад. Для визначення ступеня чистоти білка і визначення його відносної молекулярної маси застосовують методику ультрацентрифугування. Ультрацентрифуги обертають зразки білкових розчинів з дуже великою швидкістю. Швидкість переміщення білків до кінця центрифужної пробірки і утворення осаду залежить від форми, щільності і відносної молекулярної маси білків. Швидкість осадження чистих білків відрізняється від швидкості осадження неочищених білків.
Для аналітичного виявлення білків у розчині можна використовувати біуретову пробу. При проведенні цієї проби до досліджуваного розчину доливають лужний розчин, який містить катіони купруму (ІІ). Присутність білків у досліджуваному розчині виявляється за появою фіолетового забарвлення. Біуретова реакція може бути також використана для визначення концентрації білків у розчині. Інтенсивність фіолетового забарвлення тоді виявляється кількісно за допомогою УФ – спектроскопа, і вона пропорційна концентрації білка.
Оскільки білки містять велику кількість здатних дисоціювати карбоксильних та аміногруп, вони є електролітами. При низьких значеннях рН білкового розчину в ньому переважають позитивно заряджені аміногрупи і, відповідно, білки перебувають в катіонній формі. За високих значень рН білкового розчину білки перебувають в аніонній формі. Подібно амінокислотам, білки також мають свої ізоелектронні точки – значення рН розчину, за якого білок (чи, відповідно, амінокислота) не має результуючого заряду (тобто кількість аміногруп рівна кількості карбоксильних, при чому сумарний позитивний заряд аміногруп рівний негативному заряду карбоксильних груп). У своїй ізоелектронній точці білок має мінімальну розчинність.
Таблиці 1. Ізоелектричні точки білків
Білок |
Ізоелектрична точка (рН) |
Пепсин |
1,0 |
Альбумін крові |
4,7 |
Інсулін |
5,4 |
Гемоглобін |
7,2 |
Рибонуклеаза |
9,6 |
Лізоцим |
11,1 |
Показники кислотності рКа амінокислот при входженні їх у пептидний або білковий ланцюг можуть мінятися. Це пояснюється тим, що на дисоціацію амінокислоти, яка знаходиться в ланцюзі, можуть впливати сусідні заряджені групи та інші фактори, які обумовлюються найближчим оточенням амінокислоти.
Загалом слід зазначити, що специфічних реакцій на білки немає, і тому для ідентифікації білків застосовується кілька реакцій.
Розглянемо характеристику окремих аналітичних реакцій на білки та амінокислоти.
Біуретова реакція – процес виникнення комплексу, забарвленого в рожево-фіолетовий колір, при взаємодії пептидів та білків з купрум (ІІ) гідроксидом у лужному середовищі. Ця реакція не є специфічною, бо подібний комплекс утворюють не лише пептиди і білки, але й біурет:
Н2N – C – N – C – NH2,
││ │ ││
O H O
який також має пептидний зв'язок. Саме тому реакція отримала назву біуретової. Правильніше біло б сказати, що це реакція утворення пептидами і білками мідного комплексу – такого ж, як і з біуретом:
О- О-
│ Н H │
С = N N = C
/ \
HN O — Cu — O NH 2Na+
\ │ │ /
C = N N = C
H H
Мідний комплекс біурету
Нінгідринова реакція – це реакція ароматичного трикетону нінгідрину з речовинами, що мають вільні аміногрупи. Амінокислоти, пептиди і білки мають такі вільні аміногрупи і при реакції з нінгідрином утворюють барвник Руемана синьо-філотевого кольору. Як і біуретова, нінідринова реакція не є специфічною на амінокислоти, пептиди і білки. Будь-які речовини, що містять вільну аміногрупу, і навіть амоніак, дають позитивну реакцію з нінгідрином. Нуклеїнові кислоти теж реагують аналогічно. Тому говорять про нінгідринпозитивні сполуки.
Наведена схема характеризує реакцію нінідрину з амінокислотою:
Ксантопротеїнова реакція – це реакція нітрування ароматичних амінокислот в складі пептидів і білків, у результаті якої утворюються нітропохідні жовтого кольору. Реакція не специфічна, бо нітропохідні вільних ароматичних вуглеводнів теж мають таке забарвлення.
Реакція Адамкевича – це реакція на амінокислоту триптофан з гліоксалевою кислотою, в результаті якої відбувається конденсація двох залишків триптофану з утворенням сполуки, яка має довгий ланцюг спряжених подвійних зв'язків, який зумовлює виникнення червоно-фіолетового забарвлення.
Гліоксалева кислота за участі концентрованої сульфатної кислоти декарбоксилюється:
О О
││ ││
НООС –
С
СО2
+ Н – С
│ │
ОН Н
Утворений формальдегід вступає в реакцію конденсації з двома залишками триптофану у складі білка:
Реакція Паулі – це реакція азосполучення n-сульфофенілдіазоній- хлориду з ароматичними амінокислотами – як вільними, так і в складі пептидів і білків. Спочатку проводять на холоді діазотування сульфанілової кислоти, а потім реакцію азосполучення з ароматичними амінокислоттами у складі білків. З’являється оранжево-червоне забарвлення в результаті утворення азобарвника.
Нітропрусидна реакція – реакція на амінокислоту цистеїн, що містить сульфгідрильну групу – SH. При взаємодії натрій нітропрусиду зі сполуками, що містять групу – SH або – S2, з’являється пурпурове забарвлення. Ця реакція на білки теж не специфічна.
